Мені соромно, як Україна вчинила з Давидом Макішвілі, пише журналіст Юрій Бутусов.

Вважаю, що його депортація - глибоко несправедлива, і державні органи повинні об'єктивно розглянути ситуацію і відновити справедливість. Давид - підполковник грузинської армії у відставці. Він навчався у Рязанському повітрянодесантному училищі, але не довчився і повернувся в Грузію, навчався і служив там, потім звільнився, добровільно пройшов відбір і чотири роки служив у французькому Іноземному легіоні. Потім повернувся у Грузію, командував розвідротою під час російсько-грузинської війни. Потім був начальником розвідки бригади легкої піхоти, командиром бригади спецназу, служив у місіях НАТО в Косово, Африці, Афганістані, Іраку.

Він приїхав в Україну влітку 2014-го добровільно, пов'язав свою долю з нашою країною. У складі волонтерського навчального центру «Патріот» брав участь у підготовці підрозділів ЗСУ, НГУ, МВС, безпосередньо брав участь у бойових діях в АТО, зокрема, в складі добровольчої розвідгрупи Нацгвардії, яка два роки діє на передовій. Він не здійснював героїчних подвигів, але багато місяців виконував як інструктор і командир розвідгрупи непросту роботу в той час, коли це було потрібно.

Давид приїхав до нас тоді, коли було важко, і як міг, намагався взяти участь і передати свій досвід, не вимагаючи слави та почестей. Він не ліз з інтерв'ю, він не намагався звернути на себе увагу.

Макішвілі став позаштатним радником командувача Нацгвардією України з питань реформи системи управління НГУ і переходу на стандарти НАТО й був абсолютно далеким від політики людиною. Він отримав посвідку на проживання в Україні й хотів стати гідним громадянином своєї нової Батьківщини.

Якихось два роки тому, коли Саакашвілі був другом Порошенка, брав участь у виборчій кампанії БПП і бив усіх опонентів, які заважали Петрові Олексійовичу; прихід грузинів у владу державна пропаганда піарила як видатне досягнення, це було модно. Але Давид тоді займався суто військовими питаннями, його поруч зі Саакашвілі тоді не було, він не брав участь у цій політичній грі, не влазив у жодні «теми» і не намагався отримати якусь посаду ближче до знаменитих співвітчизників. Охорона і підтримка у Саакашвілі тоді була на державному рівні.

Але зараз екс-президент Грузії з друга Порошенка перетворився на заклятого ворога. І Саакашвілі кілька місяців тому запросив Давида на посаду начальника своєї особистої охорони. І Давид погодився - не через гроші, а тому що вважав негідним для солдата відмовити колишньому президентові своєї країни.

Макішвілі одразу здав посвідчення радника командувача, залишив посаду радника центру «Патріот» і пішов працювати охоронцем. Був абсолютно далеким від усякої політики, мітингів і виборів.

І ось Давида депортували і закрили в'їзд у країну. Не тому, що він щось порушив. А тому що ліс рубають - тріски летять.

Давида поважали у колі інструкторів та учнів. І він абсолютно однозначно не заслужив до себе байдужого ставлення в Україні.

Сподіваюся, Давид якомога швидше подасть у суд, і рішення буде прийнято справедливе і законне.

Автор: Юрій Бутусов,
журналіст, громадський діяч

Джерело: сторінка Юрія Бутусова на «Фейсбук»