БАСКЕТБОЛ

Зовсім небагато залишилось до старту відбіркового турніру на Чемпіонат світу з баскетболу 2019 року. Напередодні відповідальних матчів головний тренер чоловічої збірної України Євген Мурзін дав ексклюзивне інтерв'ю для Укрінформу. В ньому наш тренер згадав про Євробаскет-2017, оцінив шанси збірної потрапити на чемпіонат світу, поділився думками про стан українського баскетболу.

 

- Після Євробаскету-2017 минуло вже кілька місяців, був час для глибокого аналізу виступу нашої збірної. Які висновки ви особисто зробили для себе? Як ви оцінюєте роботу команди на чемпіонаті з дистанції часу?

- Я скажу, що самі змагання пройшли на дуже високому рівні. Це для мене другий Євробаскет, дуже хороший рівень був і у Ізраїлі, і у Туреччині, я маю на увазі і гру, й організацію. Ми були прекрасно забезпечені усім, і багатьох проблем з тих, що ми мали у Латвії два роки тому, зараз не було. Зручний час для тренувань, страхувальний майданчик. ФІБА зробила 2 вихідні дні на груповому етапі замість одного, це позначилося і на якості гри.

У нас була хороша підготовка. Ми провели частину зборів у Словенії, куди приїжджають усі провідні європейські команди. Ми там побули тиждень, а, наприклад, грузини там провели 21 день. Тренування у середньогір'ї на початку сезону - це дуже корисно. Федерація нас забезпечила всім необхідним. Ми мали грецького фахівця з фізпідготовки.

Щодо результату, то він прийнятний з огляду на те, що нам не вдалося зібрати усіх найсильніших, і до того ж, травми не дали виступити у повну силу Кравцову. Якби не перелом і відновлення - він зіграв би краще. Через травми ми втратили Рябчука, Гладиря. Уже під час зборів травмувався Фесенко і досі він ще не може грати. Я бажаю йому одужання і наснаги.

- Попереду - старт відбору на чемпіонат світу, і вкотре збірна не може зібрати найсильніших? Це - просто збіг обставин, чи для декого клубні справи важливіші?

- Я перед собою особисто поставив завдання - зібрати всіх найсильніших гравців, залучити до збірної тих гравців, які виступають у Сполучених Штатах. Подивіться, всі наші суперники на Євробаскеті були укомплектовані гравцями, які грають у НБА, починаючи з Ізраїлю і Грузії, а також Німеччина, Італія і Литва. У литовців було найбільше представництво - 3 гравці, тому це завдання стоїть і переді мною.

Зверну вашу увагу, всі знають Арвідаса Сабоніса, він - президент федерації баскетболу Литви, людина авторитетна в усьому світі. І от його рідний син приймає рішення залишитися тренуватися у Америці і не приїжджає на виклик у національну команду. Тепер ви розумієте, наскільки важко залучити гравців з-за океану, наскільки вони міцно зв'язані контрактами.

Я усе ж сподіваюся вийти на більш щільний контакт із Ленем і Боломбоєм. Ми спробуємо залучити їх хоча б на літній період відбору ЧС, оскільки під час сезону зробити це ще важче. Гравці мають прислуховуватися до своїх агентів. Михайлюк, наприклад, після молодіжного чемпіонату мав зобов'язання вирушити в європейський тур з «Канзасом» і приєднатися до збірної міг уже майже перед самим Євробаскетом, фактично пропустивши всю попередню підготовку.

Герун цього року отримав шанс потрапити у головну команду «Барселони» і залишався у клубі, щоб попрацювати з новим головним тренером, ознайомитися з його баченням, підготуватися до сезону, себе показати. Зараз ми теж відправили до його клубу офіційний виклик, і дуже сподіваюся, що він зможе приєднатися до національної збірної, адже це потрібно і нам, і йому.

- Особисто для вас Євробаскет визначив основу збірної України та нових лідерів на найближчі 2-3 роки?

- У баскетболі все дуже швидко змінюється, чинний формат кваліфікації ще більше впливає на це. Зараз на нас чекає дуже короткий збір. Люди з'їдуться безпосередньо перед самими іграми, і нам необхідно покладатися на тих гравців, які зараз перебувають у найкращому стані, тих, хто грав весь цей час і може зіграти у збірній з ходу, адже спільних тренувань у нас буде обмаль. Ті, хто не отримає запрошення цього разу, за інших обставин були б неодмінно у команді.

- Ви не полишаєте надію, що хтось з натуралізованих американців здатен підсилити збірну? Скажімо, Пух Джетер.

- Виклик до клубу Джетера надіслано. Наскільки мені відомо, в них у чемпіонаті теж буде перерва, пов'язана з кваліфікацією до чемпіонату світу. Я хочу, щоб він був з нами, думаю, і клуб зацікавлений у цьому. Джетер - це була б хороша допомога нам. Пух зрадів, коли дізнався, що Сергій Гладир має намір взяти участь у відборі.

- Тобто, найбільш проблемним місцем збірної, на вашу думку, лишається задня лінія?

- Думаю, що так. Попередній чемпіонат показав, що у передній лінії у нас розкрився Артем Пустовий, він показав свій потенціал. Наскільки мені відомо, зараз ним цікавляться дуже серйозні команди, які грають і в Євролізі, і, навіть НБА.

- Підсумок Євробаскету закономірний? Зокрема, чемпіонство Словенії та невдача зіркової Іспанії, четверте місце Росії. Можливо, турнір відкрив нові імена та визначив нові тенденції?

- Я бачив багато матчів збірної Іспанії і до чемпіонату, і згодом. Вони дійсно справляли враження машини, тому перемога словенців над Іспанією для мене стала приємним сюрпризом. Я був впевненим, що іспанську машину перемогти неможливо, але словенці продемонстрували, як це можна зробити. Скажу, що під час матчу вболівав за словенців. Здавалося, що в іспанців зміна поколінь йде без проблем, але виявилося, що проблеми таки є.

Сербія теж показала хороший клас. Не скажу, що ретельно стежив за збірною Росії, але те, що вона вибилася на 4 місце - це здивувало. По ходу турніру, як на мене, симпатичніше виглядала збірна Латвії. Мені імпонувала робота Айнарса Багацкіса, та й склад йому вдалося зібрати надзвичайно сильний на чолі з Порзінгісом. Я гадав, що ця команда опиниться вище за підсумками чемпіонату. Згадайте їхній матч зі словенцями. Вони зовсім трішки програли майбутнім чемпіонам, я десь вболівав за цю команду.

- У чому для вас секрет збірної Словенії?

- Насамперед, у тому що вони зібрали всіх найсильніших виконавців, вдалося запросити хорошого тренера, який мав досвід роботи з тим же Гораном Драгичем. Така зв'язка авторитетних тренера і капітана дозволила команді повірити у можливість успіху. У словенців був дуже збалансований склад, вони вдало натуралізували перед Євробаскетом такого гравця, як Рендолф. Їхня самовіддача, те, як вони боролися за м'яч, усе це дозволило їм виграти чемпіонство.

- Попереду - старт відбіркового турніру чемпіонату світу. Які шанси вибороти путівку і що стане ключовим у цій відбірковій кампанії з огляду на календар і склад нашої команди?

- Так, календар нам може зіграти на руку. Але дуже велике значення мають стартові матчі, як ми їх проведемо, як, зрештою, виглядатимуть інші команди. Сподіваюся, на літній період ми зможемо таки зібрати найсильніших. Зазначу вкотре, зібрати найсильніших - це моє персональне завдання.

- У відборі на чемпіонат світу наша збірна зустрінеться з Латвією. Що чекаєте від цієї команди?

- Важко сказати, адже буде інший тренер та й склад, думаю, суттєво зміниться. Те саме стосується і збірної Туреччини. Та команда, з якою ми грали товариські матчі, і та команда, яка грала на Євробаскеті, і та, яка буде грати у відбірному циклі, це можуть бути різні команди. Кого запросять, хто виконуватиме роль першої скрипки, поки що спрогнозувати важко, але ми точно гратимемо на виграш у кожному матчі.

- Як ви оцінюєте силу наших найближчих суперників - збірних Швеції і Туреччини?

- Швеція - суперник незручний. Є про них матеріал і з минулого року, з цього року є їхні передкваліфікаційні ігри з Боснією і Герцеговиною. Мій помічник Олександр Ворона уже зробив скаутінг по цій збірній, вивчаємо і готуємося до них.

Туреччина дуже сильно залежить від складу. У них троє молодих гравців, важливих для команди, теж поїхали до Америки. Я сподіваюся, що вчасно матимемо відео гри Туреччина - Латвія. Як ви знаєте, ми повертаємося з виїзного матчу в Швеції 24 листопада, а вже 26-го потрібно грати з Туреччиною. Часу на підготовку зовсім немає, хоча всі команди в однакових умовах, так що годі нарікати. Треба вірити і битися в кожному матчі.

- Чи бачите ви когось для потенційного дебюту у нашій збірній з молодих баскетболістів?

- Є хороші, перспективні хлопці, але їм дуже потрібен європейський міжнародний досвід. Те що і «Дніпро», і «Хімік», і «Будівельник» спробували свої сили в єврокубках, це добре, такий досвід хлопцям необхідний для розвитку. Шкода, що «Дніпро» рано вибув, адже ще більше практики цим хлопцям не завадило б.

Той баскетбол, у який вони грають в Україні, і той, в який грають на міжнародному рівні, відрізняються. На Євробаскеті ви бачили, яка необхідна швидкість для прийняття рішень, яка потрібна агресивність у грі, наскільки необхідно бути кожному гравцеві універсалом. Якщо ми згадаємо лідера словенців Дончича, то він може грати в ролі і першого номера, і четвертого, і при цьому прекрасно захищається. Рендолф за амплуа номінальний четвертий, але може зіграти і п'ятого, і третього. Універсалізм збільшується, і ще збільшується швидкість. У цих компонентах ми наразі поступаємося. До того ж, у чемпіонаті України менш контактний баскетбол, у Європі дають більше можливостей боротися.

Я стежу за молодими гравцями у чемпіонаті України, за тим же Кобцем. Є хороший потенціал у Скапінцева, хоч він ще не розкритий до кінця. Дуже цікавий мені Шибель, цей вихованець прикарпатського баскетболу значно додає. Є такі гравці, як Павлов, у нього хороший потенціал. Дивлюся за Ткаченком. Зотов у перспективі - хлопець корисний для національної збірної, він - роботяга. Є хороші хлопці у «Дніпрі», наприклад, Санон. Їм треба більше грати, треба розвиватися й отримувати європейський досвід.

- Якщо помріяти, то якою ви бачите оптимальну п'ятірку збірної з нині граючих українських баскетболістів?

- В ідеалі сказати завжди дуже важко, коли є всі разом - і Джетер, і Гладир, і Лень, і Боломбой, і Михайлюк. Якщо ж зібрати тих, кого нам бракувало, і тих хлопців, які були у команді, то треба дивитися: хто з них може допомогти більше, хто як впишеться в гру, у колектив.

- Що можете сказати про початок національного чемпіонату? Який рівень турніру Суперліги цього року у порівняно з попередніми?

- У чемпіонаті я стежу не лише за молодими. Дивлюся, як грають Мішула, Петров, Тимофієнко. Дуже сподіваюся, що хороший сезон проведе Конєв. Дивлюся, як грають Рябчук, Кольченко, Отверченко.

Я вважаю, що наш баскетбол розвивається. Цього року більша конкуренція, ніж попереднього, і більше непередбачуваних ігор. Водночас, не дуже добре, що є тенденція до того, що виокремляться 4 команди-лідери, і це ті самі команди, що і минулого року. При всій повазі до кожного клубу Суперліги, може статися, що боротьбу за нагороди поведуть знову «Хімік», «Будівельник», «Дніпро» і «Черкаські Мавпи».

- Що, на вашу думку, слід зробити, аби український баскетбол утримав теперішні позиції? А що для того, щоб пішов рух вперед?

- Перше, нам необхідна матеріально-технічна база. На сьогоднішній день у нас прірва у плані інфраструктури, у плані хороших залів, щоб тренуватися і грати. Тут необхідний державний підхід, без будівництва залів і шкіл ми будемо у глухому куті. Це - якщо йдеться про суто спортивну складову, але якщо казати глобально, то для нас найнеобхідніше зараз - це мир. Війна у країні зараз заважає всьому, зупиняє розвиток усіх царин життя.

 

Автор: Григорій Палій

Джерело: «Укрінформ»