Київська влада попередила столичних мешканців про те, що у серпні цього року вони отримають «помилкові» комунальні платіжки за попередній місяць - липень.

 

Помилковість з точки зору столичної влади полягає в тому, що цифри, виставлені як плата за послуги, «можуть не відповідати фактичним обсягам споживання».

Влада люб'язно пропонує мешканцям самим вирішувати, «відколи, на вашу думку, стався збій нарахувань», а потім звернутися до будь-якого з 9 районних центрів КК «Центр комунального сервісу», які, турботливо уточнює прес-служба КМДА, «приймають споживачів, незалежно від місця проживання, 6 днів на тиждень, включаючи суботу».

Правда, прес-служба скромно мовчить про те, що чимало киян, особливо старшого віку, самостійно не зможуть вирішити - чи був у їхньому випадку отой самий «збій нарахувань»?

Тому обов'язково підуть вияснити це у пропоновані центри комунального сервісу, де поповнять і без того довжелезні черги.

А яка ж причина отого системного збою, який фактично паралізував усю серпневу оплату за ЖКГ, бо допоки люди не вияснять долю своїх платіжок, оплачувати їх вони не будуть?

Виявляється, винні банки. Точніше, за висловом прес-служби КМДА, причиною помилок може стати системний збій у деяких банківських установах під час внесення даних показань лічильників.

Але банки - це лише технічні виконавці, фінансові посередники між владою, яка встановлює тарифи, й отримувачами послуг ЖКГ - нами, пересічними мешканцями мегаполісів, міст, райцентрів та сіл.

І справжній системний збій у стосунках влади та народу стався значно раніше, ніж цей липневий інцидент.

Полягає цей збій як у корінному ставленні влади до народу, так і в деяких деталях.

Корінне ставлення влади до нас традиційно цинічне.

Народ постійно заганяють у кут, ставлячи тисячі людей у скрутне становище, сотні тисяч у важке, а мільйони - у безвихідь.

Складається враження, що нагорі вирішили - ця «біомаса» все стерпить, тож можна вичавлювати з неї усі «жирові» накопичення, всі запаси, які люди відкладали на чорний чи сірий день свого життя.

І вичавлюють, постійно підвищуючи ціни, тарифи, і зовсім не поспішаючи підвищувати (особливо підвищувати вагомо, помітно, адекватно до подорожчання) виплати - зарплати, пенсії, стипендії, соціальні допомоги.

А те невелике збільшення виплат миттєво з'їдається цінами й тарифами, котрі встигають вирости у декілька разів, поки люди дочекаються хоча б одного підвищення своїх скромних доходів.

Так не встигли столичні мешканці осмислити проголошений липневий «системний збій», як їх «потішили» наступним, уже серпневим, «збоєм».

А саме: заступник голови київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв, котрий відповідає у мерії за комунальне господарство, на брифінгу знову повідомив про новий, так би мовити, після-відпускний, «подарунок» міської влади нам: зі серпня цього року розмір квартплати для мешканців столиці збільшується фактично у два рази.

І кияни отримають уже за серпень нові платіжки з удвічі більшими цифрами.

П. Пантелєєв назвав ці цифри скромно: «скориговані».

Хоча корекцією називається зміна в декілька відсотків, а не на майже 100%. Однак, міську владу не вельми турбує рівень переконливості своїх рішень. Бо вона знаходить такі от «невідпорні» аргументи: «Тариф, навіть новий, для комунального сектора залишається меншим, ніж середній тариф для комерційних ЖЕКів. Середній тариф для комунальних ЖЕКів 5,8 грн. (за кв. м), а для комерційних підприємств це 8,23 грн. (за кв. м)», - спробував втішити вражених киян заступник В. Кличка.

Враховуючи, що комунальних ЖЕКів у столиці 60%, нове підвищення тарифів зачепить більшість киян.

П. Пантелєєв спробував обґрунтувати «коригування» тарифів вимогами ЖЕКів: «Два роки нас просили скоригувати. Ми відмовляли, тому що є межі платоспроможності людей.

Зараз ситуація більш-менш стабілізувалася, і ми змушені йти на такий крок, тому що зобов'язані зберегти працездатність підприємств і їхніх працівників, яких уже і так не вистачає».

У цій цитаті заступник В. Кличка видав увесь механізм прийняття рішень владою.

Коли влада розуміє, що люди перебувають на межі платоспроможності, вона тарифи не підвищує. Чекає, поки у населення наросте новий, хоча б мінімальний «жирок».

Коли ж це, на думку влади, відбувається, чиновники радо потирають руки і вирішують, що «ситуація більш-менш стабілізувалася», і підвищують тарифи, зовсім не переймаючись тим, щоб зберегти і нашу працездатність, а не лише працівників ЖЕКів.

Правда, роблять це не обережно, не поступово, а з розмахом - наприклад, як у даному випадку, підвищуючи тарифи одразу вдвічі. Очевидно, від радощів, що хоч трохи «стабілізувалося». Тому й не розраховують замаху владної руки, котра розмахнулася і від усієї владної «душі» вкотре тріснула по голові мільйонів українців.

Якщо вірити столичній владі, до складу тарифів взагалі, зокрема, і нових, входять, нібито, до 20 видів послуг: «від прибирання до утримання ліфтів та внутрішньобудинкових систем, вивезення сміття, поточного ремонту».

На прикладі свого будинку переконуюсь, що абсолютна більшість цих послуг є міфічними. Ліфта в нашому будинку нема, сходи у під'їзді практично не миють, ремонт на моїй пам'яті ніколи не проводився, а коли я за власний кошт пофарбував і прикрасив візерунком жахливі стіни свого під'їзду, то представники ЖЕКу приводили туди комісію від мера і на моїх очах хвалилися, що це їхня робота.

З 20-ти міфічних видів послуг ми, мешканці будинку, бачимо лише в десять разів меншу їх кількість: підмітання двірниками території та вивезення сміття.

А в платіжку, очевидно, входять і ті 18 видів послуг, які на папері нам надаються, а у реальності їх не видно. Хоча плату за них ми щомісяця бачимо у цифрах платіжок. Зі серпня - побачимо в удвічі більших цифрах.

П. Пантелєєв на брифінгу, не моргнувши оком, заявив, що нові тарифи дадуть змогу покращити якість надання таких послуг і оптимістично заявив, що влада сподівається на розуміння киян.

Присутні на брифінгу кияни-журналісти не мали навіть сил на іронічні посмішки - дивилися на чиновника мовчки і з погано прихованим класовим почуттям, що межує з ненавистю.

Як і за допомогою якої ненормативної лексики коментували це перед екранами своїх телевізорів столичні телеглядачі - залишається лише здогадуватися.

Вирішив не відставати від міської влади й ахметівський монополіст «Київенерго». Він поінформував киян, що з 26 липня тарифи на гарячу воду та опалення змінились. Делікатним обтічним словом «змінились» ахметівці позначили нове підвищення своїх тарифів. І обґрунтували це наявністю у квартирах киян... чого б ви думали? Ніколи не вгадаєте - рукосушарок.

Ось так. Маєте рукосушарку - отримайте підвищення тарифів. Не маєте її - це вас не врятує - тарифи вам також підвищать, правда, менше.

Але ж ахметівські чиновники не звірі. Вони не лише вміють шокувати новинами, але й втішати пробують. Так своє повідомлення про підвищення тарифів вони завершили лагідним запевненням, що тарифи «змінилися» незначно.

Важливо вказати, що турботливий «Київенерго» фактично блокує встановлення лічильників для багатоквартирних будинків. Чому? А дуже просто: «Зазначимо, що нарахування для будинків без теплолічильників здійснюються за усередненими показами споживання будинків з лічильниками», повідомляють ахметівські чиновники.

А ці усереднені показники є значно більшими, ніж фактичне споживання теплоенергії у квартирах кожного під'їзду. Тож для чого виконувати вимоги мешканців і встановлювати їм теплолічильники? Поки мешканці обурюються, протестують, штучно завищені платежі течуть рікою в ахметівські кишені.

Щоб розуміти, про які обсяги цифр йдеться, пошлюся на дані Держстатистики: «З початку 2017 року за комунальні послуги українці заплатили 35,2 мільярда гривень або майже 90% від загальної суми виставлених рахунків».

Системний збій у стосунках влади і народу триває. Він давно уже нагадує економічну війну на виживання. Помилковість технічна переважується помилками політичними - не можна так цинічно доводити свій народ до зубожіння.

Влада, цього разу міська, зробила наступний хід - нове підвищення тарифів.

У народу поки що є вибір - платити чи ні.

Багато хто платить, незважаючи на явне завищення. Але частка тих, хто на знак протесту не платить, зростає.

Проте, найгірше тим добросовісним платникам, хто і хотів би заплатити, навіть за завищеними тарифами, але уже не в змозі. Таких найбільше шкода.