«Це була самооборона... Росіяни нам в той час говорили, що їхніх сил там немає... Хтось вирішив нас атакувати, а росіяни говорили, що мова йде не про них... Не можна просити Росію запобігти конфлікту в тому випадку, коли вона щось не контролює».

James Norman Mattis,
міністр оборони США

Американська надточна артилерія та авіація знищили, щонайменше, 200 російських найманців у Сирії. І це - повністю змінило картину.

Це була епічна битва. Реальна кара за підступність. У ніч з минулого четверга на п'ятницю в Сирії американські військові рознесли «на тирсу»  тактичну групу з російських найманців та військових президента Асада, які намагалися захопити стратегічно важливий нафтоносний район на відстані 80 км від міста Дейр-ез-Зор, на сході країни. Ці території контролює Демократична сирійська опозиція за підтримки армії США. А збройні сили ДСО - це курди, у Сирії саме ними заселені райони на південному березі Євфрату.

Ця обставина, до речі, важлива для фіксації рівня російської підлості щодо багаторічного і традиційного союзника Росії в регіоні - курдів. Саме коли росіянам стало відомо про те, що курдський генерал Хасан перекинув п'ятитисячне військо на північ Сирії, щоб відбити турецький наступ, вони й вирішили, що тепер армія ДСО не зможе обороняти нафтові поля Євфрату, а відтак - саме час «віджати» їх «по-легкому».

Найімовірніше, цим і пояснюються та безвідповідальна легкість, з якою російський офіцер зв'язку брехав генералові Хасану. Росіян попереджали про неприпустимість вторгнення на територію коаліції, за визначену угодою про перемир'я розділову лінію. Втім, у традиціях гібридної війни «нас там нєт», росіяни наголошували на безпідставності припущень про наступ. Швидше за все, вони просто не розраховували на опір, чекали легкої здобичі. І головне, вони думали, що американці, як за часів попередньої адміністрації, воювати відкрито не будуть. І жорстоко прорахувалися.

Події перейшли у гостру фазу ввечері 8 лютого. Артилерія «ихтамнетов» почала обстріл позицій коаліції. Потім у наступ рушила перша батальонно-тактична група (ще одна була на підході, в другому ешелоні), а це - щонайменше - 500 осіб та кільканадцять одиниць техніки, зокрема, танки та бронемашини. І це, крім усього іншого, була вже пряма загроза життю військових США - консультантів та військових сил спеціальних операцій.

Далі розгорнулася військова драма, значення якої важко переоцінити. Її деталі уточнюються щогодини, але більшість коментарів з російського боку супроводжуються словами «катастрофа» і «ганьба» (хоча нас це навряд чи може сильно засмутити).

Американці засобами радіоелектронної боротьби заглушили противнику радіозв'язок. Безпілотними літальними апаратами виявили та вказали цілі. Вогневого удару було завдано з високоточних ракетно-артилерійських систем.

Хід битви фактично був вирішений за перші півгодини. Про це свідчать учасники бою, що залишились живими, які анонімно пишуть у соціальні мережі, та перехоплення їхніх телефонних розмов, викладених в Інтернет. Потім залишки колон - і першої, і другої - розстрілювали з ударних безпілотників та гелікоптерів до самого ранку.

«Кілька вертольотів добивали тих, котрі пробували втекти. Абсолютно безкарно! - пише один із найманців, якому вдалося вижити. - У нас не було навіть ручних засобів протиповітряної оборони. Більшість вбитих - купа рештків, які неможливо ідентифікувати. Багато військових отримали важкі поранення, множинні травми, залишилися без кінцівок».

Сили коаліції знищили практично всю російсько-асадівську артилерію, спалили заледве не всі танки та бронемашини. Ліквідовані, щонайменше, 200 російських головорізів. І це - не лише найманці з приватної військової компанії Вагнера, що «відзначилася» на Донбасі. Є інформація про безпрецедентні втрати і в кадрових підрозділах МО РФ.

Про остаточні цифри російських витрат ми навряд чи дізнаємось скоро. Кремль, МО і МЗС РФ - мовчать, бо шоковані. Жириновський уже не згадує про миття російських чобіт в Індійському океані, а верещить, мовляв, якщо втрат зазнала приватна ВК Вагнера, то МО не зобов'язане про це щось знати. І лише «символ» гібридної війни по-російському, Ігор Стрєлков-Гіркін, каже (і тут йому можна довіряти): інформація про втрати надходить різна, але «є тенденція, що вони постійно змінюються в бік збільшення».

Нині звучать цифри - понад 600 загиблих, з яких лише 100 - сирійці. Решта - росіяни. При цьому, втрат у коаліції, вочевидь, немає взагалі. Принаймні, західна преса нічого з цього приводу не повідомляє.

Зрозуміло, сталася подія, виняткова за своїм масштабом, драматизмом і можливими наслідками. Кажуть, росіяни зазнали більших втрат, ніж мали за весь час їхньої сирійської кампанії. Що маємо в підсумку?

Американські військові чи не вперше в історії напряму зчепилися з росіянами. Те, що траплялося у зонах різних конфліктів протягом десятків років: Корея, В'єтнам, Куба - це все не те. Повномасштабний бій за участі різних видів збройних сил - ось чим була ця заруба під Дейр-ез-Зором.

Путінська пропаганда про «непобедимую и легендарную» отримала ще один, дуже великий і яскравий ярлик: повна брехня. Заспокоюватися не варто, але треба пам'ятати, що їх можна сильно бити.

Штати продемонстрували свою безумовну перевагу у стратегії та тактиці ведення війни у XXI сторіччі, зокрема, під час прямої сутички. США продемонстрували масштаб гігантського розриву між технологічно передовими та відсталими країнами, зокрема, Росією. І це знаходить відповідне втілення на полі бою.

Доведено: гібридні методи ведення війни, «винахід» Росії, яким вона так пишалася і постійно застосовувала, більше не дає того ефекту, на який розраховує ворог. Спроби росіян діяти у дусі «их там нет» не лише не спрацювали, а ще й сприяли тому, що розгром був настільки нищівним.

Те, що трапилось - це безпрецедентно свідчить про готовність США діяти рішуче. За значенням, це - навіть більше, ніж американська атака крилатими ракетами авіабаз Асада рік тому.

Війна у Сирії вступає в нову фазу, і наразі нічого втішного для Росії не прогнозується. Треба змінювати стратегію і переходити до глухої оборони або - забиратися геть. І перше, і друге - потужний удар по всьому путінському режиму.

Нищівна військова поразка однозначно забере сон у кремлівських стратегів, які шукатимуть нових форм і засобів повернути свої позиції та ініціативу. Відповідь треба очікувати в російському дусі - асиметричну. Це може бути нова хвиля терактів проти мирного населення і на Близькому Сході, і в Європі, і за океаном. Імовірне нове загострення на Корейському півострові, де отримана з російських рук «бомба Ина» загрожує території США безпосередньо. Нарешті, це може бути якась нова підлота на українському фронті аж до перспективи повномасштабного наступу. Адже за нездатності нашкодити сильному противникові, бандюк часто завдає удару тому, кого вважає слабшим.

Українцям заспокоюватися у жодному випадку не варто, Кремль грає на перспективу, і нам найкраще відомо, на яку ницість він здатний. Разом із тим, наші можливості у протистоянні з РФ переоцінювати теж небезпечно. Адже це для Америки Росія, як виявилося - відвертий слабак, а для України вона - ще дуже сильний і підступний ворог.

Автор: Сергій Шевчук, Київ

Джерело: «Укрінформ»