Мчить наше авто на великій швидкості, а пасажири проводять поглядом побачене, неначе дивляться кадри фільму. Це ми, вчителі «Рідної школи» м. Детройт, зібралися цього дощового осіннього ранку в дорогу на Всеамериканську педагогічну конференцію 2017 р. у м. Kerhonkson, що розташоване у штаті Нью-Йорк.

Осінь, немов художник, що вправно володіє пензлем, «розмалювала» ще недавно зелені луки і ліси в яскраві фарби зі своєї палітри. Хіба не диво, що за декілька днів листя на деревах стало жовтим, оранжевим, багряним, і все навкруг виглядає, наче яскраві ілюстрації з книжок. Яка велика загадка ця панна Осінь!

Варто задуматися! У будні ми завжди кудись поспішаємо, не маємо часу підняти листок, який щойно злетів з дерева, подивитися, який він неперевершений за своєю формою, кольором, будовою. Тому кожен із нас мусить знайти час, щоб зупинитися та подивитися на красу довкілля: як падає листя, летять птахи, повзе комашка...

Під час конференції

 

Під час подорожі я вкотре переконалася, що вчителі - це незвичайна категорія людей. Адже в їхньому житті при кожній зустрічі домінує одна тема - діти, заняття, методика, виховання. І, знову ж, під час поїздки наші делегати читають вірші й одночасно спостерігають за красою за вікном: «Погляньте, які кольори, краса, гармонія!» І згоджуєшся зі словами Й. С. Песталоцці, що вчитель - це майстер, що підхоплює з рук батьків ниточку і продовжує «ткати» візерунки у житті дитини, розвиває вміння і здібності, додає сили, підводить вихованців до нового способу думання і дій.

Наша подорож була довгою. Ми поспішали на педагогічну конференцію, щоб побачити колег, поділитися проблемами і досягненнями за пройдений навчальний рік, дізнатися про новинки навчального процесу, щоб застосувати їх на практиці. Адже діти, які виростають свідомими українцями поза межами України, повинні отримати систематичні знання про рідну мову, культуру, звичаї.

Всеамериканська педагогічна конференція розпочалася у п'ятницю, 6 вересня, о 6:00 годині вечора: відбулися сходини директорів і педагогічних дорадників. Конференцію офіційно відкрив голова Товариства «Рідна школа» д-р Юрій Гаєцький, який привітав усіх присутніх і побажав приємних вражень від спілкування і плідної співпраці. Директор нашої «Рідної школи» м. Детройт Ольга Новачинська звітувала про навчально-виховний процес за пройдений рік у школі. Свою доповідь супроводжувала світлинами з фотопрезентації про шкільні події, життя школярів різних вікових категорій. Пані Ольга розповіла про нові досягнення у житті школи і поділилася своїми побажаннями на майбутнє. Звітували директори й інших шкіл міст: Нью-Йорка, Клівленда, Філадельфії, Чикаго, які в короткій формі розповіли про минулий навчальний рік і загальну ситуацію на початок нового навчального року.

На конференції вчителі мали змогу дізнатися про ефективні методи, форми та засоби навчально-виховного процесу. Саме такі педагогічні зустрічі є однією з гілочок отримання і збагачення знань учителів. Наступного дня, о 09:00 год. ранку, відбулися другі сходини педагогів, де секретар Н. Пономарьова оголосила порядок денний конференції, а голова шкільної ради д-р Ю. Гаєцький, ринув думками в далеке минуле нашої Батьківщини, в історію педагогіки, і зробив невеличкий висновок про місце вчителя у шкільному процесі та у формуванні особистості дитини. Усі присутні вшанували хвилиною мовчання багаторічного голову шкільної ради, який у серпні відійшов у засвіти, професора Євгена Федоренка.

Одним з питань конференції було присвоєння вчительським курсам на Союзівці імені Євгена Федоренка, який зробив величезний внесок у розвиток українських шкіл Америки. Всі присутні проголосували одноголосно: «За». Потім усі прослухали про нововведення - визначення найкращих у номінаціях «Учитель року» та «Учень року». Відбулося нагородження найкращого вчителя й учня року, якими стали доктор Ірена Столяр та учениця Христина Генен - представники з найбільшої в Америці школи українознавства в Філадельфії.

З Др. Гаєцьким	Учителі із Детройту під час конференції

 

А також всі присутні обговорювали критерії номінацій, удосконалили і доповнили їх. Після всіх виступів відбулось спільне фотографування, щоб, бодай, на фото зупинити час, який назавжди закарбується в історії шкільної ради. Хочу зазначити, що педагоги були одягнені у вишиванки, бо то не мода, як сказано в пісні, а наша історія, менталітет, це - батько й мати, це - наше серце, це - Україна.

Після смачного українського обіду педагоги розділились на дві секції: вчителі молодших класів - координаторами були Наталя Пономарьова і Світлана Хмурковська, та вчителі старших класів - координатор Юрій Косачевич, секретар - Роман Брух. У першій секції виступала методист «Рідної школи» м. Нью-Йорк пані Христина Васильків, яка розповіла про методи навчання читання школярів. У другій секції виступали Юрій Косачевич, Наталія Пономарьова, Любов Красій, Мирослава Черен. У цій секції нашу школу представляла вчитель географії і літератури «Рідної школи» пані Любов Красій. Доповідь була на тему: «Полісся і Леся Українка». Пані Любов проводила інтегроване заняття на цю тему, урок був цікавим і пізнавальним. Все, сказане учителем чи дітьми, супроводжувалося відеослайдами. На занятті п. Любов використовувала інформацію з історії, біології та географії, літератури та історії, використовувала народний фольклор, музику. Вона так вміло все поєднала, що діти легко засвоїли тему про значення Полісся у творчості Лесі Українки. А вітала гостей Любов Красій своїм віршем, де переплелися і любов, і біль, і жага до життя та пізнання. Ось декілька рядків з її вітання:

 

Проходять осені, проходять весни -

Та Україна в серці зостається.

Веселі і тривожні наші дні.

В думках, у спогадах, у наших снах

Ми плетемо життєві перевесла.

То пісні голосом вона озветься

Уже на рідній нині чужині.

То славимо її в своїх віршах.

Завершальний день педагогічної конференції розпочався з круглого столу, де координатором був д-р Ю. Гаєцький, секретарями - С. Хмурковська і Н. Пономарьова. Усі прослухали доповіді на теми: «Сторіччя визвольних змагань» д-ра Ю. Гаєцького і «Центральна Рада і М. Грушевський» В. Кривоноса. Доповіді були цікавими, змістовними і мали повчальний характер. Після доповідей та підведення підсумків конференції д-р Ю. Гаєцький офіційно й урочисто закрив конференцію.

Ми дякуємо всім організаторам за хорошу підготовку конференції, за плідну співпрацю, обмін досвідом, який неодмінно використаємо у навчально-виховному процесі.

Мені, вчителю, який недавно влився в це чудове коло педагогів, було цікаво побачити, що куди б доля не закинула вчителя, справжній педагог завжди залишиться оцим наставником, який, незважаючи ні на що, продовжуватиме свою місію - віддаватиме своє серце нашому майбутньому - дітям. (Надія Колісник є вчителькою школи українознавства Товариства «Рідна школа» міста Детройт - ред.)

А авто мчить далі, вже у напрямку на захід. Попереду - недавно розпочатий шкільний рік, то ж хочеться побажати всім учителям сили, терпіння, наснаги у нашій такій нелегкій, але гуманній роботі.

 

Тож вам уклін доземний за роботу,

За терпеливість, за тепло душі.

Творіть, дерзайте, майте насолоду,

Бо ця робота наша - для душі!

 

У статті використані
вірші вчительки
Любові Красій