Іноді виникає така ситуація, що в жодному випадку не можна розпалювати вогонь на поверхні. Наприклад, ви - у лісі вночі, вам необхідно зігрітися, приготувати їжу, але вам у жодному випадку не можна освітлювати територію.

Або можливий інший варіант - дме сильний поривчастий вітер, який розкидає ваше багаття у різні боки, і вогонь може загаснути.

У цих випадках вам допоможе дакотське вогнище - багаття, що горить нижче від рівня ґрунту, тим самим зменшуючи світловіддачу без втрати тепла.

Таке вогнище - вельми зручне, якщо ви сидите у курені, обігріваєтеся, готуєте їжу, але вам ні до чого у вашому укритті дим.

Робиться дакотське вогнище досить легко.

Викопуємо яму діаметром 30 см і такої ж глибини. Відступивши від верху 10 см, розширюємо яму до діаметра в 50-60 см.

На відстані 30 см починаємо копати другу яму діаметром 15 см.

Друга яма повинна копатися не вертикально, а за діагоналлю, у результаті з'єднавшись з основною ямою.

На дно вогнища складаємо дрова і розпалюємо вогнище.

Зверху вогнища ставимо котел, у якому можна готувати їжу, або залізні ґрати, можна і лист заліза, який буде одночасно поверхнею. Таємниця високої ефективності підземного вогнища - досить проста. Коли горить вогонь, виділяється гаряче повітря, яке йде вгору через «димар». Таким чином створюється всмоктуючий момент, який примусово втягує повітря через тунель до основи багаття. Тяга значно збільшується, якщо ви прорили тунель з невітряного боку.

Підбивши підсумок, можна виокремити головні переваги від використання підземного вогнища:

- більш гаряче полум'я;

- менші витрати палива;

- менше диму;

- менше виділення світла;

- стабільна поверхня для приготування їжі;

- простіше гасити вогнище.

Джерело: «Мілітарист»