rss
04/26/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Новини \ Події в Україні \ Розстріл Майдану: екс-беркутівцям продовжили арешт до кінця вересня

Розстріл Майдану: екс-беркутівцям продовжили арешт до кінця вересня

Святошинський суд продовжив усім 5 екс-беркутівцям у справі про розстріли на Інститутській 20 лютого 2014 тримання під вартою до 29 вересня.

Про це повідомляє Громадське.

Адвокати екс-бійців київського полку «Беркут» наполягали, що їхніх підзахисних треба відпустити з-під варти, бо вони «високоморальні люди».

«Я так розумію, що єдина проблема - як їх привезти на судове засідання; так з цим ж насправді проблем нема, це високоморальні люди», - сказав адвокат обвинувачених Зінченка і Тамтури Ігор Варфоломєєв.

Екс-беркутівець Зінченко назвав тримання їх під вартою «політично мотивованою справою».

Обвинувачений екс-заступник київського полку «Беркут» Олег Янішевський також заявив, що екс-беркутівці продовжують голодування в СІЗО.

За інформацією Громадського, обвинувачені припинили голодування приблизно через тиждень після його оголошення (23 червня).

Як відомо деякі фігуранти справи про розстріл на Майдані втекли до Росії після зміни їм запобіжного заходу.

Деякі з них отримали громадянство в Росії та дозвіл на проживання. А екс-командир київського підрозділу «Беркут» тепер працює в російському ОМОНі.

Нагадаємо, 16 лютого 2016 року суд об'єднав в одне провадження справи проти п'ятьох колишніх працівників спецпідрозділу МВС України «Беркут» Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янишевського, підозрюваних у вбивстві 48 активістів Євромайдану.

У квітні Святошинський районний суд Києва залишив під вартою п'ятьох колишніх співробітників спецпідрозділу МВС України «Беркут».

 

Україна пустила з молотка арештовані за борги російські танкери

 

Система електронних торгів арештованим майном «СЕТАМ» 31 липня продала 2 російські танкери «Ніагара» та «Борислав» за 10,1 млн. гривень.

Про це повідомляє «Центр транспортних стратегій».

«Боротьба покупців за танкери тривала весь день - з 9 ранку до 21:21. За танкер-нафтовоз «Борислав» змагалися 9 учасників, які зробили понад 30 ставок. У результаті ціна зросла з 1,444 млн. гривень до 5,113 млн. гривень, а за танкер-хімовоз «Ніагара» боролися 5 претендентів. Ціна зросла з 2,475 млн. гривень до 5,012 млн. гривень», - наголошується в повідомленні.

Раніше обидва судна належали ТОВ «Волго-Донське суднове агентство» (Волгоград, Росія). Компанія заборгувала 40,094 тис. доларів фірмі CYE PETROL TIC LTD STI (Стамбул, Туреччина) як компенсацію по сплаті судового збору.

У рамках виконання рішення Господарського суду Херсонської області був складений акт опису та арешту майна боржника. Примусове виконання рішень було покладене на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Мін'юсту України. Після цього танкери були виставлені в «СЕТАМ».

Також українська влада виставила на аукціон російське судно «Сибірський 2112», арештоване в Одеській області, зі стартовою ціною понад 12,5 млн. гривень.

 

Іспит з української не склали понад 200 кандидатів у держслужбовці

Атестаційний іспит на вільне володіння державною мовою з 1 травня складали понад 4 тис. претендентів на посади державної служби, не склали його більше, ніж 200 осіб.

Про це на брифінгу у вівторок заявив голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«З 1 травня близько 10 тис. кандидатів на посади державної служби звернулося до атестаційних комісій, серед них понад 4 тис. складали атестаційний іспит з української мови і близько 6 тис. скористалися можливістю «обміняти» свою оцінку на посвідчення щодо вільного володіння державною мовою. За останньою інформацією, трішки більше, ніж 200 осіб цей іспит не склали», - сказав Ващенко.

Він нагадав, що з 1 травня претенденти на посади державної служби, окрім інших документів, мають подати атестат, який посвідчує вільне володіння українською мовою. Урядова постанова «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою» передбачає два варіанти його отримання - складання атестаційного іспиту і можливість отримати на підставі відмінних оцінок з української мови в атестаті про середню освіту чи в дипломі про вищу освіту.

Ващенко поінформував, що право створювати атестаційні комісії було делеговано профільним вищим навчальним закладам. Таких в Україні близько 80-ти, а скористалися ним 74 виші, близько 20 з яких є в Києві, а решта у регіонах. Отримання атестату про вільне володіння українською мовою на підставі відмінних оцінок є безкоштовним, а за атестаційний іспит кандидати в держслужбовці мають платити. Вартість іспиту кожний ВНЗ розраховує самостійно відповідно до методології, вона коливається від 300 до понад 1 тис. гривень, а в середньому по країні становить трошки більше 500 грн.

Коментуючи результати складання атестаційного іспиту, Ващенко зазначив, що, «хотілося б вірити, що це демонструє, що всі чудово знають українську мову» і саме тому кількість тих, хто його не склав, невелика.

 «Але ми зараз концентруємося саме на моніторингу та оцінці і будемо дивитися, де комісії були недостатньо вимогливі, де, можливо, процес був недостатньо організований. Ми також усвідомлюємо: якщо в якомусь навчальному закладі можна чи корупційним, чи якимось іншим шляхом скласти іспит звичайному студенту, то приблизно так само вони ставляться до атестації щодо державної мови. Тому ми плануємо у змінах до постанови чітко підвищити вимоги і відповідальність навчальних закладів за належне дотримання відповідного урядового порядку», - резюмував Ващенко.

 

Укрнафта отримала 1,3 мільярда прибутку в першому півріччі

ПАТ «Укрнафта» за січень-червень 2017 року отримала 1,3 млрд. грн.. прибутку проти 10 млн. грн. чистого збитку за аналогічний період 2016 року.

Про це інформує прес-служба підприємства.

«У 1 півріччі 2017 року «Укрнафта» отримала чистий прибуток у розмірі 1,3 млрд. грн. (проти 10 млн. грн .чистого збитку за аналогічний період 2016 року), що відображає позитивні тенденції в операційній діяльності компанії, а також зниження рівня рентних ставок на видобуток нафти від 45% до 29% з початку 2017 року», - йдеться в повідомленні.

Динаміка пояснюється тим, що в першому півріччі компанія мала витрати в розмірі 1,7 млрд. грн. на формування забезпечення під можливі штрафи і пені за несплачені рентні платежі і податки минулих періодів.

«У першому півріччі компанія погасила податкові платежі на суму 5,7 млрд. грн., що на 2,1 млрд. грн. вище від показника за аналогічний період минулого року. При цьому, сума нарахованих рентних платежів скоротилася незначно на 2,5% і сягнула 2,8 млрд. грн. Станом на 30 червня 2017 року кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом практично не змінилася і становила 13,2 млрд. грн.», - повідомляють у компанії.

 

Ранні зернові зібрали вже зі 76% запланованих площ

Станом на 1 серпня 2017 року зібрано 26,9 млн. тонн зерна ранніх зернових та зернобобових культур з 7,4 млн. га, що складає 76% від прогнозованих до збирання 9,7 млн. га.

Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

«Найвища урожайність ранніх зернових та зернобобових культур у господарствах Хмельницької - (54,7 ц/га), Івано-Франківської - (52,0 ц/га), Львівської - (50,3 ц/га), Чернівецької - (48,8 ц/га) та Тернопільської - (47,6 ц/га) областей», - йдеться у повідомленні Мінагро.

Зазначається, що середня врожайність ранніх зернових та зернобобових культур складає 36,4 ц/га.

У розрізі культур вже зібрано: пшениці - 19,1 млн. т, ячменю - 6,7 млн. т, жита - 113 тис. т, вівса - 62 тис т та гороху - 986 тис. т.

Крім того, намолочено 1,9 млн. т ріпаку з 706 тис. га (90% від 785 тис. га) при врожайності 26,8 ц/га.

 

На Луганщині почали знімати фільм за романом Жадана

Знімальний період фільму «Ворошиловград» розпочався 31 липня у Старобільську, що на Луганщині.

Про це повідомляє прес-служба Держкіно, за підтримки якого створюється фільм.

«Знімальний період картини триватиме до вересня цього року. У прокаті фільм очікується вже у 2018-му. Екранізацію однойменного твору Сергія Жадана здійснює режисер Ярослав Лодигін, для якого ця повнометражна робота є дебютною. Стрічка створюється у копродукції України (компанія Limelite) та Швейцарії (Film Brut)», - ідеться у повідомленні.

Оператор-постановник - Сергій Михальчук, продюсер - Володимир Яценко. Сценарій фільму написали Сергій Жадан, Ярослав Лодигін та Наталія Ворожбит».

Сергій Жадан зіграє одну з епізодичних ролей. У головних ролях Олег Москаленко (Герман), Олексій Горбунов (пастор), Володимир Ямненко (Коча), Руслана Хазіпова (Оля), Георгій Поволоцький, Євгенія Муц (Катя), Ігор Портянко.

За сюжетом, Герман повертається до містечка свого дитинства у степах Донбасу, щоб знайти зниклого брата і врятувати його бізнес. Проте реальність виявляється хиткою, майбутнє - невизначеним, а минуле викликає гостру ностальгію. Ця лірична і жорстка, соціальна і метафізична, меланхолійна й реалістична історія сповнена безмежних просторів, спогадів, сновидінь, мрій, джазу та духу справжньої дружби.

Нагадуємо, що за версією літературної премії ВВС Україна роман «Ворошиловград» було визнано найкращою українською книгою десятиріччя. Твір також отримав швейцарську літературну премію Фонду Яна Михальські.

Держкіно надає фільму 15,49 млн. грн., що становить половину загальної вартості виробництва.

 

Оскарівський комітет в Україні починає прийом заявок

Український Оскарівський комітет з 1 серпня починає прийом заявок національних фільмів на участь у боротьбі за ювілейну 90 премію «Оскар» Американської кіноакадемії. Про це повідомляє прес-служба Держкіно.

Від України стрічка подаватиметься у категорію «Найкращий фільм іноземною мовою». Прийом заявок буде проходити з 1 по 15 серпня. У цей період Комітет проводитиме для кінематографістів консультації щодо подання фільмів на розгляд.

Фільм-номінант має відповідати таким критеріям:

1. Це має бути повнометражний художній, документальний або анімаційний фільм (не менше 40 хвилин), знятий за межами Сполучених Штатів Америки.

2. Фільм має бути випущений у комерційний прокат в період з 1 жовтня 2016 року до 30 вересня 2017 року та тривати в прокаті щонайменше 7 днів поспіль.

3. До виходу в прокат у кінотеатрах заборонена трансляція фільму-номінанта на телебаченні чи в Інтернеті, а також випуск фільму на DVD, але дозволяється попередня участь у кінофестивалях.

У 2017 році Український Оскарівський комітет встановив такі дати проведення відбору національних фільмів:

1-15 серпня - прийом заявок на участь

16 серпня-28 серпня - перегляд Комітетом відібраних фільмів

29 серпня - засідання Комітету та офіційне оголошення фільму-номінанта на премію «Оскар» від України.

Нагадаємо, 90 церемонія вручення премії «Оскар» за досягнення у галузі кінематографа за 2017 рік відбудеться 4 березня 2018 року в Лос-Анджелесі.

Штаб АТО: бойовики активізувалися вздовж усієї лінії фронту

Лише за офіційними даними з початку АТО на Донбасі загинули 2307 військових

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers