rss
11/01/2017
EN   UA

Рубрики

Громадський календар
Новини
Українське Чикаго  
У фокусі – Америка  
Полiтика
Інтерв’ю  
Репортаж  
Культура
Наша Історія
Наука
Проблема
Спорт  
Здоров’я  
Чоловіча сторінка  
Берегиня
Це цікаво  
Подорожі  
Пам’ять
Організації, установи, товариства  
Діаспора  
Поради фахівців  
Автосвіт  
Гороскоп  
За листами наших читачів  
English

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#317

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Понад 600 музейних експонатів XVI-XX сторіч щезли з фондів Львівської галереї мистецтв

У фондах Львівської галереї мистецтв зафіксовано зникнення 621 музейного експоната. Нестачу було виявлено під час проведення інвентаризації музейних комплексів, які входять у Галерею мистецтв. Найбільше раритетів не дорахувались у фондосховищі Олеського замку. Дирекція галереї мистецтв звернулась із заявою у поліцію, про це 21 жовтня Радіо Свобода повідомив директор галереї Тарас Возняк.

Title   
 Олеський замок  

На 21 жовтня, згідно з результатами інвентаризації, у десяти групах фондів галереї мистецтв не виявлено шість скульптур, зокрема, дерев'яної австрійської школи XVIII сторіччя - «Розп'яття», три роботи невідомих майстрів, а це - кам'яна скульптура «Фрагмент різьби по каменю», дерев'яні - «Святий Онуфрій» і «Голова Христа». Серед зниклих робіт і гіпсова скульптура Луїзи Штеренштейн «Жіночий портрет» та бронзова скульптура Юлія Синкевича «Плач». Не дорахувались фахівці комісії також вісімнадцять предметів з антикварних меблів. Серед зниклих речей, зокрема, шафи, столи, стільці, комод, люстра, які періодично експонувались. Не вистачає у фонді семи монет періоду Великого князівства Сигізмунда ІІ, Речі Посполитої (а це XVII-XVIII сторіччя), а також шести творів мистецтва: «Портрет подружжя» Данте Россетті та п'ять робіт невідомих майстрів. Під час звірення музейних предметів виявлено, що бракує двадцяти чотирьох глиняних предметів чорної кераміки, виконаних майстрами славної гаварецької школи. Тридцять дев'ять експонатів з гаварецького фонду не відповідають тим записам, які є у переліку галереї. Тобто, хтось підмінив глечики, макітри, підсвічники, збанки.

«Звірка відбувається по групах зберігання, наприклад, «меблі». Ці предмети можуть зберігатися і в Золочівському, і в Олеському замках, або ж у Львові. За результатами звірки на 18 жовтня, 621 музейний предмет відсутній або підмінений іншими, ці експонати різних сторіч. Ми лише кількісно оцінили, а наступним етапом може бути виявлення фальшованих предметів, коли автентичний предмет підміняється копією. А це вже робота складніша, дуже контраверсійна, але залучатимемо фахівців з інших регіонів. З нумізматики не було шести предметів, а тепер звірили і ще одного не знайшли на місці», - каже Радіо Свобода директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк.

Найбільше щезло експонатів з Олеського фондосховища. Тим часом, головний хранитель музею «Олеський замок», що є відділом Львівської галереї мистецтв, Тетяна Сабодаш, звернулась з листом до президента, в якому заявила, що її безпідставно «звинувачують у зникненні монет, у підміні музейних експонатів. Усі пред'явлені мною документи засвідчують, що це є груба фальсифікація, брехня», мовиться у листі працівниці.

«Коли ми звіряли групу «нумізматики», спеціально возили експерта, який усе компетентно розповів. По Олеському замку комісія працювала понад півроку, це дало результат звірки. І підлеглі Сабодаш підписались, що відсутні предмети. Тетяна Сабодаш є зберігачем, щодо неї не маю жодних закидів, зі здивуванням побачив таку велику кількість відсутніх предметів. Очевидно, що поліція повинна розкрити, в який спосіб пропали ці речі», - наголосив Тарас Возняк.

У Нацполіцію подано ще одне звернення

У фондах галереї мистецтв близько 70 тисяч експонатів. Комісія також перевірила наявність у галереї тих предметів, які надавались у попередні роки установою в оренду державним закладам і церквам. Кілька ікон постійно представлені у Святоюрському соборі у Львові. Ще раніше, під час попередніх інвентаризацій, працівники галереї виявляли нестачу експонатів у фондах. У 1949 році пропали два твори XVIII сторіччя польської школи живопису, виконані олією на міді - «Христос» і «Святий Христофор».

У 1953 році буквально з експозиції було вкрадено картину Яна Станiславського «Собоp Михайлівський». У 1991 році з Олеського замку в одну ніч викрадено 14 полотен XVII сторіччя, зокрема, й Мартіно Альтомонте «Портрет Корнякта». У 1992 році під час розбійного нападу з галереї мистецтв у Львові злодії вкрали три картини. У 2004 році галерея надала в оренду Міністерству закордонних справ України картину Костянтина Фіногенова «Сіра ялинка», і там вона й пропала. Одну картину Львівській галереї донині не повернула Росія: у 1975 році Санкт-Петербурзька Спілка художників СРСР, а це робота Леоніда Кабачека «Про завтрашній день».

Дирекція Львівської галереї мистецтв зробила третє подання у Нацполіцію Львівщини, повідомивши про зниклі музейні предмети. Адже наразі тривають два досудові слідства щодо зникнення експонатів з фондів галереї. На початку цього року поліція порушила кримінальне провадження за зверненням керівника галереї мистецтв за статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Тоді було виявлено, що з Музею давньої української книги викрадені понад півтисячі експонатів, зокрема, стародруки і рукописи XVI-XХ сторіч, кириличні видання. Влітку цього року Кам'янко-Буська районна поліція почала досудове розслідування справи щодо зникнення зі збірок галереї частини колекції монет.

 

Автор: Галина Терещук

 

Джерело: Радіо «Свобода»
«Copyright © 2017 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу
Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода»

 

Гірка правда архіву СБУ

Має бути соромно. Україна депортувала грузинського добровольця Макішвілі

 

Реклама

    © 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com