БІАТЛОН

Мама 23-річної української біатлоністки, учасниці Ігор-2018 Анастасії Меркушиної, Ірина Володимирівна розповіла про проблеми нашої команди на Олімпіаді.

- Як оціните початок виступів українських біатлоністок на Олімпіаді-2018?

- Мені важко дати точну оцінку, оскільки я - не тренер збірної, не знаю всіх подробиць тренувального процесу. Стосовно Насті, то можу сказати, що вона «розбігається». Її вибила з колії хвороба перед Іграми. Потім був збір у Казахстані, там було -35 градусів. Звісно, за тиждень, а, може, і за два вони лише на два-три тренування вийшли. Настя також не мала можливості після хвороби нормально займатися. Всі чекали, коли потепліє, а так - займалися у залі. Крім підготовки, безумовно, позначилася на результатах акліматизація. Сподіваюся, Настя ще «розбігається». Звісно, погано після хвороби не мати нормального тренувального процесу.

Потім був переліт у Казахстан, у Київ. Тут також не було тренувань. З України вони полетіли в Корею. Це - важко, постійні перельоти... Дуже інтенсивний був передолімпійський графік без належного тренувального процесу. А зустрічі, проводи, логістика - це виснажує.

- Варто було швидше летіти в Корею?

- Не знаю, чи їх би пустили на трасу, але, звісно, бути завчасно на місці - то краще. Але ж не все залежить від команди. Так, проводи, мабуть, були потрібні для підняття бойового духу. Але дівчата були дуже втомленими, замість того, щоби відпочивати, вони прилетіли в Київ, відвідали церемонію і відпочивали вже в літаку. Загалом, останні два тижні перед Іграми для біатлоністок були дуже важкими. Звісно, це все - виправдання. Є ж ще погодні умови. Хтось може прилаштуватися під специфічний корейський вітер, а хтось - ні. У Казахстані був штиль, у Кореї так виходило, що під час тренувань українок вітру не було. Закон підлості, мабуть (сміється). Але не потрібно зневірюватися, ще є можливості, дівчата ще повинні «розбігатися».

- Судячи з ваших слів, далі повинні бути кращі результати. Акліматизація позаду, був час перевести подих, трохи відпочити...

- Так, сподіваємося на краще. Це ж важливо - адаптація до нових кліматичних умов, часового поясу. Уся команда скаржилася на погане самопочуття під час перегонів. Але, як на мене, це потрібно було вивчати раніше. Торік був передолімпійський тиждень. Треба було все прораховувати. І якщо це не зроблено... Дівчата ж роблять усе, що можуть, у таких умовах.

- Як Настя почувається зараз?

- Після спринту в неї було таке враження, немов її молотком по голові вдарили. Казала, що в Казахстані вона стріляла без промахів, після спринту на тренуванні у неї також не було промахів, а під час перегонів... На першому рубежі впоралася, а на другому не змогла. Настя, що може, те і робить, але наразі не може призвичаїтися.

- В організаційному плані на Іграх-2018 усе гаразд?

- Сьогодні з нею спілкувалася (розмова відбулася 13 лютого - авт.). Настя нарікала на харчування. Каже, що постійно дають вівсянку грубого помелу, макарони. Від такої їжі у Насті зупинився шлунок. Вона звикла до свого харчування. Зазвичай, вона вираховує кожну калорію, продумує до дрібниць свій раціон. У Кореї у неї такої можливості не має. І тамтешнє харчування їй не підійшло.

- Купувати харчі в олімпійському селищі немає можливості?

- Кроляче м'ясо вона там не купить, як і індичатину чи кисломолочний сир. Звісно, дещо вона в магазині купує. Але ціни «кусаються». Зрештою, дівчата остерігаються норовірусу або кишкового грипу, тому не особливо хочуть робити зайві пересування.

- Як Настя захищає себе від вірусу? Можливо, якісь щеплення...

- Точно про це не знаю, не питала. Але у Насті завжди під рукою часник, цибуля, лимон. Якщо вже прихворіла, то у валізі має бути бджолина настоянка, ісландський мох. Здебільшого, користується народними засобами, оскільки таблетки шкодять печінці. А спортсмени і так виснажують свій організм. Під час гонки закінчується глюкоза, і організм починає споживати глікоген з печінки. Тому цей орган не варто турбувати таблетками.

- Настя скаржилася, що через пісок на трасі, який приніс вітер з гір, лижі після Ігор доведеться викинути на смітник. Дорогі лижі?

- Якщо брати до уваги ціни в магазинах, то, звісно, це - дорогі лижі. Але у Насті є контракт із виробником, і їй безкоштовно норвезька фірма дає спорядження. Але шкода часу. Навесні Настя спеціально їздила у Норвегію для того, щоби відібрати на сезон лижі. Сервісмени працюють на змаганнях, шукають засоби, щоби зберегти структуру. І якщо пісок руйнує структуру лиж, то, звісно, такі лижі більше не підходять для виступів. Сервісна бригада повинна була заздалегідь передбачити таку ситуацію.

- Хотілось би на оптимістичній ноті завершити розмову. Зараз не варто опускати руки, ще ж біатлоністки можуть усе виправити? Все-таки, головні медальні сподівання на цю Олімпіаду у нас пов'язані з жіночим біатлоном...

- У будь-якому випадку не варто опускати руки. У нас був перехідний період на Олімпіаді-2002 в Солт-Лейк-Сіті. Наша збірна там невдало виступила, і ніхто з цього не робив трагедію. Усі продовжували виконувати свою роботу. Потрібно налаштовуватися на Олімпіаду. Адже на цьому рівні психологія є дуже-дуже важливою. У нас була бравада, ось ми їдемо за медалями. Можливо, це - неправильно. Ми не за нагородами поїхали, а виконувати свою роботу, мабуть, трохи краще, ніж раніше. Хоча, можливо, я помиляюся, і з настроєм усе гаразд. Вдома, перед телевізором, важко все зрозуміти.

- Дехто каже, що є проблема з виходом наших дівчат на пік форми. На початку сезону були хороші результати, а ближче до Ігор гірші...

Можливо, команда форсувала підготовку. Тренер повинен усе чітко розуміти. Якщо дівчата на початку сезону добре біжать, то десь повинен бути спад. Можливо, дівчата не встигли відновитися. Хоча про це краще запитати у тренерів. З боку все здається простим і зрозумілим. Але вся інформація є лише у наставників. Тому зараз треба підтримувати наших спортсменів, не клювати коментарями, а вірити в них. А аналізувати будемо потім. Зараз потрібно допомагати, підтримувати (не хвалити, а підтримувати), тоді і дівчатам буде легше.

Довідка

Ірина Володимирівна Меркушина (дівоче прізвище - Корчагіна; народ. 8 березня 1968 року, в Куйбишеві, нині Самара) - українська біатлоністка, срібний призер чемпіонату світу (2003), двократний бронзовий призер чемпіонатів Європи, учасник Кубка світу, бронзовий призер чемпіонату СРСР. Майстер спорту України міжнародного класу. Заслужений тренер України. Старший викладач кафедри спорту Тернопільського національного економічного університету, тренер-викладач з біатлону ФСТ «Динамо».

Меркушина Анастасія Олегівна (нар. 14 січня 1995 р., в с. Підгородне, Тернопільської області) - українська біатлоністка, чемпіонка світу з біатлону серед юніорів, дворазова чемпіонка Європи з біатлону серед юніорів, учасниця етапів кубка світу з біатлону.

 

Автор: Олег Петренко

Джерело: «Вголос»