Наш часопис приділяє багато уваги політиці. Однак, в Україні відбувається чимало й інших цікавих подій - зокрема - в інтелектуальній сфері.

Останнім часом мені трапилася нагода бути учасником двох цікавих форумів, організатори яких надіслали в нашу газету запрошення долучитися.

Про них я і розповім, щоб читачі вкотре переконалися - українські науковці, експерти, фахівці працюють, спілкуються, обговорюють актуальні проблеми і тим самим, рухаючись вперед, презентують себе не тільки всередині країни, але і за кордоном.

Форум перший: міжнародна конференція

Два роки тому кафедра піару та журналістики Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ) провела першу конференцію на тему: «Імідж і репутація». З огляду на значний інтерес учасників до такої тематики вирішили через рік-два повернутися до обговорення кола цих проблем.

І ось 15-16 листопада 2017 року в найкращому приміщенні КНУКіМу - Зірковому клубі лідерів - конференція під назвою «Імідж і репутація. Репутаційний менеджмент: історія, сучасність, тренди майбутнього» відбулася. Важливо підкреслити, що вона стала дійсно міжнародною, оскільки з її трибуни учасники почули доповіді представників різних навчальних та наукових закладів України, Польщі, Чехії, Словаччини, Британії.

Для розвитку науки у вітчизняних вищих навчальних закладах та підвищення професіоналізму їх професорсько-викладацького складу подібні конференції є надто важливими - адже донедавна вони майже стовідсотково були прерогативою академічних інститутів. Взагалі, вважалося, що наукові форуми є природними, здебільшого, в системі Академії наук, а у вишах студентам тільки викладають, популяризують те, що академічна наука досліджує та розробляє.

Крім того, відомо, що з фінансуванням наукових заходів в Україні нині сутужно. Зібрати навіть всеукраїнську конференцію нелегко, а міжнародну і поготів. Та й публікуються матеріали конференцій практично завжди за рахунок самих учасників - у складчину.

Але у даному випадку все відбулося напрочуд гармонійно - й ініціатива, організація, й участь вітчизняних та закордонних науковців, і фінансування, і видання матеріалів не за рахунок учасників і навіть відпочинок учасників.

Привітання конференції

КНУКіМ є провідним університетом у системі міністерства культури України. Тому й подібна конференція не могла пройти мимо уваги керівництва міністерства.

Письмове щире привітання учасникам та організаторам конференції надіслав міністр культури України Євген Нищук.

	Підпис міністра культури Є. Нищука під привітанням учасникам конференції

У ньому, зокрема, зазначалося: «Під час конференції буде порушено низку актуальних для сьогодення питань інформаційно-комунікативних технологій та суспільної свідомості, інноваційного піар-інструментарію і репутаційного менеджменту, сучасного стратегічного маркетингу та брендингу...

Впевнений, що конференція стане новим поштовхом до більш глибокого вивчення даних проблем. Бажаю всім учасникам та організаторам конференції творчого натхнення, подальших наукових звершень, благополуччя та миру!»

 

Відкриття

Конференцію було відкрито урочисто. Учасники і гості пройшли крізь стрій своєрідної почесної «варти» з усміхнених симпатичних студенток, проспівали український славень і розпочали роботу.

Почесна «варта» для учасників

Голова оргкомітету конференції, завідувач кафедри піару та журналістики проф. М. Поплавський привітав учасників та прочитав доповідь на тему: «Репутація та імідж вишу як умова якості освіти».

Виходячи з тези, що позитивна корпоративна репутація вишу посилює його привабливість для потенційних набувачів освітніх послуг, доповідач проаналізував поняття іміджу та репутації вишу, виокремив у структурі іміджу вишу 8 груп уявлень людей щодо цієї установи.

Серед них візуальний, внутрішній та соціальний іміджі вишу, імідж викладачів, студентів, керівництва вишу тощо. На завершення доповідач акцентував на необхідності формувати репутаційно-іміджеву ідеологію вищого навчального закладу, орієнтовану як на споживача освітніх послуг, так і на соціальні завдання вишу.

Додам до цієї доповіді невелику довідку - як наука сполучається з практикою.

Цього року, починаючи з ранньої весни, Михайло Поплавський особисто зустрівся у стінах КНУКіМу з двадцятьма п'ятьма тисячами старшокласників зі всієї України, які щосуботи та щонеділі колективно, автобусами приїздили на знайомство з університетом.

Разом зі спеціально створеними на кафедрах командами з профорієнтації він знайомив старшокласників з університетом, показував його іміджеві та репутаційні переваги, відповідав на питання, посилював мотивацію вступати саме сюди.

	Відкриття конференції та чільна доповідь голови Оргкомітету проф. М. Поплавського

Звичайно, з цих двадцяти п'яти тисяч абітурієнтів не всі подали документи до університету. Але, у підсумку, багато старшокласників, які мали показники ЗНО плюс-мінус 190 (з максимально можливих 200), що дозволяло їм без проблем вступати до Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянської академії та інших престижних вишів, вибирали, все-таки, КНУКіМ.

Університет має цього року дуже добрий набір студентів з високими показниками ЗНО не тільки на державну, але і на комерційну форми навчання. Студентських груп багато, аудиторії переповнені, і це за умов, що більшість вишів відчуває своєрідний «голод» - адже дуже багато старшокласників вибирають навчання за кордоном.

Так що практичне застосування піар-технологій у підвищенні привабливості вишу для абітурієнтів, як бачимо, спрацьовує.

Далі слово мали закордонні учасники конференції.

Проф. Павел Чарнецький, ректор Варшавського університету менеджменту і давній друг нашого університету, виголосивши доповідь про етичні аспекти медіа і піар, перейшов до ліричної частини і, зокрема, згадав своє перебування у Києві у дні завершення Революції гідності взимку 2014 року.

Проф. П. Чарнецький (Варшава) вручає ікону

Він сказав, що міжнародний імідж України у ті дні був надзвичайно високим, а сам він прямо з Майдану вирушив до одного з київських храмів. Там його вразила ікона Архістратига Михаїла, і він її сфотографував собі на згадку. А вже вдома, у Варшаві, замовив тамтешнім іконописцям її відтворити.

 

І ось цю ікону прямо на сцені він вручив нашому університету та його президентові проф. М. Поплавському на знак шани і тісної науково-освітньої співпраці.

Проф. Ян Мойзес, ректор Ньютон-коледжу з Праги (Чехія), проаналізував поняття бренда і на прикладі свого навчального закладу показав, як його колектив за декілька років перетворив цей виш на брендовий.

	Ректор Ньютон-коледжу (Чехія) проф. Ян Мойзес

 

Заступник ректора Я. Мойзеса, доктор філософії Іржи Коленяк більш детально зупинився на аналізі інструментарію, за допомогою якого відбувається створення бренда у закладах сфери освіти.

А доктор філософії з Польщі Девід Каліш вибрав темою своєї доповіді продуктивність та дієвість HR-брендингу - тобто - брендингу роботодавця в стратегії набору персоналу.

Проблема пошуку висококваліфікованих працівників загострюється, і потужний бренд роботодавця є важливим фактором конкурентної переваги даної організації, оскільки допомагає зацікавлювати та залучати до співробітництва висококваліфіковані кадри, збільшуючи її людський капітал.

Інші учасники конференції - проф. Себастіан Фуллер, Академічний директор Бізнес-школи (Лондон, Британія), проф. Мирослав Михальський (Варшава, Польща), проф. Владімір Крцмері (Братислава, Словаччина) також розглядали практику роботи своїх навчальних закладів в контексті понять іміджу та репутації.

Цікаву доповідь зробив етнічний українець, що давно і постійно проживає та працює в Польщі, доктор медицини Дмитро Костриця, проаналізувавши персональний брендинг із точки зору нейрофізіології. Доповідь польського українця відзначалася високим науковим рівнем.

 

Польський українець - доктор Д. Костриця

А ще одна українка, до речі, нещодавня випускниця нашої кафедри, Ірина Головань, яка нині мешкає та працює у Польщі директором відділу маркетингу готелю Bacowka Radawa, заявилася на конференцію з доповіддю «Стратегія і тактика розвитку маркетингових комунікацій у родинному готелі».

Дійшовши висновку, що українці і за кордоном продовжують залишатися українцями, організатори конференції зарахували ці дві доповіді до порівняльних досліджень, у яких український та польський досвід взаємопоєднуються.

 

Керівник дослідницького центру ReputationLab А. Кашпур продемонстрував учасникам SW-ReaLity - методику моделювання багатофакторних інформаційних взаємодій.

	Українська піар-менеджер та польська маркетолог Ірина Головань на конференції зі своїм викладачем, також учасницею конференції, Мариною Пашкевич

Доцент Інна Черемних (КНУ ім. Т. Шевченка) розповіла про трендові ресурси навчальних процесів у ВНЗ.

Цілу низку цікавих доповідей представили і викладачі нашого університету. Навіть самі теми цих виступів покажуть читачам широкий діапазон їх дослідницьких інтересів і доведуть, що викладачі не є простими трансляторами чи популяризаторами чужих наукових досліджень, а самі активно проводять наукові розвідки. Що, безумовно, позначається, на якості їхній лекцій та практичних занять.

На секції № 1, зокрема, виступили:

- завідувач кафедри міжнародних відносин КНУКіМ, проф. Інна Костиря («Розвиток культурної дипломатії як чинник забезпечення іміджу держави у ХХІ сторіччі»);

- проф. Микола Тимошик («Становлення української дипломатичної місії у Лондоні (1919-1921) як спроба ствердження в західному світі новопосталої держави»;

- проф. Валерій Ластовський («Імідж і репутація дипломата часів Хмельниччини в поглядав автора «Історії русів»);

- проф. Микола Васьків («Промоційне творення письменницького бренда і його твору (на прикладі постаті Валеріана Поліщука та його «Рейду в Скандинавію»);

- проф. Оксана Гарачковська («Заголовок як структурний складник піару та самопіару у ЗМІ»);

- ректор Київського університету культури доцент Володимир Пилипів («Формування іміджу УНР та ЗУНР на міжнародній арені в період української революції 1917-1920 рр.»)

- зав. кафедри соціології КНУКіМ доцент Інна Шевель («Конструювання соціальної реальності в конфліктах маніпуляторів»);

- доцент Анна Полісученко («Новітні інформаційно-комунікаційні технології прямоефірного телевізійного мовлення»);

- доцент Володимир Наконечний («На захисті іміджу закордонного українства: репутаційний менеджмент журналу «Лемківщина»). До речі, пан Володимир не випадково вибрав цю тему, адже походить з лемків.

- канд. наук Алла Миколаєнко («Співпраця еміграційних видавництв українців у ХХ ст.: спільні проекти та конкуренція»);

- перший заступник декана ФЖІМВ, доцент Вікторія Соломатіна («Мультикультурні та мультисценічні настанови формування візуальних мистецтв ХХ-ХХІ ст.»);

- декан ФЖІМВ КУК доцент Марина Шевченко («Репутація як важливий нематеріальний актив у системі сучасних міжнародних відносин»);

- канд. наук Тетяна Кубанова («Імідж політичного лідера»);

- проф. Ірина Вільчинська («Військово-патріотична тематика як іміджева риса сучасного політичного дискурсу в Україні»);

Учасники другого секційного засідання

- проф. Людмила Бойко («Формування репутаційної складової корпоративної культури педагогічного колективу»). Учасники конференції прослухали низку інших доповідей.

 

На секції № 2, зокрема, виступили:

- проф. Лариса Кочубей («Інформаційно-комунікативні технології впливу РФ проти України»);

- доцент Олена Кундеревич («Зв'язки з громадськістю як репутаційний менеджмент у контексті соціально відповідального бізнесу»);

- доцент Марина Пашкевич («Івент-технології як інструмент формування державного іміджу»);

- ст. викладач Надія Варцаба («PR-стратегії в побудові іміджу іноземних центрів культури в Україні»);

- доцент Ігор Парфенюк («Соціальні мережі Інтернету як інструмент підвищення іміджу»);

- канд. наук Вікторія Кулаковська («Спорт як інструмент формування іміджу України»);

- канд. наук Вадим Пустотін («Історії стосунків як інструмент створення іміджу брендів»);

- аспірант Ілона Гаврилаш «Роль і місце муралів у творенні нового іміджу Києва»);

- доктор наук Володимир Садівничий («Інтернет-меми як один з видів інноваційного PR-інструментарію»);

- викладач Вадим Осаула («Спортивна складова іміджу країни на прикладі українського футболу»);

- доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва Валентина Дячук («Вплив іміджу керівника на репутацію фірми»);

- доцент НТУУ «КПІ» ім. Ігоря Сікорського Аеліта Литвин («Імідж викладача у структурі іміджу ВНЗ»);

- доцент Анжеліка Досенко («Дигитальна реклама як новітня технологія мережевих комунікацій»);

- проф. Тетяна Василевська («Професійно-етичні засади підтримки репутації органів публічної влади»);

- аспірант Марина Хлібко («Штучний інтелект як фактор трансформації медіапростору»);

- посол миру, експерт з етикету Наталія Адаменко («Роль етикету у формуванні особистісного іміджу»);

Мав приємність представити свою доповідь і автор цієї статі. Вона була присвячена концептуальним підходам до побудови курсу іміджології, який я читаю в університеті більше, ніж 10 років.

Сертифікат участі одній з організаторок конференції проф. Олені Кундеревич вручають проф. Михайло Поплавський та проф. Інна Костиря

Пленарне засідання завершилося врученням сертифікатів учасникам конференції.

 

Можливість неформально поспілкуватися учасники конференції отримали на фуршеті. Від закордонних гостей прозвучало чимало вдячних тостів та побажань продовжити співробітництво та наукові контакти.

Завершення

Міжнародна науково-практична конференція «Імідж і репутація» пройшла успішно - так дружно вирішили її учасники.

КНУКіМ та, зокрема, кафедра піару і журналістики впоралися з усіма непростими організаційними проблемами - зустріли і розмістили іноземних гостей, за рахунок Університету видали солідний том матеріалів конференції, який було вручено кожному учасникові, ніхто ні за що не платив - що сьогодні є великою рідкістю.

Вирішено дослідження та обговорення цієї тематики продовжувати. Отже, через рік-два матимемо наступну конференцію.

А поки що думаємо над тим, яким чином результати дослідження колег використати в своїх лекційних курсах. Бо є у нас традиція цитувати іноземних вчених, а ось на своїх дослідників не завжди звертаємо увагу. А дарма.

Читачі, сподіваюся, переконалися, що і вітчизняні науковці вже достатньо широко і глибоко досліджують проблематику своїх профільних наукових напрямів.

Отож, є що читати у колег, є що і запроваджувати в практику викладання.

Учасники конференції, сфотографувавшись на згадку, роз'їхалися та розійшлися по домівках і занурилися у поточні справи.

Щира вдячність організаторам та учасникам за цей корисний науково-практичний форум!

 

(Далі буде)