Купуючи смарт-камери для «повсюдного» відеоспостереження у Києві, КМДА «заточує» тендерну документацію під «HikVision». Постачальники «Huawei» пручаються.

У всьому світі триває конкурентна боротьба за першість двох світових гігантів з виробництва камер - «Huawei» і «HikVision». У хід ідуть як чесні методи конкуренції, так і не дуже. Як от, для прикладу - публікація висновків про уразливість камер конкуруючого заводу-виробника з ненав'язливою приміткою «для інформаційних цілей». Словом, змагальність великого бізнесу у чистому вигляді.

В Україні ця бійка розгорнулась на тлі реалізації багатомільйонного проекту зі створення комплексної системи відеоспостереження у Києві.

Згідно з планом, цілодобове відеоспостереження з функціями розпізнавання облич та номерів авто має з'явитися в усіх багатолюдних місцях столиці: на станціях метро, у закладах охорони здоров'я, навчальних закладах, туристичних об'єктах тощо.

Станом на жовтень цього року комунальники встановили майже 5 тисяч смарт-камер, з них лише 3% - виробництва «Huawei». Невдовзі має з'явитись ще 3 тисячі камер. Ціна питання на найближчий період - 147 млн грн. на самі камери, комп'ютерне приладдя для мозкової частини системи, тощо.

Основний потік коштів пішов через комунальне підприємство «Інформатика», підзвітне Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. Комунальники вже замовили товарів та послуг на понад 185 млн грн.

Фактично з перших тендерних кроків стало зрозуміло - мерія вибрала «HikVision». Однак перші півроку видавала себе за зразкового замовника: оголошувала відкриті торги, на яких, в ідеалі, покупець має насолоджуватись падінням ціни в результаті жвавої конкуренції продавців.

Але не з нашим щастям. Комунальники одразу зашили дискримінаційні вимоги, які точно вказували на бажання отримати камери «HikVision» і небажання мати справу з іншими світовими виробниками.

Звісно, «хуавеївці», які і в світовому масштабі не дають розквітнути монополії, і в Україні дали бій на території Антимонопольного комітету. І під час цих засідань журналісти «Наших грошей» почули про такі основні «відсікачі»:

l дублювання технічних характеристик камер «HikVision» при лінії захисту - «камери Dahua чи Flir відповідають прописаним вимогам тендерної документації» (насправді - не відповідають);

l прописування технічних вимог таким чином, що завод-виробник може виготовити популярні камери хіба що під замовлення (відсутнє серійне виробництво). І, як з'ясувалось, такі камери в Україні можна придбати лише через одного дистриб'ютора;

l встановлення низки технічних вимог, необхідність яких замовник пояснити не зміг (як приклад - вимога робочого температурного діапазону від -20°C до +60°C для камер, які планували встановити на фасадних стінах метрополітену з внутрішнього боку);

l включення у перелік технічних характеристик камер мережевих протоколів HIK Cloud P2P, SADP, які є власними протоколами виробника «HikVision» - тобто їхніх аналогів не існує.

Після цього комунальники пішли ще далі. Спочатку вони заявили, що «хуавеївці» зашивають у своє обладнання російський софт (агресор, війна і так далі). І після цього перестали бавитись у відкритість та конкурентність, оголосивши у грудні переговорну процедуру закупівлі саме обладнання «HikVision» на 119,85 млн грн. в улюбленого ТОВ «Інтелекшуал констракшн».

Ні тендерної документації, ні складових комплекту, ні цін - нічого. Тільки словесні оболонки на зразок: «В обґрунтуванні комунальники також зазначили, що альтернативи «Інтелекшуал констракшн», як виконавцю замовлення, немає, а для серйозності аргументів послались на висновки консультативного повідомлення експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін'юсту».

Це, можливо, звучить якось незрозуміло, тому повторимо - для підтвердження унікальності «HikVision» комунальники використали не державну експертизу, а просто чиїсь «консультативні» думки. Таких думок щодня в курилках та фейсбуках звучать мільярди.

Звісно, дилери конкурентів оскаржуватимуть в АМКУ і цей вияв безпосередності. Однак, у всій цій історії найбільше бентежить інше.

Будь-яка монополія шкодить неадекватним співвідношенням ціна-якість. Тому монополістів у всьому світі контролюють саме на предмет ціни їхніх товарів, аби вони не дерли три шкіри зі споживачів. Так ось. Комунальники свідомо засекретили ціну камер «HikVision».

Це зробили ось таким нехитрим маневром. Предметом закупівлі визначили не окремі камери різних найменувань, а комплекти з різних камер, які якраз і коштують незрозумілих грошей без розбивки по цінах на окремі найменування всередині.

І все. Як тепер зрозуміти, скільки коштують окремі камери, ціни на які можна було б погуглити?

Тому журналіст «Наших грошей» у кулуарах АМКУ напряму запитав у директора ІТ Департаменту КМДА Юрія Назарова про ціни на камери. І Назаров пообіцяв їх надати.

- Ви точно покажете ціну за кожну окрему камеру?

- Надсилайте запит, покажемо.

Показали. Цілий тиждень комунальники «шукали» ціни на камери і, врешті, надіслали копії договорів від 2017 року з додатками, які вже і так були завантажені в «Прозорро» - тільки там немає цін за одиницю камери «HikVision».

«Надати інформацію за одиницю складової комплекту комплексних систем відеоспостереження не вбачається за можливе з огляду на те, що за вказаними договорами закуповувались не окремі складові комплекту, а комплексні системи відеоспостереження та роботи з їх створення й введення в експлуатацію, як комплектне устаткування й комплексні послуги», - повідомили підлеглі Назарова і продовжили пиляти десятки мільйонів на незрозуміло чому вибраному обладнанні «HikVision».

А допоки в АМКУ з'ясовуватимуть рівень хворобливості конкуренції, проспонсорованої київськими комунальниками, нам залишається хіба що слідкувати за тим, у кого тишком-нишком осідають бюджетні мільйони. Тому що в основі будь-якої штучної монополії - неринкові ціни, а якщо їх захищає та візує сам замовник - без кримінальних проваджень не обійдеться.

І зазначимо, що непрозоре обрання монопольного закордонного постачальника вже стало фішкою мерії Віталія Кличка. Окрім відеокамер, так само заточувались торги під:

l трамваї «Pesa» (Кличко спочатку домовився з поляками, а потім влаштував псевдоторги);

l компостери «Київпастрансу» (не так давно мерія у «ручному режимі» замовила електронне обладнання для наземного транспорту за 365 млн грн., попередньо прописавши тендерну документацію так детально, що четверо з п'яти фірм-учасників запропонували товари одного виробника. Згодом пропозиції трьох з них відхилили, а замовлення дісталось компанії «Амріта комплексні рішення» Сергія Краковецького);

l очистка води на «Київводоканалі» (як випливає з досвіду «Київводоканалу», дискримінаційні умови торгів є однією з фундаментальних передумов для розпилу коштів через завищення вартості предмета закупівлі. А після провального проекту «Питна вода з-під крана» для Оболонського району Києва за 580 тис. євро, мер Кличко мав би також розуміти, наскільки невдалою ідеєю є платити кошти знайомим фірмам, попередньо окресливши їх «поза конкуренцією»).

Що ж стосується битви світових виробників відеокамер, то далі, на жаль, ще буде... І не тільки про Київ, а й про інші міста України. «Наші гроші» вже зафіксували заточку під «HikVision» в Одесі. А це означає, що на боці цього виробника грає хтось високопоставлений у центральній владі України, а не локальний гравець, який не може мати одночасний вплив і на Кличка, і на Труханова.

Автор: Юлія Костюк

Джерело: «Наші гроші»