В Україні тривають дискусії щодо тих політиків, які можуть допомогти вибратися з цивілізаційно-історичного узбіччя на битий шлях державного та суспільного розвитку.

Соціологи, експерти намагаються конкретизувати очікування тієї частини народу, що зветься електоратом, і вгадати - якого типу політика очікує український виборець?

Про це і поговоримо.

Лютнево-березневий замір умонастроїв

У лютому цього року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Його метою було виявити теперішнє ставлення до Сталіна, котрий в уяві багатьох продовжує уособлювати тип політика, що залізною рукою, хоча й ціною великих жертв, здатен встановити в країні порядок.

Аналогічне дослідження через місяць, у березні цього року, провела російська дослідницька організація «Левада-Центр», названа іменем видатного радянського соціолога, уродження Вінниці Юрія Левади.

Підсумки цього порівняльного дослідження дозволяють краще зрозуміти дві речі:

Ставлення українців до політика зі «залізною рукою».

Різницю у ментальності українців та росіян щодо авторитарно-диктаторського типу управління країною.

Постать Сталіна в даних дослідженнях і в більш широкому контексті давно вже стала своєрідним тестовим питанням, яке визначає ставлення до жорстких, часто жорстоких методів керівництва країною, обмеження демократії, схильності до концентрації влади в одних руках, репресій як інструменту управління.

Показники таких опитувань дозволяють припустити, якою мірою суспільство сприймає чи, навпаки, відхиляє подібний стиль керівництва і тип політика, а також якою мірою готове підтримати його прихід до влади.

Визначення типу політика

Коли людині пропонують оцінити якогось добре відомого політика, вона, сама того не усвідомлюючи, дає дослідникам не тільки суто соціологічну, цифрову, але й психологічну інформацію, вибираючи для нього те чи інше визначення.

Ось і в цьому дослідженні опитані розподілилися на дві великі групи.

Одна з них, знаючи достатньо багато про сталінські методи керівництва, репресії, Голодомор, тим не менше погоджується з думкою, що Сталін був мудрим керівником - і таких майже третина, 28%. Але майже вдвічі більше тих українців, котрі з цим не погоджуються - 52%. При цьому, більше, ніж 20% відповідати відмовилися.

Є відчуття, що вони більш схильні вважати Сталіна позитивним, аніж негативним образом і типом політика, але з якихось причин (інстинктивне побоювання?) не захотіли це озвучити під час опитування.

	Політичний «термінатор» Сталін

А це означає, що певна частина вітчизняних виборців готова підтримати кандидатуру такого собі неоСталіна, політичного «термінатора», котрий «вогнем і мечем» готовий встановлювати порядок.

 

Таблиця 1. Регіональний розподіл відповідей на запитання «Якою мірою ви згодні або не згодні з наступними судженнями про Сталіна?:

 

«1. Сталін - мудрий керівник, що привів СРСР до могутності та процвітання»

«2. Сталін - жорстокий, нелюдський тиран, винний у знищенні мільйонів безневинних людей»

«3. Наш народ ніколи не зможе обійтися без керівника такого типу, як Сталін, котрий прийде i встановить порядок»», % опитаних

Але виявилося, що у регіональному розрізі відмінності в оцінках разючі.

Східноукраїнські мешканці (а це якраз території, прилеглі до Донецька, Луганська, Харкова тощо) майже наполовину складаються з тих, хто переконаний у мудрості Сталіна - і таких 47.7%. Трохи відстають від них, але також сповнені пієтету перед цим політиком, мешканці Півдня України - їх 35.2%.

 

Регіон	Сталін - мудрий керівник			Сталін - жорстокий тиран			Без Сталіна не обійтись
	Згодні	Не згодні	ВС/Відмова	Згодні	Не згодні	ВС/Відмова	Згодні	Не згодні	ВС/Відмова
Західний	12.9	73.1	14.0	90.4	2.5	7.2	17.6	67.9	14.5
Центральний	27.9	49.8	22.3	75.2	10.0	14.8	20.2	63.5	16.2
Південний	35.2	39.0	25.8	64.4	14.2	21.4	28.5	51.4	20.0
Східний	47.7	35.9	16.5	76.6	8.3	15.1	27.0	47.8	25.2
Україна в цілому	28.3	51.5	20.2	76.8	8.8	14.4	22.5	59.6	17.9

 

Мешканці Центру України дають нам середньо-український результат - 27.9%.

І лише мешканці західної України категорично з цим незгодні - тільки 12.9% вважають Сталіна мудрим керівником.

Можна здогадатися, що певною мірою це можуть бути нащадки тих слуг сталінського режиму, котрі, виконуючи «мудрі» настанови Сталіна, репресували українців і залили кров'ю Західну Україну після приєднання цих земель перед Другою світовою війною та невдовзі після неї.

Але навіть вони не наважуються сперечатися з визначенням Сталіна як жорстокого тирана. Лише 2.5% західноукраїнських мешканців з цим визначенням не погодилися.

А 90.4% таку характеристику підтримали.

Проте, по мірі зміщення від Заходу до Сходу України кількість тих, хто вважає Сталіна жорстоким тираном, зменшувалася, а кількість незгодних з цим, навпаки, - збільшувалася.

Та навіть на Сході України 76.6% змушені були визнати жорстокість і тиранію Сталіна.

Але що ж виходить?

Якщо порівняти підсумки відповідей на перше і друге питання, виходить, що значна частина з тих 76.6% східно-українців, котрі вважають Сталіна жорстоким тираном, все-таки називають його мудрим керівником.

Отже, в їхній уяві жорстокість правителя не є фатальною перешкодою для визнання його мудрим керівником. Звідси, напевно, й тяжіння значної частини виборців Сходу України до визнання і вибору політиків авторитарного типу. Звідси і вражаюча констатація, що без такого, як Сталін, типу керівника українцям не обійтися - і так вважають в Україні, в цілому, понад 22% і навіть у Західній Україні понад 17% мешканців.

Тож подібними умонастроями створюється поступове політико-психологічне підґрунтя для електорального очікування політика жорсткого типу. Хоча одночасно існує й особисте побоювання. Адже навіть ті, хто вважає необхідним для встановлення порядку в державі прихід людини авторитарного типу, не хотіли б жити при такому правителеві - адже криваві репресії не забуваються і лякають опитаних єдиним лише передбаченням, що це могло б стосуватися і тебе з родиною.

Освіта і добробут - «протиотрута» від очікування диктатора

Аналізуючи залежність ставлення до політиків типу Сталіна від таких важливих демографічних показників, як освіта і рівень добробуту, соціологи КМІС виявили відчутні тенденції.

 

Рівень достатку	Сталін - мудрий керівник			Сталін - жорстокий тиран			Без Сталіна не обійтись
	Згодні	Не згодні	ВС/Відмова	Згодні	Не згодні	ВС/Відмова	Згодні	Не згодні	ВС/Відмова
Дуже низький	32.7	49.4	17.9	74.6	13.8	11.5	29.9	56.9	13.2
Низький	30.1	47.9	22.0	75.1	8.9	16.1	24.0	54.8	21.2
Середній	25.7	55.8	18.5	78.5	7.4	14.1	19.6	66.0	14.5
Високий	20.5	63.4	16.1	85.0	6.7	8.4	10.2	70.9	18.9

 

Таблиця 2. Розподіл відповідей на поставлені вище запитання за рівнем достатку родини респондента, % опитаних

Як бачимо, майже 70% опитаних, котрі відповіли, що Сталін був мудрим керівником, мають низький і дуже низький рівень добробуту. І це - не дивно.

Коли згадаємо сталінську колективізацію і боротьбу з так званими «куркулями», а насправді найбільш хазяйновитими господарями в українських селах, то «розкуркулювала» їх з неймовірною заздрісною жорстокістю саме сільська голота, а також - місцеві нероби, п'яниці, горлопани - і більшість з них були переконані, що тільки такими ось диктаторськими методами можна досягти соціальної «справедливості», забираючи в одних, котрі вміли тяжко працювати на землі, і віддаючи іншим, котрі того не вміли і не хотіли.

 

 «Розкуркулювали» активісти з низьким
достатком і рівнем освіти

 

 

Щодо рівня освіти, то і тут тенденція проглядається виразно. Чим вищою є рівень освіти опитаних, тим менше вони згодні вважати Сталіна мудрим керівником, а більше - жорстоким тираном, без котрого можна обійтися у керівництві державою.

 

Таблиця 3. Розподіл відповідей на поставлені запитання за рівнем освіти респондента, % опитаних

 

Рівень освіти	Сталін - мудрий керівник			Сталін - жорстокий тиран			Без Сталіна не обійтись
	Згодні	Не згодні	ВС/Відмова	Згодні	Не згодні	ВС/Відмова	Згодні	Не згодні	ВС/Відмова
Неповна середня	34.6	46.4	19.0	66.6	17.8	15.6	34.3	49.1	16.6
Середня	30.0	48.1	22.0	72.5	10.7	16.8	24.5	56.1	19.4
Середня спеціальна	26.7	50.4	22.9	76.6	7.4	16.0	22.0	57.8	20.2
Вища	26.7	57.2	16.1	83.6	6.0	10.4	18.0	67.5	14.5

 

Особисті емоції щодо Сталіна

Оцінюючи будь-якого політика, люди порівнюють своє раціональне та емоційне ставлення. І воно часто не співпадає.

В нижченаведеній таблиці 4 це очевидно.

Позитивний аспект емоційного ставлення опитаних до Сталіна включає повагу, симпатію, захоплення і разом складає лише 14%.

Негативний аспект включає відразу, роздратування, страх, ворожість, ненависть і складає разом 42%, тобто, рівно втричі більше.

Третина опитаних, котра байдуже ставиться до Сталіна, завершує картину.

 

Таблиця 4. Розподіл відповідей на запитання - «Як ви особисто, в цілому, ставитеся до Сталіна? Дайте одну відповідь» - серед усього населення, % опитаних

 

	%
Зі захопленням	1	14%
З повагою	10
Зі симпатією	3
Байдуже	29.5	29.5%
З ворожістю, роздратуванням	13	42%
Зі страхом	11
З відразою, ненавистю	18
Я не знаю, хто такий Сталін	2	16.5%
Важко відповісти	13
Відмова від відповіді	1.5
Разом	100	100%

 

А порівняльна таблиця 5 дає змогу пересвідчитися, що за останніх 6 років позитивне ставлення до Сталіна потроху зменшувалося, тоді як негативне потроху зростало.

Кількість байдужих приближається до 30%.

 

Таблиця 5. Розподіл відповідей на запитання - «Як ви особисто, в цілому, ставитеся до Сталіна? Дайте одну відповідь» - серед усього населення за роками, % опитаних

	2012,%	2016, %	2018, %
Зі захопленням	2	1	1
З повагою	16	13	10
Зі симпатією	5	3	3
Байдуже	27	26	29.5
З ворожістю, роздратуванням	15	13	13
Зi страхом	8	8	11
З відразою, ненавистю	14	17	18
Я не знаю, хто такий Сталін	1	1	2
Важко відповісти	11	17	13
Відмова від відповіді	1	2	1.5
Разом	100	100	100

 

 

Таблиця 6. Ставлення до Сталіна (збільшена шкала) серед усього населення за роками, % опитаних

 

	2012,%	2016, %	2018, %
Позитивне ставлення	23	17	14
Байдуже	27	26	29.5
Негативне ставлення	37	38	42
Відмова, важко відповісти	13	19	16.5
Разом	100	100	100

 

 

Таблиця 7. Розподіл відповідей на запитання: «Ви особисто хотіли б жити та працювати при такому керівникові країни, як Сталін?» серед усього населення, % опитаних

 

Певно, так	2.4
Мабуть, так	8.9
Мабуть, ні	17.3
Певно, ні	57.3
Відмова, важко відповісти	14.1
Разом	100

 

 

Ті дивні 11.3% українців, котрі хотіли б жити при Сталіні, є або оптимістами, котрі сподіваються, що репресії їх би не зачепили, або ж відчайдухами, котрі певні, що їм би вдалося «проскочити» крізь усі пастки і загрози НКВС, або ж мазохістами, котрі потребують життя в небезпеці, яке дає адреналіновий тонус.

Ставлення українців і росіян

Фігура Сталіна уособлює той тип державного керівництва, щодо якого у росіян та українців завжди були розбіжності в оцінках. Вважається, що історично росіяни завжди тяжіли до авторитарного типу керівництва, тому й, попри всі негативні факти, в цілому, шанували своїх правителів-диктаторів і тиранів.

 

 Диктатор Сталін шанував тирана Івана Грозного,
а росіяни шанують їх обох

 

 

Постаті Івана Грозного, Петра Першого, Сталіна належать до тих, кого в історичних рейтингах росіяни - від пересічних мешканців до істориків та політиків - незмінно ставлять дуже високо.

Це виразно демонструє порівняльна таблиця підсумків нещодавніх опитувань.

Таблиця 8. Розподіл відповідей на запитання - «Як ви особисто, в цілому, ставитеся до Сталіна?Дайте одну відповідь» - серед населення України та Росії, % опитаних

	Думка мешканців України (КМІС, лютий 2018 р.)	Думка мешканців Росії (Левада-Центр, березень 2018 р.)
Зі захопленням	1	2
З повагою	10	29
Зі симпатією	3	9
Байдуже	30	31
З ворожістю, роздратуванням	13	7
Зі страхом	11	3
З відразою, ненавистю	18	2
Я не знаю, хто такий Сталін	2	1
Важко відповісти/відмова	15	16

 

 

Як бачимо, найбільший приріст позитивного ставлення росіян до Сталіна припадає на раціональне ставлення - повагу. Знаючи численні історичні факти кривавих репресій, опитані росіяни відчувають до Сталіна мінімальне захоплення - лише 2%, більш помітну і втричі більшу, ніж в українців, симпатію - 9%, зате на цілих 19% - більшу повагу.

Така висока повага при невеликому емоційному сприйнятті втілюється у розповсюджений серед росіян вираз: «Так, при Сталіну були репресії, але ж він побудував велику державу і виграв війну».

Таким чином у масовій свідомості багатьох росіян і достатньо значної кількості українців усталюється думка про те, що значні успіхи та історичні досягнення правителя якщо не вибачають, то, принаймні, пом'якшують його провини як керівника держави, що припускався чи може припуститися порушення законів і навіть злочинних дій.

Хоча українці помітно меншою мірою готові це вибачити правителеві.

 

Таблиця 9. Розподіл відповідей на запитання: «Якою мірою ви згодні або не згодні з наступним судженням про Сталіна: «Сталін - мудрий керівник, що привів СРСР до могутності та процвітання»?» серед населення України та Росії, % опитаних

 

	Думка мешканців України (КМІС, лютий 2018 р.)	Думка мешканців Росії (Левада-Центр, березень 2018 р.)
Повністю згоден	7	20
Скоріше згоден	21	37
Скоріше не згоден	19	10
Зовсім не згоден	33	8
Важко відповісти/відмова	20	25

 

 

 

Лише 28% опитаних українців згодні з тим, що диктаторські методи та постійні репресії як інструменти управління Сталіна допомогли досягти керованому ним СРСР могутності (більшою мірою) та процвітання (значно меншою мірою).

Напевно, широка поінформованість українців про Голодомор та інші злочини більшовицького режиму Сталіна охолоджують українські голови від надмірного вшанування цього жорстокого правителя.

А ось опитані росіяни мають зовсім іншу думку.

 

Таблиця 10. Розподіл відповідей на запитання: «Якою мірою ви згодні або не згодні з наступним судженням про Сталіна: «Сталін - жорстокий, нелюдський тиран, винний у знищенні мільйонів безневинних людей»?» серед населення України та Росії, % опитаних

	Думка мешканців України (КМІС, лютий 2018 р.)	Думка мешканців Росії (Левада-Центр, березень 2018 р.)
Повністю згоден	47	15
Скоріше згоден	30	29
Скоріше не згоден	6	18
Зовсім не згоден	3	8
Важко відповісти/відмова	14	29

 

 

Порівнявши думки опитаних мешканців України і Росії, бачимо помітну різницю в оцінках.

Нічого дивного, що 77% опитаних українців вважають Сталіна жорстоким тираном, винним у знищенні безневинних мільйонів. Виникає питання, що тільки 44% росіян вважають так само, хоча сталінські репресії в самій Росії за 30 років його правління зачепили багато сімей і рахунок жертв терору також йде на мільйони.

Тому і незгодних з визначенням Сталіна як жорстокого тирана серед росіян 26% проти 9% серед українців.

Найцікавіше - це «Сталін сьогодні»

Оцінки історичного діяча з часом змінюються, інколи радикально. Але для сьогодення є цікавим питання, яке відображене в таблиці 11. Воно зондує умонастрої теперішнього електорату, котрий буде голосувати на президентських виборах в Україні через рік. І пояснює вибір росіян, котрі підтримують і обирають уже 18 років поспіль Володимира Путіна - керівника авторитарного типу, котрий зумів зосередити в своїх руках практично всю владу в Росії і, за оцінками багатьох пересічних мешканців країни, «навів порядок».

 

Таблиця 11. Розподіл відповідей на запитання: «Якою мірою ви згодні або не згодні з наступним судженням про Сталіна: «Наш народ ніколи не зможе обійтися без керівника такого типу, як Сталін, котрий прийде i встановить порядок»?» серед населення України та Росії, % опитаних

	Думка мешканців України (КМІС, лютий 2018 р.)	Думка мешканців Росії (Левада-Центр, березень 2018 р.)
Повністю згоден	7	9
Скоріше згоден	16	24
Скоріше не згоден	17	21
Зовсім не згоден	42	16
Важко відповісти/відмова	18	31

 

 

Отже, українці вважають, що сталінський тип керівництва державою нині не є актуальним. Бо тільки 23% вишукують подумки серед вітчизняних політиків «Сталіна сьогодні».

	П. Порошенко жодним чином не підпадає під визначення «Сталін сьогодні»

59% - тобто майже втроє більше - думають, що ми впораємося і без свого Сталіна.

А ось росіяни все-таки схиляються до думки, що без політика типу Сталіна - тобто жорсткого, всевладного, який одноосібно тримає все і всіх в кулаці і залізною рукою править - їм не обійтися.

І таких - 33%. Це на 10% більше, ніж в їхніх однодумців в Україні, але, все-таки, названа цифра не є переважною. Що означає одне - в сучасному світі росіяни також розуміють важливість демократичного стилю керівництва і не дуже прагнуть повернути Сталіна у сьогодення.

Завершення

Історія і сучасність підтверджують закономірність: чим краще в якійсь країні працюють закони, чим більш заможно живуть її мешканці, чим вищим є освітній рівень громадян, тим більше вони тяжіють до демократичного стилю управління і підтримують політиків, котрі схильні керувати цивілізовано, сучасно, з урахуванням розподілу влад на різні її гілки - законодавчу, виконавчу, судову.

І навпаки - коли не виконується Конституція країни, а слабке законодавство та політичні традиції не в змозі регулювати суспільні відносини, тоді на тлі безвладдя, анархії, безкарної злочинності у широких мас населення - від низів і поступово догори - виникає ностальгія за порядком, законністю і тим «крутим» типом політика, котрий у ручному режимі зміг би отою самою твердою - а краще залізною - рукою навести такий бажаний для пересічних мешканців порядок. А заодно - і справедливість.

Вище проаналізоване соціологічне дослідження підтверджує, що українці в масі своїй орієнтовані, все-таки, на демократичний тип політика.

Хоча проти окремих ударів політичним та правовим «батогом» по спинах корупціонерів та олігархів твердою рукою правителя не заперечували б.