Для багатьох поняття «імунітет», як, скажімо, поняття «душа» - абсолютно ефемерне, нематеріальне і загадкове. Та це й не дивно - певного органу, що відповідає за імунітет, в нашому організмі немає. Але тоді хто захищає та позбавляє його мікробів, вірусів, токсинів та іншого «сміття»?

1. Злагоджена команда

Першу скрипку в цьому досить численному оркестрі грає вилочкова залоза (тимус) - орган, що за формою і розміром нагадує метелика і розташовується там, де іноді «душа болить». Так-так, трохи вище від сонячного сплетіння. На других ролях - лімфатичні вузли, кістковий мозок, селезінка, лімфоїдна тканина товстої кишки й апендикса, мигдалини.

У цих органах утворюються клітини-захисники - лімфоцити, макрофаги і хелпери. Тепер стає зрозумілим, що вирізати апендицит або видалити мигдалини - зовсім не мирна операція, а удар по оборонних резервах імунної системи.

2. Фундамент під забудову

Наш імунітет формується задовго до того, коли ми з'являємося на світ. Власне, як і колір очей, форма носа і конституція тіла - він залежить від «вихідних даних» батьків і прабатьків. Такий імунітет називають неспецифічним, тобто, вродженим. А ось специфічний захист ми вибудовуємо самі - з перших днів і протягом усього життя. І починається він з... кишківника, точніше, з правильної їжі та її перетравлення.

Згідно з дослідженнями незалежного експерта й провідного професора-неонатолога Міланського університету Гвідо Моро, тільки материнське молоко містить безцінні, з точки зору імунітету, речовини - пребіотики. Діти, які в перший рік життя були лише на грудному вигодовуванні, згодом практично не зіштовхуються з алергічними і шлунково-кишковими захворюваннями, а застуди у них бувають удвічі рідше, ніж у інших.

3. Інтелектуальна атака

Варто зазначити, що імунітет людини - це досить високоінтелектуальна система. Перш ніж розпочати боротьбу з вірусом чи іншими зайдами, в організмі проводиться ретельне розслідування: клітини імунної системи намагаються визначити, до яких саме бактерій або вірусів належить «ворог». Наступний етап - перевірити, чи був знайомий організм з ними раніше, чи це перше вторгнення. І тільки після цього починається вироблення антитіл або імуноглобулінів для боротьби з непрошеними гостями.

Для чого такі складнощі? - запитаєте ви. Виявляється, щоб безпомилково вибрати «марку» зброї для атаки на ворога. Адже імуноглобуліни бувають різного призначення: одні склеюють прибульців, другі - розчиняють, треті - дружно обліплюють і знешкоджують. Якщо своїми силами організму не впоратися, існує ціла армія лікарських препаратів з аналогічною назвою. А якщо цей самий мікроб спробує вторгнутися повторно, вироблення і запуск антитіл відбувається вдвічі швидше.

4. Агент 007

Але іноді ворог трапляється особливо хитрий, і ситуація виходить з-під контролю. Наприклад, на відміну від бактерій, деякі віруси, потрапляючи до організму, намагаються замаскуватися, щоб їх не впізнали. Особливою винахідливістю відрізняється вірус грипу, який має звичку з року в рік змінювати своє «обличчя». Як прикриття віруси використовують здорові або пошкоджені клітини, вбудовуються в них і починають виробляти нові клітини-віруси. На жаль, лімфоцити не в змозі розпізнати таких мутантів, а значить, і протистояти їм. Тоді організм мобілізує особливу ланку імунної системи - клітини-кілери (К-лімфоцити). Це - фахівці найвищої кваліфікації, яким під силу розсекретити ворога навіть у заражених клітинах.

Окремо стоїть вірус імунодефіциту людини - найбільш підступний з усіх «невловимих месників». Він вибирає своєю мішенню самі лімфоцити і макрофаги. Ось вам і парадокс: імунітет бореться сам зі собою.

5. Помилковий виклик

Хронічна втома, нездужання і слабкість у тілі, прояви дратівливості, відсутність апетиту викликають у багатьох з нас стійкі асоціації, що імунітет посилає нам сигнали SOS. Насправді це - найпоширеніша помилка і зовсім не привід бігти в аптеку за імуностимуляторами. Може, вам наполегливо нагадує про себе давнє хронічне захворювання, запальний процес, авітаміноз. На такому похмурому тлі імунітет, звичайно, слабшає, але допоки ви не усунете першопричину, вживати пігулки «для підвищення імунітету» - заняття малоефективне.

А якщо заковика лише в імунітеті, то знесилена «служба порятунку» намагається звернути на себе нашу увагу інакше: частими захворюваннями - понад чотири рази на рік лікуватися від застуди, ангіни, пневмонії, отиту, гаймориту або кишкових інфекцій просто непристойно. Якщо, до того ж, весь цей час температура тіла не знижується з позначки 37 градусів, прямуйте до терапевта. Перш ніж він поставить діагноз і визначиться з лікуванням, вам доведеться здати кілька аналізів на перевірку імунного статусу.

6. Дитячий імунітет

Вважається нормальним, якщо маленька дитина хворіє 6-8 разів на рік вірусними інфекціями без ускладнень. Так немовлята вперше зіштовхуються з інфекційними збудниками, коли ще не мають до них імунітету.

У перші місяці життя дитина захищена материнськими антитілами, які вона отримала ще в утробі матері. Ці антитіла циркулюють в організмі перші 3-4 місяці і захищають дитя від багатьох інфекційних збудників.

Власні антитіла починають продукуватися приблизно на 2-3-му роках життя, і цих антитіл стає дедалі більше і більше. Проте, є також власні вікові особливості імунітету. У деяких дітей імунна система дозріває у перший рік життя, а в інших цей процес триває приблизно 5-6 років. Іноді продукування одного з імуноглобулінів, яких, загалом, є 5 класів, може досягати норми дорослої людини навіть протягом 10-12 років. Діти з хронічною або рецидивною алергічною патологією також є уразливішими до інфекційних збудників, що теж є передумовою частих захворювань.

7. Зупинка на вимогу

Зміцнювати імунітет потрібно виключно в разі потреби: коли організм сам не може впоратися з інфекцією або вірусом. Імунологи навіть вважають, що сьогодні час рятувати людство від постійного нав'язливого бажання «підвищити імунітет». Такою поведінкою ми самі запускаємо «бомбу уповільненої дії» - налаштовані на боротьбу натовпи лімфоцитів, не знайшовши конкретного ворога, можуть почати руйнувати свої ж клітини, стаючи з часом абсолютно некерованими. Тому природа завбачливо забезпечила вилочкову залозу повноваженнями виробляти не тільки лімфоцити для боротьби з ворогом, а й клітини-супресори для зупинки імунної реакції. А фармацевти подбали про створення імунодепресантів. Їх пускають у хід, скажімо, у випадку пересадки органів, щоб організм не відторгнув чужинця.

8. Тренування пам'яті

Імунна система на диво розумна і слухняна, тому легко піддається вихованню, особливо в дитинстві. Методика дуже проста - профілактика. За старих часів той, хто боявся бути отруєним, регулярно вживав мікроскопічну дозу отрути. Згодом організм виробляв імунітет проти певного виду трунку.

Такий самий профілактичний ефект мають щеплення - наш організм знайомиться з деякими типами вірусів, виробляє до них антитіла і відкладає цю інформацію у пам'яті до певного часу. Не забороняється також загартовуватися за допомогою контрастних водних процедур. Головне - не створювати навколо себе і своїх малюків стерильну обстановку (елементарну гігієну, звичайно ж, ніхто не скасовує).

9. Дорогу молодим

Напевно, ви помічали природну закономірність: здорова людина виглядає значно молодшою від своїх хворобливих однолітків. Учені встановили, що наш імунітет дійсно відповідає не лише за здоров'я, а й за молодість. Виявляється, імунна система - настільки досконалий апарат, що йому було доручено стежити за процесом оновлення клітин. Але приблизно з 25-річногого віку функція вилочкової залози поступово починає слабшати, а кількість лімфовузлів - скорочуватися. Років у 50-70 імунна система так само, як і ми самі, «виходить на пенсію». Вона, звичайно ж, продовжує працювати, але лише на 1/3-1/5 від колишньої потужності. Не дивно, що здатність клітин до самооновлення стрімко падає - це одразу позначається на шкірі та слизових оболонках організму. Та й перед інфекціями літні люди уразливіші, ніж молодь. На жаль, відновити роботу вилочкової залози в повному обсязі людині не під силу. Але вчені шукають інші способи омолодження - ембріональна терапія, пересаджування кісткового мозку... Щоправда, їх ефективність і безпека ще не доведені.

10. Правила виживання

Коли ми хворіємо, нашому імунітету доводиться не солодко. Щоб не додавати йому роботи і не послаблювати сили, прислухайтеся до сигналів, які він посилає.

По-перше, не треба їсти, коли не хочеться. Всі вмовляння на кшталт «з'їж хоч шматочок» або «треба через силу» одразу припиняйте: організму слід боротися з хворобою, а не витрачати енергію на перетравлення «непрошених» калорій.

А коли, все-таки, хочеться, налягайте на продукти з вітаміном С. Всупереч поширеній думці, ним багаті не лише цитрусові. Всі види капусти, помідори, солодкий перець, щавель і шпинат урізноманітнюють раціон. На десерт - полуниця, малина, чорна смородина.

До речі, про калорії для підтримки сил теж не варто забувати. Здавна цілющим еліксиром для підтримки імунітету визнано курячий бульйон, а вже про корисні властивості українського борщу можна й не нагадувати.

11. Природне зниження імунітету

У період статевого дозрівання можливості імунної системи у дівчат і хлопців приблизно однакові, іноді у дівчат імунітет є навіть вищим. Але вже після 40 років у жінок імунітет знижується швидше, ніж у чоловіків. Це пов'язують зі зниженням жіночих статевих гормонів.

Також зниженню імунітету з віком сприяє відсутність елементарної фізичної активності та негативні емоції. Тому влаштовуйте собі якомога більше приємних подій.

І хоча низький імунітет спричиняє чимало захворювань, зокрема, хронічних, але підвищена імунна реакція протягом усього життя - це теж не нормально. Стан імунної системи має відповідати віку.

Коли людина росте і формується, має значні фізичні та емоційні навантаження, імунітет має бути сильним, бо йому треба протистояти багатьом чинникам зовнішнього середовища. Після дозрівання організму людині не потрібен такий високий рівень імунітету. Якщо у старшої людини він підтримується на висоті, то це сприяє розвитку автоімунних захворювань, наприклад, червоного вовчака. В похилому віці підвищується рівень гамаглобуліну, тобто, організм виробляє антитіла до власних клітин. Значний відсоток хронічних гастритів - наслідок того, що організм виробляє антитіла до клітин шлунка і вони поступово атрофуються. Тож, зниження імунітету з віком дещо виправдано.

12. Передбачити все

Погодьтеся, кожен з нас хотів би знати, які хвороби підстерігають його в недалекому майбутньому, щоб вчасно вжити запобіжних заходів. Думаєте, це можливо тільки на прийомі у екстрасенса? Зовсім ні. Потрібно всього лише зробити аналіз крові (метод називається імунодіагностика) - і все стане зрозуміло, видно як на долоні. Справа в тому, що імунна система виробляє антитіла не тільки проти «прибульців ззовні», а й для боротьби з неправильними клітинами у власному організмі. Коли виникає найменший збій у будь-якому органі, антитіла для його налагодження починають вироблятися ще до того, ніж вас почнуть турбувати хворобливі симптоми. Якщо в цей час провести імунодіагностику, вона покаже, який саме орган наразі перебуває у стадії «ремонту». Якщо імунітет буде недостатньо сильним, хвороба обов'язково покаже свій характер, а якщо допомогти імунітету в цей важкий період, все може обійтися.