Чоловічій діловий костюм набув кольорів, лоску та головне - індивідуальності. Це добре помітно як на подіумах, так і у хроніках стрітстайлу нового сезону Men Fashion Week Autumn/Fall 2018-19.

Костюми у 1919 році. Фото з «Вікіпедії»

Нік Карвел, модний редактор British GQ, навіть ввів нове поняття «suit that isn't a suit» (дослівно «костюм, який не є костюмом»), аби описати переворот у діловому чоловічому дрес-коді. Нове обличчя костюм отримав, за великим рахунком, завдяки масовому скасуванню дрес-коду у великих компаніях. За словами Ніка Карвела, musthave чоловічого гардероба майже не змінювався з кінця XIX сторіччя, але, схоже, настав час вчитися жити без нього. А допоки цього не сталося, пропоную згадати, як змінювалося уявлення про «той самий» ідеальний костюм протягом ХХ сторіччя і до наших днів.

1920-і: Нічого особистого, лише бізнес

Костюм, у сучасному розумінні цього слова, захопив західний світ у 1920-х. В епоху індустріалізації всі - від власника заводу, до вантажника на цьому ж заводі - хотіли виглядати по-діловому. А вдало пошитий костюм, як відомо, завжди додає впевненості і лоску. У буремні 20-і панував культ успіху і грошей, сексу та джазу. Це, своєю чергою, позначилося на одязі. Дорогі тканини, насичені кольори, сміливі та дещо кітчеві аксесуари. Якщо ви бачили фільм «Великий Гетсбі» з Ді Капріо у головній ролі, розумієте, про що йдеться.

1930-і: Штани Чарлі Чапліна

Саме так! Цей до біса харизматичний лузер був іконою стилю протягом цілого десятиріччя. 30-і справедливо називають «золотою епохою кінематографа», адже вплив кіногероїв на тогочасне суспільство важко переоцінити. Зокрема, це стосується моди та стандартів краси. Мішкуваті штани та комічно-короткий вузенький піджак а-ля Чаплін були в тренді не менше, ніж сам Чарлі.

1940-і: Просто, але зі смаком

Друга світова війна змусила чималу частину людства одягнутися у військову форму. Чоловікам, котрі тільки-но повернулися з фронту, було не до дизайнерських краваток. Та і з чого їх шити, якщо весь шовк йшов на виготовлення парашутів? Шерсть також віддавали на потреби фронту, тож виробники костюмів не цуралися синтетичних тканин. Саме в той час костюм став лаконічнішим, зріз піджака опустився до середини стегна, а штанини звузилися. На стиль 1940-х суттєво вплинула естетика військової форми.

1950-і: Потанцюємо, крихітко?

Коли суспільство остаточно відійшло від повоєнного шоку, розпочалася нова ера гедонізму. Головна вимога до костюма - це аби у ньому було зручно танцювати. На початку десятиріччя штани знову стали ширшими, з двома складками тканини на стегнах та дещо звуженими на литках. Такий крій залишав більше простору для рухів. Достатньо поглянути на стиль Френка Сінатри, аби зрозуміти всю квінтесенцією стилю 50-х.

1960-і: Бітломанія

Це було десятиріччя антивоєнних рухів, перших психотропних наркотиків та рок-н-ролу. Спідниці дівчат стрімко коротшали, а чоловічі костюми дедалі тісніше прилягали до тіла. На барикади проти війни у В'єтнамі у широких штанах не полізеш... Мабуть, за збереження статусу костюма як модного елементу гардероба треба подякувати «Beatles». Ці хлопці з Ліверпуля несли у маси не лише хорошу музику та антивоєнні настрої, а ще й стиль, що передбачав хороший костюм і, треба визнати, дивакувату стрижку.

1970-і: «Покоління несмаку»

Такий статус 70-і отримали за свою любов до яскравої синтетики, епатажу та андрогінності. В епоху диско костюм перетворився на клубний outfit, набув агресивної сексуальності, яка балансувала на межі зі жіночністю. Не важко здогадатися, що іконами стилю на той час були Девід Боуі та Мік Джаггер. Проте, якщо Боуі створював свої образи з ноткою іронії, модники 70-х сприймали дизайнерські рішення зірки як вказівку до дій. Словом, широкі лацкани, ще ширші краватки та «дикі» кольори були найкращими друзями модників у 70-х.

1980-і: «Вовк із Волл стріт» та «американський жиголо»

Це було десятиріччя, коли костюми стали «уніформою» двох протилежних типів чоловіків - незалежних комерсантів та альфонсів. Точніше, було два популярні фасони: the power suit та American Gigolo by Armani. Перший виглядав досить масивно: двобортний піджак, ватяні підкладки на плечах, принт «смужечка». Чоловік у такому вбранні мав виглядати солідно. Модним доповненням вважалися підтяжки та затискач для краватки. У той час як другий популярний фасон, створений Джорджо Армані, навпаки, мав підкреслювати фігуру. Дизайнер навмисне прибрав ватяні плечі, а штани почав шити з еластичної тканини, аби вони «лягали по фігурі», але не заважали рухам. Останній штрих - підкочені рукави. І образ розслабленого, елегантного «жиголо» готовий!

1990-і: Чим менше, тим краще

Чорний, чорний і ще раз чорний, а також лаконічний крій, біла сорочка, вузькі штани та тонкі краватки - більше про костюми у 1990-х не скажеш. У моді - мінімалізм та нові технології, тож зі стилем дуже не розгуляєшся. Зате з таким базовим комплектом можна не боятися припуститися помилки. Для цього просто немає простору, як і для будь-яких експериментів.

2000-і: Метросексуали та ретросексуали

Нове тисячоліття подарувало людству поступове звільнення від гендерних стереотипів та диктату моди. І, звісно, соціальні мережі. Тож тепер стиль - це не просто спосіб виглядати як успішні люди твого покоління, а можливість показати себе. Чоловіки почали експериментувати з одягом та більше доглядати за собою. Певний час навіть побутував термін «метросексуал», себто, чоловік, який «забагато» уваги приділяє своєму зовнішньому вигляду. Хоча, хто встановлював «норму»? Після 2010-го чоловічі костюми почали «збирати» цікаві елементи з ретро-стилю. Принт «принц Уельський», шовкові хустинки, запонки, підтяжки - усе це набуло майже аристократичного лоску. Проте, навіть елегантність із часом набридає...

Із 2016-го і до сьогодні: Тримайтеся міцніше, міленніали за кермом!

Як би там не було, костюм зберігав статус must have не лише завдяки моді, а ще й як елемент офісного дрес-коду. Тренди лише оновлювали його вигляд відповідно до вимог часу та просто, аби освіжити образ. Зараз, коли більша частина людства належить до покоління міленніалів, правила гри змінюються. Дрес-код визнали нудним і незручним, тож провідні компанії використовують скасування цього правила як один зі способів привабити талановиті кадри.

Дизайнери постійно іронізують на тему офісного вбрання, додаючи до нього авангардний крій, нетрадиційні тканини та ще більш дикі, аніж у 1970-х, принти та кольори. І молоді це подобається! Цілком можливо, що іронічний та сміливий suit that isn't a suit - це примха нашого десятиріччя як відповідь на елегантність ретросексуалів. Проте, з іншого боку, понад 100 років одягати одне і те ж - це трохи занадто, чи не так? Краще вже зараз починати експерименти зі стилем. Можливо, нову «уніформу» успішного чоловіка вигадаєте ви.

 

Автор: Євгенія Коляда

Джерело: «Егоїст»