Не можна сказати, що вода необхідна нам для життя, вона і є життя, казав відомий письменник Антуан де Сент-Екзюпері. І мав рацію. Хоча сама по собі ця прозора рідина не має поживної цінності, вона - невід'ємна частина всього живого. Тому людині для життя і здоров'я необхідно достатньо води. Проте, варто знати, яку саме воду і в якій кількості вживати, а також як можна покращити якість води.

 

Водні запаси

Організм дорослої людини приблизно на 65% складається з води. Причому, з віком природні ресурси виснажуються: якщо одномісячний ембріон складається з води на 97%, немовля - на 75-80%, то людина пенсійного віку - лише на 55-57%. Тому деякі вчені пов'язують звичні старечі недуги зі зниженням рівня води в організмі. Адже коли організм людини втрачає 6-10% дорогоцінного водного запасу, порушуються процеси кровотворення, травлення й обміну речовин. На жаль, заповнити ці запаси ми не в силах, але можна навіть у старості мати квітучий вигляд, якщо змолоду прищепити собі звичку «правильно пити».

Баланс на воді

Німецькі дослідники провели випробування на студентах-добровольцях і дійшли висновку: ті, котрі п'ють багато води, значно успішніші, емоційно врівноваженіші та більше задоволені життям, ніж ті, хто п'є замало. Це й зрозуміло: брак рідини підвищує в'язкість крові, порушує постачання тканин киснем і знижує працездатність. Але надлишок води - теж погано. Організм намагається швидко «прокачати» і вивести велику кількість води, перевантажуючи серце і нирки. В такому стані людина дуже швидко втомлюється за найменшого фізичного навантаження. Скільки ж рідини для нас достатньо? Медики підрахували, що добова норма дорослої людини - 30-40 грамів на 1 кг ваги тіла. Приблизно 70% цієї норми ми споживаємо з їжею, близько 3-5% утворюється внаслідок біохімічних процесів у самому організмі, решту необхідно вживати у вигляді всіляких напоїв. Цікаво, що навіть коли ми під'їдаємо що називається всухом'ятку, наш організм отримує 50-60% рідини. Наприклад, у кашах міститься до 80% води, в хлібі - близько 50%, в м'ясі - 58-67%, а в овочах і фруктах - до 90%.

Хімія води

Всі ми, звичайно ж, піклуючись про своє здоров'я, хочемо пити виключно чисту воду. Але по суті такої в природі просто не існує. Вода є універсальним розчинником значної кількості речовин, як корисних, так і шкідливих, і навіть небезпечних для нашого організму. У нормі всі ці компоненти містяться у ... звичайній водопровідній воді, яка тече з кранів у наших квартирах. Ще в минулому сторіччі міністерства охорони здоров'я різних країн вирішили, в якому поєднанні мінерали та мікроелементи можуть бути безпечними для нашого здоров'я. Відтоді правила практично не змінилися. А ось вода з природних джерел, навіть та, яку прийнято вважати «екологічно чистою», часто не відповідає цим вимогам. Якщо вгамувати нею спрагу один раз, нічого страшного не трапиться, але для щоденного пиття вона не годиться. Наприклад, вживання води з низьким вмістом фтору може призвести до розвитку карієсу, адже вчені встановили, що 60-70% цього важливого елемента наш організм отримує саме через воду. А якщо відсоток вмісту фтору занадто високий, це передумова до появи склерозу судин. Тому медики радять звертати увагу не на наявність або відсутність у воді тих чи інших елементів, а на їхню «дозу».

Крига скресла

Яка ж вода є дійсно корисною для людини? Хіміки наполягають на важливості правильних пропорцій хімічних елементів у ній, біологи нагадують про необхідність дезінфекції, а ось фізики запевняють, що, насамперед, важливою є структура води. Справа в тому, що в організмі людини вода перебуває у так званому зв'язаному стані. Це означає, що її молекули мають певну структуру - молекулярну решітку. Тому рідина, яку ми споживаємо, вважається корисною для організму, якщо матиме схожу структуру. Тоді організм не витрачатиме енергію на її трансформацію і така вода діє як потужний біостимулятор. На жаль, природа не передбачила наявність такої води в готовому вигляді, зате її можна легко приготувати власноруч: досить заморозити, а потім вода повинна розтанути, але за кімнатної температури, інакше прискорення процесу зруйнує структуру і корисні властивості будуть зведені до нуля. Також важливо не проґавити момент, коли у воді залишиться бурулька величиною приблизно з волоський горіх - у цій останній порції льоду залишилися шкідливі домішки, тому її потрібно просто викинути. І пам'ятайте: тала вода зберігає свої властивості до шести днів, після чого перетворюється на звичайну очищену воду. Та й при нагріванні до 40 градусів вона втрачає свою біологічну активність, тому готувати на ній - справа абсолютно безперспективна.

Святая святих

Раніше кожна господиня тримала на кухні ємність зі святою водою. За часів Чумака і Кашпіровського люди повірили в цілющу силу «зарядженої» води. Чи справді така рідина має унікальні властивості, чи сила віри творить чудеса? На це питання спробував відповісти японський учений Масару Емото. Після тривалих експериментів він зробив сенсаційну заяву: вода, як жива субстанція, здатна вбирати з навколишнього середовища і зберігати в собі інформацію. Залежно від того, позитивна це інформація чи негативна, вона змінює свою структуру. Якщо над ємністю з водою прочитати молитву або включити позитивну музику, вода отримує позитивний заряд. І з точністю до навпаки - потік негативу руйнує «правильну» структуру води. Причому, значення слів і мова є не надто важливими. Має значення, насамперед, енергетика та емоції. Спілкуватися з водою - все одно, що з немовлям: воно по-різному відреагує на фразу «я тебе люблю», сказану ласкаво або загрозливо. Тому перш ніж випити склянку води, Масару Емото радить, як мінімум, посміхнутися і вимовити слова подяки (неважливо кому). А взагалі, не зайвим було б відродити традицію наших предків молитися перед кожною трапезою.

Підводні камені

Суперечки про те, наскільки безпечна дезінфекція водопровідної води за допомогою хлору для нашого здоров'я, не вщухають досі. Звісно, не можна заперечувати, що хлор у невеликих кількостях необхідний організму - для вироблення в шлунку соляної кислоти, яка бере участь у процесі травлення і знищення хвороботворних бактерій, а також для регуляції кислотно-лужного балансу крові та інших функцій. За рахунок питної води ми практично повністю перекриваємо потребу організму в цьому елементі. Однак, американськими вченими проведено низку досліджень, внаслідок яких простежується певна залежність між споживанням хлорованої води і розвитком сечокам'яної хвороби або злоякісних утворень. Тому воду для пиття рекомендують, як мінімум, відстоювати у скляному посуді. До того ж, не варто забувати: щоразу, приймаючи ванну або теплий душ, ми мимоволі вдихаємо випари хлору, чим подразнюємо дихальні шляхи. Тому у ванній обов'язково повинна бути витяжна система, а в наповнену водою ванну можна зануритися лише через 10-15 хвилин - до цього часу основна частина хлору встигне випаруватися.

Точка кипіння

Ми з дитинства чули про те, що воду з-під крана перед вживанням потрібно обов'язково кип'ятити - це призводить до загибелі бактерій. Однак, скоро гігієністи переконалися, що навіть після термоіспитів низка бактерій зберігає свою життєздатність. Причому, деякі з них настільки живучі, що для їх нейтралізації потрібно варити воду не менше, ніж 30 хвилин. Крім того, кип'ятіння не зменшує вмісту у воді солей важких металів і органічних забруднювачів. Та й менше, ніж за добу, така вода стає «отрутою» - її структура така, що при зберіганні вона подібно до губки вбирає з повітря всі мікроорганізми, бактерії і віруси. Тому спектр дії кип'ячої води вельми обмежений - пити її можна лише одразу після кип'ятіння.

Срібний вік

Вперше про цілющі властивості срібної води розповів український академік Кульський ще в 1930 році. Він довів, що срібло концентрації 0,1-0,2 мг/л протягом години пригнічує мікроорганізми, що спричиняють гострі кишкові інфекції, і повністю знезаражує рідину. Особливо активно такий антисептик використовували під час війни. А деякі цілителі досі рекомендують подібні ліки «від усіх недуг», особливо для профілактики застуди та загального зміцнення організму. Однак, вчені з Каліфорнійського Інституту медичних проблем людини застерігають: у випадку перманентного споживання таких «ліків» іони срібла будуть накопичуватися в організмі. А це може спричинити порушення обміну речовин, появу млявості і навіть депресії. Щоб застерегти людей від безконтрольного споживання питної води, обробленої іонами срібла, медики та вчені вважають за доцільне зарахувати бутильовану «срібну воду» до категорії лікарських засобів.

Жива і мертва вода

Виявляється, казки, які в дитинстві розповідали нам бабусі про живу і мертву воду, насправді зовсім і не казки, а лише злегка перебільшена, заради красного слівця, дійсність. Звичайно, оживити доброго молодця вода не може, але на інші чудеса цілком здатна. Звідки брали живу і мертву воду наші прабабусі невідомо, але сьогодні зробити це дуже просто - досить пропустити звичайну воду через іонізатор. Цей прилад розділяє її на лужну (живу) і кислу (мертву). Протестувавши властивості обох, вчені зробили свій вердикт: мертва вода - м'який природний антисептик, а жива - активний регенератор. Завдяки цьому відкриттю в деяких клініках Японії і Німеччини лужна іонізована вода успішно застосовується як підтримувальна терапія при лікуванні деяких серйозних захворювань нирок, серця, шлунка і кишківника. А ось «мертва» вода дуже добре допомагає впоратися з різними захворюваннями шкіри і навіть ефективна при сильних опіках. У деяких салонах косметологи дедалі частіше вдаються до її послуг - для отримання антисептичного та відбілювального ефекту.

Знайти відмінності

Те, що коли-небудь ми будемо купувати воду в супермаркеті, ще десять років тому можна було уявити лише у фантастичному сні. Але сьогодні багато хто намагається «купити» здоров'я саме таким чином. Однак, частка здорового скептицизму в цій справі аж ніяк не завадить - запевняють фахівці. І додають, що в більшості випадків вода у пляшках і очищена вода з-під крану мало чим відрізняються. Міжнародна асоціація бутильованої води (IBWA) дає їй таке визначення: «Вода вважається бутильованою, якщо вона відповідає державним гігієнічним вимогам до питної води, поміщена в гігієнічний контейнер і продається для споживання людиною». Тим, хто має на меті придбати мінеральну або питну воду з надр землі (тобто, з артезіанської свердловини), потрібно уважно читати етикетку. Якщо там вказано місцерозташування, номер і глибину свердловини, то ви на правильному шляху. Причому, вважається, чим глибшою є свердловина, тим кращою і чистішою є вода. Якщо ж відомостей про свердловину немає, найімовірніше, в пляшці не більше, ніж очищена вода з додаванням деяких мінеральних речовин. Шкоди від неї не буде, але в такому випадку навіщо платити більше?

Концентрація

Вода вважається прийнятною для пиття, якщо концентрація мікроелементів у ній не перевищує норму. Перевищення показників 1-10 вище від норми погіршує смакові властивості води. Перевищення показників 11-20 вище від норми робить воду небезпечною для здоров'я споживачів.

1. Водневий показник, pH 6,5-8,5

2. Залізо, мг/л 0,3 (1,0)

3. Жорсткість загальна, мг-екв/л 7,0 (10,0)

4. Сульфати, мг / л 500

5. Мінералізація загальна, мг/л 1000 (1500)

6. Поліфосфати залишкові, мг/л 3,5

7. Хлориди, мг/л 350

8. Мідь, мг/л 1,0

9. Марганець, мг/л 0,1

10. Цинк, мг/л 5,0

11. Алюміній 0,2 (0,5)

12. Берилій 0,0002

13. Молібден 0,25

14. Миш'як 0,05

15. Селен 0,01

16. Свинець 0,03

17. Стронцій 7,0

18. Нікель 0,1

19. Нітрати 45,0

20. Фтор 0,7-1,5

Консультант - професор кафедри комунальної гігієни та екології людини Національного медінституту
ім. О. О. Богомольця
Гаркавий Сергій Іванович