Які виклики ставить перед Церквою війна, обговорювали в прямому ефірі програми «Відкрита Церква. Діалоги». Своїми думками і переживаннями з глядачами поділився владика Богдан (Манишин), Єпископ-помічник Стрийської єпархії, керівник Ради душпастирства у кризових ситуаціях при Патріаршій курії УГКЦ.

«Війна і мир - це дві паралельні прямі, які ніколи не перетнуться. Війна накладає відбиток і ставить особу перед екзаменом. Саме тому важливо не опускати руки і не втрачати запал до боротьби!

Війна виявила як наші добрі сторони, так і недоліки, над якими нам варто працювати, і спонукає нас вчитися. Найкращі риси, які проявилися в нашого народу, - це відповідальність за чуже життя, солідарність і небайдужість, а також відкритість до тих, хто терпить.

Війна вплинула на кожного з нас по-своєму. Вона консолідувала наш народ! Навіть більше - мобілізувала нашу Церкву до вчинення добрих справ!

Кожен християнин має знати, що він також є воїном Христовим! Господь вміє поставити завдання значно краще, ніж будь-який полководець. Ми маємо право себе захищати. Ми маємо обов'язок захищати тих, хто є за нами. Однак, повинні чинити це без ненависті, наскільки це можливо.

Ворог, який воює проти нас, не потребує нашого прощення. Він не потребує нашої простягнутої руки, не потребує йти на діалог, на який ми його кличемо. Проте, Ісусові важливо, щоб у нас не ввійшла та ненависть, з якою ворог воює проти нас, і ми не стали гіршими, ніж ті, проти кого воюємо, - щоб та ненависть, носієм якої є наш ворог, не взяла нас у полон і ми не стали від неї залежними!

Помста не принесе християнинові мир! Але молитва за ворогів є першим кроком до прийняття любові, яку Господь дав нам на хресті, коли молився за тих, хто його розпинав. Вона «тримає небо» та спиняє кулі.

Координаційна рада душпастирства в кризових ситуаціях була створена для того, щоб координувати діяльність комісій у нашій Церкві, котрі відчули поклик відповісти на потреби війни. Ми, загалом, крокуємо у трьох напрямках - це реабілітація, формація та супровід.

Я хочу подякувати тим, хто надає допомогу нашим бійцям, бо ви є образом милосердного Христа. Я хочу подякувати командирам, які люблять свого солдата, котрі моляться за нього, котрі приймають наших капеланів і в тих умовах війни хочуть створити дім на передовій. Бажаю всім бійцям, щоб вони завжди пам'ятали, що в них є родини, що в них є дім, і що вони в цьому домі будуть люблені».

Джерело: Офіційний інформаційний ресурс Української Греко-Католицької Церкви