Молдова,
Україна і Грузія домовилися спільно протидіяти гібридній та інформаційній війні
РФ.
Міжпарламентську конференцію
«Грузія, Республіка Молдова та Україна: Східне партнерство і сучасні виклики безпеки»,
яка відбулася на початку березня у столиці Молдови, чекали давно. Експерти й політологи
ще дадуть свою оцінку цьому форуму, проте саму конференцію вже зараз називають регіональним
Мюнхеном.
Завдяки
зусиллям голів парламентів Молдови (Андріана Канду), України (Андрія Парубія) і
Грузії (Іраклія Кобахідзе) в регіоні створюється майданчик, де можна буде на постійній
основі обговорювати виклики і проблеми, з якими зіштовхується кожна з країн і регіон
в цілому. А проблем накопичилося безліч, і вирішувати їх поодинці практично неможливо.
Газ як символ
шантажу
День проведення конференції
(2 березня) був вибраний не випадково. Саме цього дня 26 років тому Молдова вперше
відчула на собі біль і наслідки збройного конфлікту, що спалахнув на берегах Дністра.
Війна давно закінчилася, але два береги Дністра досі розділені «кордоном». А на
території Придністровського регіону Молдови надовго прописалися і продовжують залишатися
російські війська. Через такі ж трагічні події пройшла і Грузія, а чотири роки тому
- з аналогічними викликами і російською агресією зіштовхнулася й Україна.
Останнє рішення російського
«Газпрому» розірвати контракт із «Нафтогазом» на постачання і транзит газу через
територію України - яскраве підтвердження того, що консолідація сил у протистоянні
російському тиску необхідна, і проведення Кишинівської конференції, як частина спільної
боротьби, - подія особливої значущості.
Буквально всі учасники дебатів
зазначали: Москва так і не відмовилася від використання природного газу як своєї
головної зброї економічного шантажу та інструменту тиску. А спікер Верховної Ради
України Андрій Парубій прямо закликав учасників конференції об'єднатися, щоб зупинити
«політичний проект Путіна «Північний потік-2».
За його словами, сьогодні дуже
важливо виробити єдину позицію для забезпечення енергетичної безпеки не лише трьох
країн, а й усіх держав регіону.
Немає лиха
без добра
Вихід зі ситуації, як наголосив
на форумі колишній посол США в Україні, директор Євразійського центру при Атлантичній
Раді Джон Гербст, може бути лише один: диверсифікація енергетичного ринку й єдина
енергетична політика у країнах Євросоюзу. Цю проблему бачать і шукають шляхи її
вирішення й Україна, і Молдова, і Грузія.
Молдова вже отримує частину
газу з Румунії через газопровід «Ясси-Унгени». А до кінця 2018 - початку 2019 року
країна і зовсім може звільнитися від газової залежності від Росії. Справа в тому,
що до того часу румунська компанія «Трансгаз» (найбільша газорозподільча компанія
в Румунії) обіцяє здати в експлуатацію магістральний газопровід «Унгени-Кишинів».
Пропускна здатність газової труби - понад 1,5 мільярда кубічних метрів газу в рік
- дасть змогу країні повністю забезпечити себе газом, об'єднавши газотранспортні
системи Молдови і Румунії (читай, Євросоюзу). Спікер парламенту Молдови Андріан
Канду заявив, що будівництво газопроводу забезпечить не лише енергетичну безпеку
та незалежність Молдови, але і стане гарною підмогою для вирішення багатьох питань
регіональної енергетичної безпеки.
Боротьба
з фейками
Однією з основних тем конференції
стало питання інформаційної безпеки. Особливо, з урахуванням восени 2018 року парламентських
виборів у Молдові і майбутніх президентських виборів в Україні. Молдова, як зазначив
на конференції спікер парламенту Канду, при всьому своєму прагненні провести коректні
і вільні вибори, вже відчуває на собі втручання у виборчу кампанію: російські ЗМІ
відкрито підтримують проросійські політичні партії, намагаючись дискредитувати будь-які
рішення, які приймають проєвропейський парламент і уряд країни.
І якщо до Кишинівського форуму
кожна з країн діяла поодинці, то відтепер протидіяти фейкам Молдова, Україна і Грузія
домовилися спільно. Як зазначив глава грузинського парламенту Іраклій Кобахідзе,
тільки об'єднаними зусиллями можна буде протистояти сучасним викликам і загрозам,
гібридним та інформаційним війнам, забезпечуючи мир і стабільність у регіоні.
Тим більше, що досвіду боротьби
з російською пропагандою у кожній із країн накопичено чимало. У Молдові, до речі,
вже набув чинності Закон про заборону ретрансляції на території країни політичних
ток-шоу, аналітичних, військових та інформаційних програм російського телебачення.
Порушникам закону загрожують серйозні фінансові штрафи аж до відкликання ліцензії
на мовлення. А спікер Андрій Парубій запропонував Молдові та Грузії, іншим країнам
регіону ознайомитися з українським досвідом протидії російській пропаганді та інформаційних
диверсій.
Посприяти об'єднанню зусиль
зможе і Міжпарламентська асамблея «Молдова-Україна-Грузія». Ініціатором її створення
виступив спікер ВР України Андрій Парубій. Він також запропонував розробити спільну
стратегію безпеки і сформувати спільну військову бригаду за аналогією з Литовсько-Польсько-Українською
бригадою імені Костянтина Острозького.
Глави парламентів Грузії, Республіки
Молдова та України підписали спільну заяву, в якій підтвердили прихильність європейській
інтеграції, а також Відкритий лист до голів парламентів європейських держав щодо
оцінки «Північного потоку-2» як чинника дестабілізації.
Автор:
Зінаїда Гурська, Кишинів
Фото автора
Джерело: «Укрінформ»