Вибори президента Чеської Республіки, які проходили 12 і 13 січня, несподіванок не принесли. Як і очікувалося, жоден з 9 кандидатів не зміг набрати 50% голосів. Так, у другий тур, який відбудеться через два тижні, 26-27 січня, вийшли чинний глава держави Мілош Земан і колишній президент Академії наук ЧР Іржі Драгош. Перший набрав 38,56% голосів, другий - 26,6%.

Розчарування та стимули першого туру

Про те, що фаворитом перегонів (якщо можна назвати перегонами не надто яскраву виборчу кампанію) є Земан, було зрозуміло від самого початку. Проте, його результат - менше, ніж 39% - виявився дещо нижчим від прогнозованих опитуваннями громадської думки 42%. За Земана проголосували всі краї; єдиним округом, де йому не вдалося перемогти, стала столиця. У Празі попереду Драгош, як і на закордонних виборчих округах.

«Я сповнений сил, сповнений енергії», - запевнив увечері суботи 73-річний Земан журналістів. Тримався бадьоро і сказав, що готовий до бою у другому турі.

Розрив між двома кандидатами досить великий, але результат виборів аж ніяк не вирішений. Більшість з опитаних Укрінформом експертів схиляються до думки, що Земан таки буде переобраний на другий термін. Надто вже розпливчасті програми в інших кандидатів. А з чинним лідером чехи хоча б розуміють, що матимуть протягом найближчих 5 років.

Втім, є й ті, котрі вважають, що однозначно казати про перемогу Земана передчасно. Так, журналіст, заступник редактора видання «Актуальне» Йозеф Паздерка у коментарі Укрінформу наголосив, що Земану все ж є альтернатива, і результати першого туру відображають це. «Земан виграв, але розрив між ним і його суперником Іржі Драгошем становить лише 12%. Може здатися, що це - надто багато, але всі інші кандидати в президенти - за винятком одного, маргінального Петра Ганнінга (музиканта) - вже висловили свою підтримку Іржі Драгошу. І це дає йому величезний стимул», - каже Паздерка. Він вважає, що результат повинен був розчарувати Земана і його команду, які розраховували уже в першому турі отримати підтримку 45-50% виборців. «Шанси Драгоша виграти другий раунд різко зросли», - вважає експерт, але визнає, що вченого-хіміка, який вирішив стати політиком, попереду чекає «велика битва з невизначеним результатом».

Дійсно, крім Ганнінга, який прийшов до фінішу четвертим з результатом у 9,17%, інші 7 кандидатів уже закликали своїх прихильників голосувати у другому турі за 68-річного Драгоша. А сам він, як зазначили спостерігачі, виглядав після оголошення результатів більшою мірою переможцем, аніж Земан.

Урядова криза

Президентські перегони відбуваються на тлі урядової кризи в Чехії: після парламентських виборів 20-21 жовтня уряд ще не сформований. Проблема в тому, що створювати коаліцію з переможцем - політичним рухом «Акція незадоволених громадян» (ANO) - не хоче жодна з політичних партій, які потрапили до вищого законодавчого органу. Причина - в лідерові ANO мільярдері Андреї Бабіші. Свого часу він уже обіймав високу державну посаду - виконував обов'язки міністра фінансів. Однак, через підозру у фінансових махінаціях міністерське крісло довелося звільнити; почалося слідство, яке триває й досі.

10 січня Бабіш представляв парламентаріям програму свого уряду меншості. Однак, Палата депутатів (нижня палата) парламенту Чехії вирішила зовсім не голосувати і перенесла цю процедуру на 16 січня.

Тим часом, 10 січня президент Земан особисто з'явився до парламенту, щоб підтримати Бабіша, якому раніше дав повний карт-бланш на формування кабінету. Своєю чергою, Бабіш заявляв, що підтримає кандидатуру Земана на виборах.

Насправді ж, далеко не все так просто. Безпосередньо в день голосування на виборах президента той самий Бабіш відпустив досить критичне зауваження на адресу Земана, порадивши чинному президентові заради успіху в другому турі виборів «чітко декларувати, що не буде орієнтувати країну на Схід», а саме на Росію та Китай, а також пояснити, що їздить до цих країн виключно заради підтримки чеських економічних інтересів. Бабіш нагадав, що Чехія є членом ЄС і НАТО і задекларував себе «людиною європейської орієнтації».

Втрата підтримки найпопулярнішої на сьогоднішній день політичної сили в країні може дорого обійтися Земану, який добре відомий українцям своєю критикою антиросійських санкцій, а також недавніми зауваженнями про те, що Крим треба визнати російським.

Натомість, Іржі Драгош стоїть на позиціях зміцнення традиційних євроатлантичних зв'язків Чеської Республіки. Політичного досвіду він не має, зате керував Академією наук. Він не є досвідченим політиком, але дуже швидко вчиться, зауважують політологи.

Через 50 років після Празької весни

Два тижні - термін невеликий, але за цих 14 днів багато що може статися. В 2013 році, під час перших прямих президентських виборів у Чехії, Мілош Земан у першому турі випереджав свого суперника Карела Шварценберга, соратника першого президента незалежної Чехії Вацлава Гавела на 1% (24,21% проти 23,4%). Однак, між двома турами відбулися інформаційні вкидання про те, що сім'я дружини Шварценберга, нібито, була пов'язана з нацистами. Подейкують, що влаштувала їх саме команда Земана. Інформація виявилася нісенітницею, але свою роль зіграла. Не можна виключати, що подібні «дрібниці» можуть статися і цього разу.

Наразі ж жертвою інформаційної диверсії ледь не став головний претендент. Буквально напередодні першого дня голосування багато громадян почали отримувати листи, в яких їх закликали прийти і підтримати Мілоша Земана у другому турі й не ходити голосувати в першому. Одразу ж були задіяні всі канали для спростування цієї інформації. Проте, загалом, явка громадян виявилася досить високою - майже 62%.

Теперішні вибори президента Чехії проходять у рік 50-річного ювілею Празької весни, спроби громадян колишньої Чехословаччини побудувати «соціалізм з людським обличчям», яка закінчилася трагічно під радянськими танками. Рух почався обранням 5 січня 1968 року Олександра Дубчека першим секретарем Центрального комітету Комуністичної партії Чехословаччини.

Тому 2018 рік багато в чому важливий. Час згадувати історію і вибирати майбутнє. Хоча б на 5 років вперед.

 

Автор: Ольга Танасійчук, Прага-Берлін

Джерело: «Укрінформ»