rss
07/20/2018
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#333

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Репортаж \ Історія писанки – від часів Київської Русі до майбутнього

Національний музей історії України з 5 квітня в межах виставкового проекту «Відкриті фонди» презентує для всіх, хто святкує та шанує Свято Христового Воскресіння, яскраву частину власної етнографічної колекції - символи та атрибути Великодня.

Великоднє яйце в Україні - це не тільки крашанка (галунка), писанка, драпанка (скробанка) та крапанка, а й сламенка, наклеянка, травленка, мальованка, листянка, точанка, зернівка та малюнок кольоровим воском. Писанкарство - один із найдавніших способів декорування. Одними з найдавніших є давньоруські писанки ХІ-ХІІ ст. У ХІХ ст. писанкарство у різних художніх варіантах побутувало на всій території України. Тиск радянської командно-адміністративної системи не зміг змусити націю забути ці традиції.

Писанкарство почало бурхливо відновлюватися на Прикарпатті з 1960-х років. Нині традиція зберігається завдяки зв'язку поколінь, що передають особливі коди - нематеріальні символи культури: Сонця, Богині Берегині, Дерева життя, води, волового ока, сонячного хреста, меандра, верби, вовчих зубів або небесного змія. Нанесені на символ сонця та насіння, яке зберігає та передає життя, вони ще більше уособлюють ідеї воскресіння, підсилюють самоідентифікацію нації через знання та шанування традицій, які легко загубити у швидкому ритмі життя ХХІ сторіччя.

Title Title 
 «Традиція». Відновлена та
збережена. Кошик лемківських
писанок з родини майстрині
Тетяни Федосенко, 1950-і рр.
 «Історія». Писанка глиняна. Київська Русь. ХІ-ХІІ ст., Рівненська обл.
Випадкова знахідка 1-ї половини ХХ ст. Представлена на вишивці
авторської роботи Софії Рубахи. Україна, 1970-і рр.

 

Для створення не лише ритуальної страви, а й невід'ємного атрибуту Великодня - символу повернення тепла, весни, нового господарського сезону - за давньою традицією вибирали курячі яйця. Зміни умов господарювання та модернізація підштовхнули до того, що майстри та майстрині почали декорувати також гусячі, страусині та перепелині яйця, дерев'яні, скляні та пластмасові форми. Бісер і дорогоцінні метали також стали матеріалом для виготовлення оберегу та подарунку - мініатюрного витвору мистецтва.

«Хоча Національний музей історії України не є етнографічним музеєм, але неможливо не показати традицію святкування Великодня за Юліанським календарем», - коментує експозицію старший науковий співробітник музею Тамара Куцаєва.

На виставці можна оглянути значну частку етнографічної колекції музею з історичними акцентами. Колекція писанок викладена на рушниках з Великодньою символікою, які гармонійно доповнюють експозицію. Всі експонати демонструються вперше.

Починається експозиція з розділу «Історія». Тут представлена глиняна поливана писанка XI ст. періоду Київської Русі.

Title Title 
 Майстер-клас з писанкарства від Марин Чорної Молодші відвідувачі з цікавістю беруть участь
в інтерактивній частині виставки

 

Далі відвідувачі поринають у розділ «Традиція», де презентовані справжні писанки кінця XIX ст. - початку XX ст., які були зібрані під час етнографічних експедицій засновниками музею. Також ми бачимо реконструкцію сучасною майстринею Зоєю Сташук писанок цієї доби за малюнками. Поряд - дерев'яні розфарбовані яйця і вироби Межигірської фаянсової фабрики першої половини ХІХ ст.

Наступний розділ присвячений також історії, але - вже історії та війні. Тут показане металеве Великоднє яєчко, яке давали в подарунок немічним і хворим у шпиталях під час Першої світової війни. Дві листівки Михайла Михалевича, де можна прочитати - «Христос Воскрес - Воскресне й Україна!» доповнюють експозицію.

Історію майстра, який народився в Україні, розповіла Кошова Наталія Миколаївна, науковий співробітник НМІУ.

Михалевич Михайло (1906 р., Київ - 1984 р., Філадельфія) - український художник-графік, іконописець, театральний декоратор, громадсько-політичний діяч. Навчався у Київському художньому інституті (1924-1928), у Празі - у Вищій художньо-промисловій школі (1934-1936) та Празькій академії образотворчих мистецтв (1937-1938). Працював у Карпатській Україні. У 1944 році він потрапив у Німеччину, у табори переміщених осіб, так звані табори Ді-Пі. В цих таборах зосереджувалось 1 600 000 людей. Для Михалевича це було непросте перебування, але саме в таборах розвинулось культурне життя, де майстер продовжив свою роботу.

Title Title 
 Старший науковий співробітник музею Тамара
Куцаєва з натхненням розповідає про експозицію
виставки
 Науковий співробітник НМІУ Наталія Миколаївна
додає коментарі до історичного розділу експозиції

 

Після таборів Михайло не повертається додому, а їде до Америки, де працює в тому ж напрямку. Лишив по собі спадщину, яка потрапила, зокрема, і до фондів НМІУ.

Наступний розділ виставки - «Відновлена традиція». Декілька майстринь надали колекції музею реконструкцію лемківських писанок, шкрябанок, крапанок - для того, щоб можна було побачити основний «модельний ряд» Великодніх яєць.

Title Title 
 Великдень під час світових воєн. Яйце пасхальне
– дарунок військовослужбовцям, що лікувалися у
шпиталях, від імені російської імператриці під час
1-ї світової війни. По обидва боки –Великодні
листівки художника Михайла Михалевича,
1940-50-і рр.
 Писанки, розписані майстринями з української
діаспори (ліворуч, праворуч); гуцульські,
поч. ХХ ст. (центр). Надано майстринею
Тетяною Федосенко

 

Завершує експозицію розділ «Майбутнє». Традиція не може існувати, якщо її не буде підтримувати молоде покоління...

Title Title 
 Великодні яйця. Києво-Межигірська фаянсова
фабрика. Середина ХІХ ст.
 «Традиція». Дерев’яна писанка з колекції
Сержа Лифаря

 

Який Великдень без подарунків? Відвідувачі можуть отримати листівки з Великодніми сюжетами. Листівки розтиражовані з оригіналів музейної колекції. У молодших відвідувачів є можливість розмалювати писанки на папері як за традиційними орнаментами (з фондів музею), так і за сучасними сюжетами.

Title Title 
 Заклик виставки – «Збереження традицій»
– втілено!
 Перлини колекції НМІУ. Писанка традиційна.
Поч. ХХ ст. Писанки з традиційними мотивами
(реконструкція). Передала майстриня Зоя Сташук

 

Під час виставки відбулася зустріч з майстринею Мариною Чорною, яка знається на традиції та техніках виготовлення не лише чудових та мініатюрних ляльок-мотанок, а й розпису Великодніх яєць різноманітними техніками. Марина відкрила учасникам зустрічі втаємничений світ символів та технік, зокрема, травлення та традиційного писанкарства, з виготовлення головного символу Світлого Христового Воскресіння.

Фото автора

 

Свято народного мистецтва у Музеї Івана Гончара

Свято Хрестового Воскресіння в Києві – від вшанування традицій до сучасних розваг

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com