1 серпня 2017 року - не лише перший день останнього літнього місяця. Настав перший день студентського життя, принаймні, для майже шістдесят однієї тисячі вступників, котрі якраз у перший день серпня отримали особливо приємні для себе рекомендації - до зарахування на безкоштовні, так звані бюджетні, місця у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України.

Серед студентів та їхніх батьків, особливо зі скромним достатком, вважалося великим везінням пробитися на бюджетне місце у ВНЗ. Особливо, якщо цей ВНЗ є бажаним, омріяним та цілеспрямовано вибраним.

Обсяги державного замовлення затверджує Кабінет міністрів України. Цього року затвердження відбулося достатньо пізно - лише 9 днів тому, 21 липня, та ще й у п'ятницю, коли традиційно всі чиновники поспішають завершити трудовий тиждень та поїхати по домівках або «у відрив» до ресторанів.

Згідно з постановою Кабміну, держава цього року готова оплатити підготовку різноманітних фахівців (разом з підвищенням кваліфікації та перепідготовкою) для 212 тисяч 970 осіб. Зокрема, виділені і забезпечені фінансово місця денної форми освіти з відривом від виробництва для 190 тисяч 359 осіб.

Скільки це коштує для держави? Нібито, й небагато - 23млрд. 691млн. 959,8 тисячі гривень.

Фінансування розподілено так:

- на підготовку фахівців, науково-педагогічних кадрів найбільше - 22 млрд., 148млн. 977,2 тисячі гривень;

- на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів - 1млрд. 161млн. 767,1 тисячі гривень;

- на підготовку робітничих кадрів найменше - 381млн. 215,6 тисячі гривень.

Держава також розподілила держзамовлення для чотирьох основних та двох додаткових класів підготовки фахівців.

Згідно з Постановою Кабміну, для освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» обсяги держзамовлення становлять 57 175 місць (на денну форму навчання - 52 299);

для бакалавра - 82 693 місця (74 711);

магістр на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра - 62 281 місце (53 350); магістр на основі повної загальної середньої освіти - 5931 місце.

А два, умовно кажучи, додаткові класи підготовки включають найбільш наукоємну групу претендентів.

Так, до аспірантури обсяг держзамовлення становить 4 422 місця, з яких 3 600 - за денною формою навчання;

для докторантури уряд обсяг держзамовлення становить досить невеликий - 468 місць.

Ось таким чином держава бачить потрібну собі на даний час структуру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців різних напрямків та рівнів підготовки.

Саме ця структура визначає на роки вперед питому вагу в суспільстві інтелектуалів, чи, скромніше сказати, людей з освітою.

Мусимо визнати: Україна серед передових країн світу щодо освіти посідає місце, не гідне її в жодному розрізі. Отже, й інтелектуальна складова міжнародного іміджу України вельми скромна - і це при тому, що українці з давніх-давен вважалися народом тямущим, розумним, схильним до освіти.

Тож коли Кабінет міністрів України вирішив зменшити державне замовлення на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах у 2017 році майже на 17% порівняно з 2016 роком до 212 тис. осіб - це рішення можна зрозуміти з огляду на війну і кризу, але не варто виправдовувати.

Бо є величезні тіньові капітали, які не працюють на Україну.

Саме тому, що тіньові або виведені в офшори. І держава повинна примусити їх працювати на країну, де вони були зароблені (чи вкрадені) значно ефективніше.

Однак, повернемося до цьогорічних вступників. Вони, за даними МОН, зареєстрували 159 тисяч електронних кабінетів, через які було подано понад 1 мільйон електронних заяв. Загалом, на всі освітньо-кваліфікаційні рівні - молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра - наразі українськими випускниками подано 1 мільйон 656 тисяч заяв.

Більшість з них має шанс потрапити на платне навчання, або ж пропустити цей рік.

А вже визначені міністерством освіти і науки України (МОН) 60 тисяч 925 вступників, котрі є реальними претендентами на бюджетні місця, мають у своєму розпорядженні лише 5 днів, щоб до обіду 5 серпня виконати всі вимоги до зарахування на місця державного або регіонального замовлення.

А не пізніше, ніж через 2 доби буде проведено зарахування тих, хто успішно впорався з вимогами.

Вимоги ці прості та очевидні. Їх нагадує вступникам Громадянська мережа ОПОРА: «Особисте подання вступником оригіналів документа про освітній рівень та додатка до нього, сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та інших документів, які надали вступнику певні переваги (наприклад, довідка про реєстрацію в сільській місцевості) до приймальної (відбіркової) комісії вищого навчального закладу.

Ті вступники, які подавали заяви в електронній формі, зобов'язані підписати власну заяву, роздруковану приймальною комісією.

Якщо вступник, який рекомендований до зарахування на навчання за кошти державного бюджету, не подасть оригінали документів вчасно, його рекомендація буде анульована».

Невикористані місця не пропадуть. Вони окремим рішенням будуть надані вступникам-пільговикам. Серед них є, здебільшого, чотири пільгові категорії: діти загиблих воїнів антитерористичної операції (АТО), діти Героїв Небесної Сотні, діти воїнів АТО, учасники бойових дій АТО - зазвичай, достатньо молоді, щоб стати студентами.

Цьогорічна українська абітурієнтська та студентська хвиля свідчить: українці прагнуть вчитися. Дехто, правда, згоден і на отримання диплома про вищу освіту. Але більшість щиро прагне розвиватися, вдосконалюватися, набувати знання та вміння. Щоб знайти собі уже під час навчання - зазвичай - з третього-четвертого курсу, а то й раніше - роботу та визначити власні професійні перспективи.

Держава мусить зробити все, щоб ці перспективи українські студенти знаходили, здебільшого, вдома, в Україні. Хоча й світами можна поїздити. Але бажано з поверненням.