Люди, котрі хоч трохи причетні тим чи іншим боком до українського війська, знають, що найтяжчий період в житті військового - то не тяжкі бої, і навіть не «перемир'я», а перебування на полігонах. Виникає враження, що керівництво держави докладає всіх зусиль, щоб витравити на полігонах бойовий дух з тих, хто не втратив той дух у бою.

 «Гарна новина! Вітаю всіх! Україні надано статус країни-аспіранта на вступ у НАТО!

Щиро радий і гордий тим, що ініційоване мною рішення Верховної Ради від 8 червня 2017 року щодо членства України в НАТО як стратегічної мети України, стало для цього ключовим імпульсом. Ми, крок за кроком, незворотно ідемо до нашої мети. Україна буде в НАТО!» - написав 10 березня на своїй сторінці у ФБ голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

Тим часом в тому ж таки Фейсбуку вкотре розгорівся скандал довкола стану полігонів. І наразі ці українські полігони чітко демонструють, що, попри «аспірантуру в НАТО», українські «доценти» та джентльмени удачі знищують бойовий дух армії з не меншим успіхом і запалом, ніж це свого часу робив всім відомий «проффесор».

Чотири роки триває війна - і чотири роки військові на полігонах проходять бойові злагодження в нелюдських умовах.  Фізично нелюдських - а до цього, зазвичай, додаються ще й морально нелюдські. Так чи інакше українська влада демонструє солдатам, що країна їх не потребує. Прийшов в армію - сам собі винен.

Здавалося би, все мало бути навпаки.

Навіть на передовій воїни, за можливістю, намагаються забезпечити собі гідні умови життя. Історії про добре облаштовані бліндажі і навіть невеличкі городи біля них свого часу облетіли всю країну. Здавалося би, якщо на лінії фронту можна дбати про людські умови для бійців - то на полігонах воїни, котрі готуються йти на передову, а тим більше - ті воїни, котрі повертаються на ротацію з передової, просто зобов'язані мати елементарні зручності.

Не йдеться про п'ятизіркові готелі - але елементарний доступ до електрики, туалет, душ, і, врешті-решт, сухий намет можна людям забезпечити?

Виявляється, не можна.

Люди, котрі стверджують, що середньостатистичний українець може відпочивати на Сейшелах, змушують середньостатистичного українця, котрий йде до армії, жити в калюжі багнюки, ходити в туалет моделі «смердюча яма», і жити без електрики.

Скандали довкола полігонів виникають регулярно.

У лютому 2016 року бунт зчинили бійці 53 бригади, котрі рушили пішки з Широколанівського полігону до військової прокуратури у Миколаєві - а це понад 300 кілометрів.

З передової вони потрапили на полігоні в намет - 30 ліжок на 150 бійців. Їсти нема чого, помитися нема де, питної води нема. Нащо питна вода, якщо є сніг? Про прання і взагалі мови нема. Спали на землі. Це в лютому. І це не на фронті - а в тилу. Командири на звернення бійців не реагували. Тобто не зовсім не реагували - рапорти відразу рвали, найбільш непокірних били, забирали документи, банківські картки, гроші.

Тоді ґвалт зчинили волонтери, скандал набув розголосу, керівництво Міноборони та військової прокуратури обіцяло у всьому розібратися та навести лад.

В результаті позбулися звань троє офіцерів, котрі звернулися до прокуратури зі скаргою на нелюдські умови перебування на полігоні. А довкола полігону поставили стіну з працівників Військової служби правопорядку - щоб більше ніхто нікуди не ходив. Хоча Міноборони показало громадянам картинку, як військова комісія ходить по полігону, розглядає сухі красиві намети...

Пройшло два роки.

І тут знов несподіванка: волонтери виставляють фото того ж таки «Широкого лану».

Багнюка. Відсутність електрики. Туалети моделі «смердюча яма». Помитися нема де.

Все так, як було написано в інструкціях для радянської армії, в якій за визначенням воїн себе людиною почувати не повинен.

І це при тому, що всі ці чинні великі й маленькі армійські чиновники вижили (разом з усім державним апаратом) тільки тому, що їх захищала армія, котра складалася з людей - на противагу армії ворога, котра складалася з «гарматного м'яса».

Однак чиновники не просто вижили, а й доволі швидко забули, завдяки чому саме вижили. Наскільки добре забули, що вирішили відрубати гілку, на якій сидять, та ще й разом зі шматком стовбура.

Після появи фото з полігону українська влада... почала розшукувати, хто ж з волонтерів таки потрапив на полігон - і як фото потрапили у Фейсбук.

Замість того, щоб шукати, куди потрапили 370 мільйонів (!) гривень, котрі, за словами радника президента Юрія Бірюкова, було витрачено на «модернізацію полігону».

Пошуки «зрадників-волонтерів» дали результат: бійці ЗСУ почали масово закидати у Фейсбук фото «модернізованого полігону».

Влада дала «задній хід», почала виправдовуватися, мовляв, ми тут ні до чого, просто сніг тане, і тому воно само якось так все вийшло.

І ось як воно вийшло.

Розповідає бойовий офіцер 72-ї механізованої бригади Олена Ігорівна, яка воює вже чотири роки.

 

«Доконають армію!

Невдовзі залишаться самі безхатьки і алкоголіки!

Вірите, що немає ресурсів?

Ресурсів достатньо - мозку і совісті бракує!

Поясніть хтось мені, чому у військовослужбовців ЗСУ умови гірші, ніж у худоби в ЄС? Нормально поясніть!

Не тицяючи в синю книжечку 50-х років, затверджену Сталіним, згідно з якою на полігоні повинні бути скотські умови, на яку посилаються від полковника і вище, а поясніть нормально!.. І не треба стандартну відмазку - війна... в Київській області війна? В Львівській? В Миколаївській війна? Нормально поясніть, не треба нам казати про війну, на війні в нас кращі умови, бо полковники і генерали в наших бліндажах не з'являються, і не заважають створити собі нормальні умови.

І не треба розповідати, що грошей немає - в країні де сплачується примусовий військовий податок. Красти не треба і використовувати ефективно, поясніть нормально, артилерія вміє рахувати!

Поясніть, чому понад рік військовослужбовці, котрі рік провоювали, не можуть отримати УБД? Реально провоювали, а не на пару днів за УБД приїхали?

Поясніть, чому потрібно 60 документів, щоб вистріляти 6 мін за місяць. Документів, які ніхто ніколи не прочитає. Це не перебільшення - реально 59 документів треба надрукувати і роздрукувати (і 5 карт намалювати)! Компами, принтерами, папером не забезпечують, і картриджі не заправляють («армію забезпечили всім»)! Поясніть, яке мають право вимагати те, засобами для здійснення чого не забезпечили? Об'єктивно вистачило б десятка папірців! Раніше їздила на пару днів з одним єдиним папірчиком про заходи безпеки і стріляла 40 мін.

Поясніть, навіщо навідника вчити 2 місяці??? Якщо людина геть тупа - її ніколи не навчити, а якщо є невеликі ознаки інтелекту, вистачить три дні, а потім в підрозділ на злагодження. 2 місяці, чорт забирай, вчити солдат і сержантів, які від року до трьох провоювали з мінометом, - для отримання папірчика, без якого тепер не можна стріляти з міномета?!. Яка людина не поповнить лави 93% від цього непрохідного маразму? Єдина користь: ми приїхали на курси - і навчили інструктора наводити.

	Фото з ФБ Vova Holobutsky

Поясніть: це цілеспрямоване знищення армії, чи тупість?

4 місяці голоду на ППД. На чорта стільки сидіти на ППД? Чому не можна годувати на ППД? Хто, крім безхатьків, прийде? Романтики і патріоти в 15-му майже всі закінчились. Є, звісно, батальйони з нормальним керівництвом, де о/с комфортно, або з міцним здоровим колективом, але це виняток радше, а не правило.

4 місяці Української паперової армії! Цілий день не продихнути, і 2/3 паперів - липа і фікція для галочки. Нескінченне тупе безглуздя!

Полігон (збірна картина з усіх відвіданих мною полігонів):

- житло - намет чи пліснявий барак;

- непрохідна багнюка навесні та восени;

- електрика напругою 220 вольт - відсутня за вимогами книжечки часів Сталіна - «нєположено», лише 24, або 36 для паскудненького освітлення намета. Розумію, якби треба було тягти 220 за 10 км., а тут воно є, просто «нєположено»;

- в машини залили такий непотріб, що не дійшли своїм ходом більше половини, навіть автомобілі з новісіньким двигуном (лише перед виїздом поставили, берегли, не навантажували, на залишках старого бензину працював ідеально, на отриманому в дорогу відмовився заводитись взагалі), як їх ремонтувати? (Що своїм коштом - це  зрозуміло, але як це технічно можливо в умовах полігону і відсутності запчастин в радіусі 50-100 км?);

- туалет - вуличний сортир з гіркою, що стирчить з дірки;

- вода - відсутня, або крижана і на всіх не вистачило, або замерзла, добре коли є сніг -потерти руки і обличчя;

- баня раз на тиждень, і йти до неї 2 км, а потім назад мокрим 2 км по морозу. А було й таке, що йти до бані 2 км, і кожен несе собі дрова, бо баню треба топити.

Якщо якась падлюка питає чому не голені - хочеться вбити.

21 століття, туристи мандрують космосом, а ми в центрі Європи миємось раз на тиждень. До казки про ВСІМ ЗАБЕЗПЕЧИЛИ («забезпечувачі» хоч би те, що купити неможливо, видали), додали казку СТВОРИМО УМОВИ, побудуємо казарми, так-так, стіну вже побудували... мільйони, чи мільярди виділили...

Терпіти не можу, коли ниють та безперестану скаржаться, особливо дядьки, і нічого не пропонують.

Пропоную, поки щось збудують через 20-30 років, елементарний мінімум - щоб зберегти хоча б частину людей:

1. Електрифікувати намети. Мільйони на це не виділиш, бо коштує копійки, отже багато не вкрадеш, але буде можливість зарядити рації, набрати і роздрукувати нікому не потрібні документи, зателефонувати рідним.

2. Забезпечити гарячою водою. Проблема - побудувати сарайчик з будь-якого мотлоху (поруч з наметами стоять напівзруйновані будівлі - розібрати і перекласти, або добудувати, можна розбірний з сендвіч панелей і переносити при потребі, якийсь вагончик притягти). Поставити в середину сарайчика великий бак, вкрутити в нього тен - і ось люди миються!

3. Приганяти періодично копалку (в кожній частині є якщо не екскаватор, то трактор з ковшем), викопати нову траншею, перенести кабінки, засипати стару траншею.

Елементарні речі! Це що - дуже складно? Це - дорого? На це потрібні роки?

4. З технікою складніше. Совєцький непотріб, на якому воюємо, потребує перманентного ремонту. В мене було коло на 20 ГАЗ-66, перевірено - вони їздять виключно на ентузіазмі підрозділу. 2 місяці напівголодний, пригнічений паперовою армією підрозділ вкладав свою енергію, здоров'я (цілий день на морозі, під машинами на бетоні, хоча не складно і не дорого придбати бригаді і за потреби видавати в тимчасове користування теплові гармати) відривав від родин кошти, щоб техніка працювала...

Так, на ентузіазмі, попри мороз, голод і брак коштів, майже вся техніка нормально рушила з ППД на полігон! І ці с**и дають такий бензин, що більша частина техніки безнадійно стає. Та гори вона пропадом! Хай стоїть, тягайте, як хочете. З мене досить.

Ми втрачаємо людей шаленими темпами. Йдуть найкращі, не шкодуючи і не обертаючись. Приходять такі, що краще б не приходили! Серйозно, мені не треба великий відсоток комплектації. Хто буде виконувати задачі? Так, їх виконуватимуть класні хлопці за себе, і за алкаша, і косаря, і хронічно хворого (хтось взагалі знає, що для певних спеціальностей є обмеження за станом здоров'я?)... Через скільки часу класний хлопець задовбеться тягти ще одного/одну-двох-трьох..? І хто лишиться? А вимагати будуть - як з повноцінного підрозділу!

Люди - наше все, без них техніка не їздить і міномети не стріляють. Та важлива не лише кількість, а й якість. І якісним людям важливо, щоб на них не забивали, інакше вони йдуть! Елементарні умови, не п'ятизірковий готель, елементарні!...

 

Олена Ігорівна (https://www.facebook.com/profile.php?id=100005351467038)

 

Наразі чиновники чи то не розуміють, що от-от «доконають армію», чи то сподіваються втекти з країни всім кодлом ще до того, як це станеться.

А тим часом потерпають люди, котрі насмілюються воювати проти ворога, але ще не насмілилися воювати проти рідних чиновників. На тому ж таки «Широкому лані» в ніч на 13 березня загорівся намет, загинув воїн 1996 року народження, ще семеро отримали опіки різного рівня тяжкості. Намагалися розпалити мокрі дрова в «буржуйці» з допомогою бензину серед ночі. Це не перший і не єдиний такий випадок. Як і випадки смертей на полігонах через хвороби. Не кожне здоров'я таку «ротацію» витримає.

І не кожна армія витримає такі полігони. Якщо чиновники не почнуть реагувати на цивілізовані спроби зміни ситуації, то варіантів лишається не так вже й багато: або ці «доценти» і джентльмени удачі розвалять армію, а разом з нею - і країну, або країна їх знешкодить. Третього варіанту наразі не існує.