У 1942
році, на тлі запеклої боротьби німців з бандерівським рухом сталася трагедія, яка
описана в таємних документах німецької служби безпеки.
Уривок з донесень з окупованих
районів Сходу, ч. 31:
«...під час операції проти керівників
групи Бандери під вечір 21.11.1942 року у Львові член бандерівського руху смертельно
поранив у голову сс-штурмшарфюрера і кримінального секретаря Герхарда Шарфа з Головного
управління безпеки Рейху...»
Після цього випадку німці організували
акцію «100 за 1», яка була проведена з 25 до 27 листопада 1942 року. У Львові розстріляно
28 українських в'язнів, ще 16 осіб убито в інших містах Галичини, а 27 листопада
1942 року стало трагічним днем і для Чорткова: тут гестапівцями було знищено 56
патріотів-українців. Похоронили їх у полі між Старою Ягільницею та Чортковом, поблизу
старих порохівень. Точне місце поховання до 2017 року було невідомим.
Виступаючи у 1992 році біля
символічного хреста, який встановлений із приводу цієї трагедії на узбіччі траси
Чортків-Чернівці, я тоді сказав: «Ось ми стоїмо тут, промовляємо патріотичні слова,
ронимо сльози, а вони волають з того світу до нас: знайдіть і поховайте нас за християнським
звичаєм».
Протягом 25 років проводилися
пошуки на рівні археологів-аматорів. У 1992-1993 рр. місцевий краєзнавець Андрій
Базалінський проводив пошукові роботи, під час яких використовувався екскаватор,
але результату це не дало.
Проводив пошук і я. Запропонував
звернутися через Український інститут національної пам'яті в німецькі архіви для
уточнення інформації щодо місця поховання, та це також нічого не дало. В квітні
2007 року я наполіг, щоб відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у
справах увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій Святослав Шеремета скерував
спеціалістів для досліджень, але знову - невдача.
Минав час, пошуки продовжувалися,
мною було опрацьовано масу літератури, і от у виданні «Ідея і чин» (Літопис УПА,
том 24, стор. 83, 88-89) було знайдено раніше невідому інформацію щодо розстрілу
і поховання. Ця інформація стала новим поштовхом у таких довготривалих пошуках,
після чого було знову зроблено звернення до пана Шеремети з проханням посприяти
у виїзді експедиції археологів-пошуковців до Чорткова. С. Шеремета пообіцяв, що
дане прохання задовольнить.
Слід також зазначити, що у
2015 році я ознайомив зі своїми напрацюваннями директора Чортківського гуманітарно-педагогічного
коледжу Романа Пахолка, який також долучився до такої важливої справи. Так сталося,
що Роман Іванович познайомився з учасницею АТО, мисткинею Світланою Луців з Тернопільщини
та її бойовим побратимом Михайлом Драганом, син якого, Андрій Драган, очолює історико-пошукове
товариство «Патріот» у Львові, яке займається пошуком поховань.
Таким чином, моїми та Пахолка
Р. І. спільними зусиллями за сприянням Шеремети С. П. до пошуків були залучені професіонали
зі Львова.
І вже 7-8 лютого 2017 року на
полі між Чортковом та Ягільницею працювали археологи історико-пошукового товариства
«Патріот» під керівництвом Андрія Драгана, згодом до них приєдналися колеги з комунального
історико-меморіального підприємства «Доля». Роботи продовжили 31.03-01.04.2017 та
25-26.08.2017, але знову невдача спіткала ентузіастів.
Коли вже здавалося, що поховання
знайти не вдасться, з'явилася інформація, що десь років 30 тому місцевий мисливець
Григорій Опацький, полюючи на лисиць, у норі знайшов людські кісти. І ось, «озброївшись»
цією інформацією, Андрій Драган зі своїми колегами на початку вересня 2017 року
з новими силами приступили до пошуків, які цього разу виявилися успішними. У вказаному
місці було знайдено людські рештки. Після всіх погоджень до роботи з ексгумації
останків вбитих взялося ліцензоване меморіально-пошукове підприємство «Доля» Львівської
облради.
Таким чином, пошуки, які тривали
25 років, були успішно завершені.
Після чого на кладовищі м. Чортків
відбулося перепоховання страчених героїв-українців, які удостоїлися бути похованими
за християнським звичаєм.
Поминальні заходи і саме перепоховання
тривали протягом двох днів - 18-19 листопада 2017 р.
У суботу, 18 листопада, у катедральному
соборі святих Верховних апостолів Петра і Павла відбулося прощання із загиблими,
також була відслужена поминальна панахида.
У неділю,
19 листопада, відбулася заупокійна Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив
Преосвященний владика Василій (Семенюк), Митрополит Тернопільсько-Зборівський, у
співслужінні з Преосвященним владикою Димитрієм (Григораком), єпархом Бучацьким,
та Преосвященним владикою Йосафатом (Говерою), екзархом Луцьким. Участь у Літургії,
а згодом у перепохованні взяла велика кількість місцевих мешканців Чорткова, родичі
загиблих, яких вдалося розшукати і які поприїжджали з різних кінців України, також
військові, представники влади, духовенства, Українського інституту національної
пам'яті, меморіально-пошукового підприємства «Доля», пошукової організації «Патріот»
та багато інших.
Після Літургії всі присутні
рушили пішою ходою до міського кладовища. Люди несли фотографії загиблих; домовини
несли військові. Дорогою процесія співала патріотичних пісень. Під час руху зупинялися
біля пам'ятних місць, де священики читали Євангеліє.
На кладовищі виголошувалися
промови.
Потім відбувся чин погребіння.
Домовини опускали в яму під супровід Гімну України та військового салюту.
Таким чином, аж через 75 років
знайшли вічний спокій невинно убієнні патріоти-українці, яким віддали належну шану
їхні вдячні нащадки.
У часопису «Голос народу» №
18/47 від 24 листопада 2017 р. опублікована подяка голови Чортківської районної
державної адміністрації. Зокрема, йдеться: «Варто нагадати, що віднайшли останки
Героїв завдяки наполегливості ініціатора пошукових робіт - краєзнавця, громадського
діяча Юхима Макотерського за підтримки директора Чортківського гуманітарно-педагогічного
коледжу ім. О. Барвінського Романа Пахолка».
Член національної
спілки краєзнавців
України Ю. Ф. Макотерський