Люди, котрі хоч трохи причетні тим чи іншим боком до українського війська, знають,
що найтяжчий період в житті військового - то не тяжкі бої, і навіть не «перемир'я»,
а перебування на полігонах. Виникає враження, що керівництво держави докладає всіх
зусиль, щоб витравити на полігонах бойовий дух з тих, хто не втратив той дух у бою.
«Гарна новина! Вітаю
всіх! Україні надано статус країни-аспіранта на вступ у НАТО!
Щиро радий і гордий тим, що ініційоване мною рішення Верховної
Ради від 8 червня 2017 року щодо членства України в НАТО як стратегічної мети України,
стало для цього ключовим імпульсом. Ми, крок за кроком, незворотно ідемо до нашої
мети. Україна буде в НАТО!» - написав 10 березня на своїй сторінці у ФБ голова Верховної
Ради України Андрій Парубій.
Тим часом в тому ж таки Фейсбуку вкотре розгорівся скандал довкола
стану полігонів. І наразі ці українські полігони чітко демонструють, що, попри «аспірантуру
в НАТО», українські «доценти» та джентльмени удачі знищують бойовий дух армії з
не меншим успіхом і запалом, ніж це свого часу робив всім відомий «проффесор».
Чотири роки триває війна - і чотири роки військові на полігонах
проходять бойові злагодження в нелюдських умовах. Фізично нелюдських - а до цього, зазвичай, додаються
ще й морально нелюдські. Так чи інакше українська влада демонструє солдатам, що
країна їх не потребує. Прийшов в армію - сам собі винен.
Здавалося би, все мало бути навпаки.
Навіть на передовій воїни, за можливістю, намагаються забезпечити
собі гідні умови життя. Історії про добре облаштовані бліндажі і навіть невеличкі
городи біля них свого часу облетіли всю країну. Здавалося би, якщо на лінії фронту
можна дбати про людські умови для бійців - то на полігонах воїни, котрі готуються
йти на передову, а тим більше - ті воїни, котрі повертаються на ротацію з передової,
просто зобов'язані мати елементарні зручності.
Не йдеться про п'ятизіркові готелі - але елементарний доступ
до електрики, туалет, душ, і, врешті-решт, сухий намет можна людям забезпечити?
Виявляється, не можна.
Люди, котрі стверджують, що середньостатистичний українець може
відпочивати на Сейшелах, змушують середньостатистичного українця, котрий йде до
армії, жити в калюжі багнюки, ходити в туалет моделі «смердюча яма», і жити без
електрики.
Скандали довкола полігонів виникають регулярно.
У лютому 2016 року бунт зчинили бійці 53 бригади, котрі рушили
пішки з Широколанівського полігону до військової прокуратури у Миколаєві - а це
понад 300 кілометрів.
З передової вони потрапили на полігоні в намет - 30 ліжок на
150 бійців. Їсти нема чого, помитися нема де, питної води нема. Нащо питна вода,
якщо є сніг? Про прання і взагалі мови нема. Спали на землі. Це в лютому. І це не
на фронті - а в тилу. Командири на звернення бійців не реагували. Тобто не зовсім
не реагували - рапорти відразу рвали, найбільш непокірних били, забирали документи,
банківські картки, гроші.
Тоді ґвалт зчинили волонтери, скандал набув розголосу, керівництво
Міноборони та військової прокуратури обіцяло у всьому розібратися та навести лад.
В результаті позбулися звань троє офіцерів, котрі звернулися
до прокуратури зі скаргою на нелюдські умови перебування на полігоні. А довкола
полігону поставили стіну з працівників Військової служби правопорядку - щоб більше
ніхто нікуди не ходив. Хоча Міноборони показало громадянам картинку, як військова
комісія ходить по полігону, розглядає сухі красиві намети...
Пройшло два роки.
І тут знов несподіванка: волонтери виставляють фото того ж таки
«Широкого лану».
Багнюка. Відсутність електрики. Туалети моделі «смердюча яма».
Помитися нема де.
Все так, як було написано в інструкціях для радянської армії,
в якій за визначенням воїн себе людиною почувати не повинен.
І це при тому, що всі ці чинні великі й маленькі армійські чиновники
вижили (разом з усім державним апаратом) тільки тому, що їх захищала армія, котра
складалася з людей - на противагу армії ворога, котра складалася з «гарматного м'яса».
Однак чиновники не просто вижили, а й доволі швидко забули,
завдяки чому саме вижили. Наскільки добре забули, що вирішили відрубати гілку, на
якій сидять, та ще й разом зі шматком стовбура.
Після появи фото з полігону українська влада... почала розшукувати,
хто ж з волонтерів таки потрапив на полігон - і як фото потрапили у Фейсбук.
Замість того, щоб шукати, куди потрапили 370 мільйонів (!) гривень,
котрі, за словами радника президента Юрія Бірюкова, було витрачено на «модернізацію
полігону».
Пошуки «зрадників-волонтерів» дали результат: бійці ЗСУ почали
масово закидати у Фейсбук фото «модернізованого полігону».
Влада дала «задній хід», почала виправдовуватися, мовляв, ми
тут ні до чого, просто сніг тане, і тому воно само якось так все вийшло.
І ось як воно вийшло.
Розповідає бойовий офіцер 72-ї механізованої бригади Олена Ігорівна,
яка воює вже чотири роки.
«Доконають армію!
Невдовзі залишаться самі безхатьки і алкоголіки!
Вірите, що немає ресурсів?
Ресурсів достатньо - мозку і совісті бракує!
Поясніть хтось мені, чому у військовослужбовців ЗСУ умови гірші,
ніж у худоби в ЄС? Нормально поясніть!
Не тицяючи в синю книжечку 50-х років, затверджену Сталіним,
згідно з якою на полігоні повинні бути скотські умови, на яку посилаються від полковника
і вище, а поясніть нормально!.. І не треба стандартну відмазку - війна... в Київській
області війна? В Львівській? В Миколаївській війна? Нормально поясніть, не треба
нам казати про війну, на війні в нас кращі умови, бо полковники і генерали в наших
бліндажах не з'являються, і не заважають створити собі нормальні умови.
І не треба розповідати, що грошей немає - в країні де сплачується
примусовий військовий податок. Красти не треба і використовувати ефективно, поясніть
нормально, артилерія вміє рахувати!
Поясніть, чому понад рік військовослужбовці, котрі рік провоювали,
не можуть отримати УБД? Реально провоювали, а не на пару днів за УБД приїхали?
Поясніть, чому потрібно 60 документів, щоб вистріляти 6 мін
за місяць. Документів, які ніхто ніколи не прочитає. Це не перебільшення - реально
59 документів треба надрукувати і роздрукувати (і 5 карт намалювати)! Компами, принтерами,
папером не забезпечують, і картриджі не заправляють («армію забезпечили всім»)!
Поясніть, яке мають право вимагати те, засобами для здійснення чого не забезпечили?
Об'єктивно вистачило б десятка папірців! Раніше їздила на пару днів з одним єдиним
папірчиком про заходи безпеки і стріляла 40 мін.
Поясніть, навіщо навідника вчити 2 місяці??? Якщо людина геть
тупа - її ніколи не навчити, а якщо є невеликі ознаки інтелекту, вистачить три дні,
а потім в підрозділ на злагодження. 2 місяці, чорт забирай, вчити солдат і сержантів,
які від року до трьох провоювали з мінометом, - для отримання папірчика, без якого
тепер не можна стріляти з міномета?!. Яка людина не поповнить лави 93% від цього
непрохідного маразму? Єдина користь: ми приїхали на курси - і навчили інструктора
наводити.
| |
| Фото з ФБ Vova Holobutsky |
Поясніть: це цілеспрямоване знищення армії, чи тупість?
4 місяці голоду на ППД. На чорта стільки сидіти на ППД? Чому
не можна годувати на ППД? Хто, крім безхатьків, прийде? Романтики і патріоти в
15-му майже всі закінчились. Є, звісно, батальйони з нормальним керівництвом, де
о/с комфортно, або з міцним здоровим колективом, але це виняток радше, а не правило.
4 місяці Української паперової армії! Цілий день не продихнути,
і 2/3 паперів - липа і фікція для галочки. Нескінченне тупе безглуздя!
Полігон (збірна картина з усіх відвіданих мною полігонів):
- житло - намет чи пліснявий барак;
- непрохідна багнюка навесні та восени;
- електрика напругою 220 вольт - відсутня за вимогами книжечки
часів Сталіна - «нєположено», лише 24, або 36 для паскудненького освітлення намета.
Розумію, якби треба було тягти 220 за 10 км., а тут воно є, просто «нєположено»;
- в машини залили такий непотріб, що не дійшли своїм ходом більше
половини, навіть автомобілі з новісіньким двигуном (лише перед виїздом поставили,
берегли, не навантажували, на залишках старого бензину працював ідеально, на отриманому
в дорогу відмовився заводитись взагалі), як їх ремонтувати? (Що своїм коштом - це зрозуміло, але як це технічно можливо в умовах
полігону і відсутності запчастин в радіусі 50-100 км?);
- туалет - вуличний сортир з гіркою, що стирчить з дірки;
- вода - відсутня, або крижана і на всіх не вистачило, або замерзла,
добре коли є сніг -потерти руки і обличчя;
- баня раз на тиждень, і йти до неї 2 км, а потім назад мокрим 2 км по морозу. А було й таке,
що йти до бані 2 км,
і кожен несе собі дрова, бо баню треба топити.
Якщо якась падлюка питає чому не голені - хочеться вбити.
21 століття, туристи мандрують космосом, а ми в центрі Європи
миємось раз на тиждень. До казки про ВСІМ ЗАБЕЗПЕЧИЛИ («забезпечувачі» хоч би те,
що купити неможливо, видали), додали казку СТВОРИМО УМОВИ, побудуємо казарми, так-так,
стіну вже побудували... мільйони, чи мільярди виділили...
Терпіти не можу, коли ниють та безперестану скаржаться, особливо
дядьки, і нічого не пропонують.
Пропоную, поки щось збудують через 20-30 років, елементарний
мінімум - щоб зберегти хоча б частину людей:
1. Електрифікувати намети. Мільйони на це не виділиш, бо коштує
копійки, отже багато не вкрадеш, але буде можливість зарядити рації, набрати і роздрукувати
нікому не потрібні документи, зателефонувати рідним.
2. Забезпечити гарячою водою. Проблема - побудувати сарайчик
з будь-якого мотлоху (поруч з наметами стоять напівзруйновані будівлі - розібрати
і перекласти, або добудувати, можна розбірний з сендвіч панелей і переносити при
потребі, якийсь вагончик притягти). Поставити в середину сарайчика великий бак,
вкрутити в нього тен - і ось люди миються!
3. Приганяти періодично копалку (в кожній частині є якщо не
екскаватор, то трактор з ковшем), викопати нову траншею, перенести кабінки, засипати
стару траншею.
Елементарні речі! Це що - дуже складно? Це - дорого? На це потрібні
роки?
4. З технікою складніше. Совєцький непотріб, на якому воюємо,
потребує перманентного ремонту. В мене було коло на 20 ГАЗ-66, перевірено - вони
їздять виключно на ентузіазмі підрозділу. 2 місяці напівголодний, пригнічений паперовою
армією підрозділ вкладав свою енергію, здоров'я (цілий день на морозі, під машинами
на бетоні, хоча не складно і не дорого придбати бригаді і за потреби видавати в
тимчасове користування теплові гармати) відривав від родин кошти, щоб техніка працювала...
Так, на ентузіазмі, попри мороз, голод і брак коштів, майже
вся техніка нормально рушила з ППД на полігон! І ці с**и дають такий бензин, що
більша частина техніки безнадійно стає. Та гори вона пропадом! Хай стоїть, тягайте,
як хочете. З мене досить.
Ми втрачаємо людей шаленими темпами. Йдуть найкращі, не шкодуючи
і не обертаючись. Приходять такі, що краще б не приходили! Серйозно, мені не треба
великий відсоток комплектації. Хто буде виконувати задачі? Так, їх виконуватимуть
класні хлопці за себе, і за алкаша, і косаря, і хронічно хворого (хтось взагалі
знає, що для певних спеціальностей є обмеження за станом здоров'я?)... Через скільки
часу класний хлопець задовбеться тягти ще одного/одну-двох-трьох..? І хто лишиться?
А вимагати будуть - як з повноцінного підрозділу!
Люди - наше все, без них техніка не їздить і міномети не стріляють.
Та важлива не лише кількість, а й якість. І якісним людям важливо, щоб на них не
забивали, інакше вони йдуть! Елементарні умови, не п'ятизірковий готель, елементарні!...
Олена Ігорівна (https://www.facebook.com/profile.php?id=100005351467038)
Наразі чиновники чи то не розуміють, що от-от «доконають армію»,
чи то сподіваються втекти з країни всім кодлом ще до того, як це станеться.
А тим часом потерпають люди, котрі насмілюються воювати проти
ворога, але ще не насмілилися воювати проти рідних чиновників. На тому ж таки «Широкому
лані» в ніч на 13 березня загорівся намет, загинув воїн 1996 року народження, ще
семеро отримали опіки різного рівня тяжкості. Намагалися розпалити мокрі дрова в
«буржуйці» з допомогою бензину серед ночі. Це не перший і не єдиний такий випадок.
Як і випадки смертей на полігонах через хвороби. Не кожне здоров'я таку «ротацію»
витримає.
І не кожна армія витримає такі полігони.
Якщо чиновники не почнуть реагувати на цивілізовані спроби зміни ситуації, то варіантів
лишається не так вже й багато: або ці «доценти» і джентльмени удачі розвалять армію,
а разом з нею - і країну, або країна їх знешкодить. Третього варіанту наразі не
існує.