Пам'ять людини зберігає значно більше довготермінової інформації, ніж дотепер припускали. Згідно з новими даними, вона містить не маленьку вибрану частинку короткотривалої пам'яті, а майже кожен момент відчуття. Якщо ці припущення підтвердяться, то вони матимуть далекосяжні наслідки на моделювання людської пам'яті.

 

Спогади - складний і динамічний процес. Повсякдень нас поглинає нова інформація, тож особливо короткочасна пам'ять постійно змінюється: проміжна пам'ять пристосовується до змін середовища - і нові спогади витісняють старі.

Проте, що саме мозок вважає найважливішим, що потрапляє у довготривалу пам'ять? Порівняно з величезними обсягами даних, з якими потрібно давати собі раду щодня, частина, що зберігається на тривалий час, є незначною.

Принаймні, так вважали донині. Численні дослідження, здавалося, це підтверджували. Проте, тепер виявляється, що це припущення - хибне: ймовірно, у довготривалу пам'ять ми відправляємо значно більше детальної інформації, ніж дотепер припускали, незалежно від нашої поточної уваги, не плануючи щось запам'ятати та взагалі про це не знаючи.

Такого висновку дійшли Крістоф Кубанднер (Christof Kuhbandner) та його колеги з Реґенбурського університету, оцінюючи результати експерименту. В ньому піддослідні дивилися на екран, на якому швидко змінювалися 128 зображень. Кожну з цих картинок можна було роздивитися впродовж 500 мілісекунд і над кожною з'являлося незалежне від зображення слово.

Піддослідні мали ігнорувати картинки, а зважати тільки на слова, повторюючи їх, натискати кнопку. Те, що в тесті йшлося про спогади, піддослідні дізналися тільки згодом.

Тоді вчені показали їм пари зображень: одне - це картинка, яку учасники дослідження бачили напередодні, інше - дуже на неї подібне. Чи могли учасники дослідження зрозуміти, яке зі зображень вони бачили раніше? Аби виміряти тривалість збереження цієї інформації, половину картинок протестували безпосередньо після завдання, іншу половину - через 24 години.

Результати: велика частина піддослідних зізнавалися, що не пам'ятають правильну відповідь, і через це тривалий час радилися, це було у 77% випадків безпосередньо після експерименту і в 95% - через 24 години після нього.

Проте всі піддослідні на диво багато пам'ятали про картинки, які правильно ідентифікували. Після того, коли вчені вирахували випадковість, коефіцієнт попадання становив приблизно 48%. Після 24 годин правильних відповідей було все ще 21%.

На думку Кубанднера та його колег, це демонструє, що люди детально запам'ятовують майже кожен момент сприйняття - навіть тоді, коли об'єкти сприймаються несвідомо, і ніхто не планує щось запам'ятовувати. Якщо спостереження підтвердяться, це спровокує суттєві наслідки для сучасних уявлень про моделі людської пам'яті. Так, наприклад, при наданні свідчень у майбутньому можуть брати до уваги, що чимало візуальної інформації про минулі події зберігається значно детальніше, ніж дотепер припускали.

Зреферувала Соломія Кривенко, «Zbruc»

Джерело: Universitаt Regensburg