Щоліта ми вирішуємо одну і ту ж проблему: як гарно засмагнути, але при цьому захистити шкіру від шкідливих сонячних променів. Здавалося б, вирішення просте – спеціальні засоби з SPF. Проте, якщо проаналізувати, в наших стосунках з косметикою і сонцем все не так однозначно. Ось деякі «підводні рифи», на які можна натрапити в пошуках надійного захисту.

Чи подовжує крем час перебування на сонці

Головною відмінною рисою сонцезахисних засобів є фактор сонячного захисту SPF (sun protection factor). На етикетках його позначають цифрами – від 2 до 50+. Ще зовсім недавно правилом хорошого тону вважалося вміння розраховувати індивідуальну формулу спілкування з сонцем. Вона зовсім не складна: якщо незахищена шкіра червоніє, в середньому, через 25 хвилин після того, коли її підставили під яскраве сонце, теоретично SPF-10 дозволяє перебувати під сонячними променями в 10 разів довше, тобто, близько 4 годин. Але як зауважують фахівці, такі розрахунки виправдовують себе лише в лабораторних умовах, на практиці ж все трохи інакше. Насамперед, жоден косметолог-дерматолог не рекомендує перебувати під палючим сонцем кілька годин на день поспіль. До того ж, укривши тіло тонким шаром «сонячної» косметики, ми вважаємо, що надійно захищені від атаки «стріл» великого світила. Але така самовпевненість коштує нам деколи занадто дорого – забуваючи про час і не отримуючи сигналів SOS від організму, ми перебуваємо під палючими променями в кілька разів довше, ніж дозволяє захисний фактор, і отримуємо значну дозу ультрафіолетового опромінювання. Навіть якщо шкіра вже вкрилася рівномірною засмагою і захищена спеціальним засобом, європейські медики стверджують, що вона не повинна зазнавати сонячного впливу понад 50 годин на рік. Тобто, однієї години на тиждень цілком достатньо. До того ж, захисні індекси – зовсім не показник тривалості перебування на сонці. Вони свідчать лише про те, що шкідливий вплив ультрафіолету на шкіру зменшується: чим вищим є індекс, тим менше променів до неї проникає.
Іноді з’ясувати істинний показник SPF було дещо проблематично, оскільки європейський індекс «15» дорівнював американському «10». Потім Європейським співтовариством було прийнято нові, єдині для всіх, стандарти маркування сонцезахисних засобів. Щоб споживачам, тобто, нам з вами, було простіше орієнтуватися в морі баночок і тюбиків, виробники виокремили чотири класи сонцезахисних засобів: з низьким рівнем захисту (SPF 2-8), середнім (10-25), високим (25-50) і дуже високим (50+).

SPF і фотостаріння

Останнім часом косметологи почали особливо звертати увагу споживачів на той факт, що значок SPF і цифра поруч з ним означають, що засіб захищає нас лише від ультрафіолетових променів групи В, які спричиняють засмагу. Але ж є ще й непомітні промені спектру А, які саме відповідають за раннє старіння шкіри. Вони потрапляють на нашу шкіру всі 365 днів на рік і навіть через скло, незалежно від погоди і пори року. Тому косметика з позначкою «від засмаги» зовсім не обов’язково буде захищати вашу шкіру від фотостаріння. Тож варто переконатися, чи є на вашому денному кремі позначка про те, що він містить фактор захисту від променів типу А. Нерідко використовують позначення UVA PF, яке можна побачити на косметиці деяких виробників. UVA PF до 2,7 означає низький захист, від 2,8 до 5,4 – середній, від 5,5 до 8,1 – високий, понад 8,2 – надвисокий. Також на деяких європейських товарах може бути круглий логотип UVA, який передбачає, що рівень захисту даного засобу від променів А є досить високим. Це важливо, тому що під час фізіологічного старіння всі шари шкіри стоншуються. Під час фотостаріння, навпаки, відбувається потовщення епідермісу і рогового шару. Таку шкіру називають «шкірою моряка», «шкірою селянина», або, по-науковому, «актінієвим еластозом». Саме вона найбільш схильна до меланоми (раку шкіри). Але, незважаючи на те, що існує низка універсальних фільтрів, які поглинають промені обох спектрів, поки що вони мають непогані показники лише в лабораторних умовах, а на сонці швидко руйнуються, втрачаючи ефективність.

Декоративна косметика з SPF

Тональні засоби, помади і тіні з захисним фактором користуються великим попитом серед представниць прекрасної статі. Їхня захисна дія відбувається завдяки так званим фізичним фільтрам – подрібненим мінеральним речовинам або штучним пігментам, таким, як діоксид титану і цинку. Вони практично не викликають алергії і не подразнюють шкіру, проте місцями можуть фарбувати її в білий колір. Щоб уникнути такого побічного ефекту, виробники намагаються зробити частинки діоксиду титану або цинку якомога дрібнішими. Однак, і тут є своя межа: перестаравшись з подрібненням, можна отримати зворотний бік медалі. Занадто дрібні частинки часто грають роль фотокаталізатора – речовини, що здатна примножувати негативну дію ультрафіолетового випромінювання. Звичайно, перевірити якість помелу фізичних фільтрів не є можливим, але косметологи в подібних випадках радять орієнтуватися «на марку». Косметиці відомих брендів, що добре зарекомендувала себе, можна довіряти, а продукцію сумнівного виробництва краще обходити десятою дорогою.

Етикетка: що має бути у складі

У різноманітті кремів, лосьйонів, сироваток, олій, спреїв від сонця неважко заплутатися. Насправді захисна косметика з догляду містить, здебільшого, хімічні фільтри, тобто, речовини, здатні поглинати ультрафіолет. Серед них можуть бути і знайомі нам екстракти ромашки, алое, кавова кислота, олія ши (каріте), меланін. На жаль, ефективність природних фільтрів є дещо нижчою, ніж синтетичних, тому їх вводять до складу косметичних засобів як допоміжні речовини. А ось для підвищення споживчого попиту вони грають важливу роль, адже більшість з нас надає перевагу так званій натуральній косметиці. Тому виробники постійно тестують дедалі нові й нові компоненти.
Також слід пам’ятати, що яким би ультрасучасним не був засіб, частина ультрафіолету все одно потрапляє в глибокі шари шкіри. Тож косметику сонячної серії часто доповнюють ще й іншими активними компонентами, що допомагають шкірі пережити сонячний стрес: антиоксидантами і протизапальними компонентами. Найпопулярніші з них – вітамін Е, бісаболол (протизапальна речовина з квіток ромашки), екстракти й олії календули (для усунення подразнень), жожоба (для підтримки еластичності).

Рекламні трюки виробників

Ще кілька десятиріч тому люди й гадки не мали про сонцезахисну косметику, так само, як і про страшний діагноз «меланома». Ми ж щоліта накладаємо на себе кілограми кремів зі SPF, слухаючи рекламні запевнення про те, що лише так можна вберегтися від раку шкіри.
Однак, наука не стоїть на місці, і нові дослідження в цій галузі дають нам дедалі нові приводи для роздумів і сумнівів. Тільки-но суспільство звиклося з думкою про те, що сонцезахисна косметика необхідна нам так само, як повітря і вода, як німецькі вчені оприлюднили результати своїх досліджень. Вони знезброїли навіть досвідчених дерматологів: виявляється, деякі засоби зі SPF не лише не зменшують ризик розвитку меланоми, але й можуть сприяти її появі. До речі, кілька років тому Управління з контролю за продуктами і ліками США виступило з пропозицією, щоб в подальшому Sun Protection Factor називався Sunburn Protection Factor, тобто, «захищає від сонячних опіків», а не в цілому від сонця. Зроблено це, насамперед, для того, щоб заборонити виробникам сонцезахисної косметики рекламувати її як таку, що «захищає від раку». Висновок вчених наступний: сонцезахисні креми зменшують ризик виникнення опіків, але не впливають на причину розвитку злоякісної меланоми.
Сьогодні навколо цієї теми зав’язалася тривала гра на захист і напад. Логічно, що засіб, який поглинає ультрафіолетове випромінювання, має легко і часто змиватися зі шкіри. Але від крему, що утворює на шкірі липку плівку, ми зовсім не в захваті, нам більше до душі той, який поглинається шкірою без слідів. І косметологічна промисловість люб’язно надає нам захист від сонця + зволоження, живлення, ліфтинг тощо. Однак, на думку деяких дерматологів, саме такі сонцезахисні креми шкідливі з медичної точки зору. Поглинаючи сонячне випромінювання і проникаючи в шкіру, косметика таким чином може посилювати його негативну дію на організм. Є ризик руйнування природних механізмів фотозахисту і зростання кількості вільних радикалів. Німецькі вчені, які проводили дослідження, дійшли висновку, що споживачі «сонячної» косметики з функціями догляду мають більший ризик виникнення раку, ніж ті, хто надає перевагу «примітивному» захисту від сонця.

Коли захист від сонця може бути зайвим

Сонячні промені, за якими ми відчуваємо ностальгію взимку, з першим же приходом ясних весняних днів оголошуються ворогами номер один. Втім, якщо підрахувати плюси сонячного світла, можна буде хоча б частково реабілітувати «вигнанців».
У медицині давно існує термін «синдром світлового голодування», який буквально означає брак ультрафіолетового випромінювання. На серйозний діагноз це не тягне, але синдром все ж значно знижує активність захисних систем організму, погіршує самопочуття і працездатність. Крім того, сонце в помірних дозах надає позитивний психологічний ефект, адже під впливом світла організм виробляє ендорфін – хімічну речовину, яка сигналізує мозку, що в організмі все добре. Тому кожен із нас має потребу в щоденному 15-хвилинному «незахищеному» контакті з ранковими або вечірніми ультрафіолетовими променями. Якщо в холодну пору рандеву зі світилом були занадто рідкісними, влітку можна трохи надолужити згаяне, продовживши час побачення ще на 5 хвилин на день, але не більше. За цей час в організмі поповнюються запаси вітаміну D, необхідного для здоров’я шкіри. Деякі вчені забили тривогу, виявивши, що при використанні засобів з дуже високим захисним фактором в організмі знижується продукування цього вітаміну. А японські дослідники у зв’язку з цим зробили висновок, що застосування фактора захисту понад 30 у більшості випадків взагалі є нераціональним.
Відповідаючи на одвічне питання бути чи не бути сонцю у вашому житті, вельми до речі дізнатися про результати ще одного дослідження, проведеного вченими Франції та Німеччини. Вони виявили, що для мешканців Крайньої Півночі рак шкіри – велика рідкість, як і серед корінного населення Африки та Австралії, де сонце світить з особливою силою. А от серед переселенців, які там мешкають, зазначається найвищий показник захворюваності в світі. Ці дані свідчать про те, що людина, насамперед, має дотримуватися своєї власної, індивідуальної сонячної дози і деяких правил.

Як підвищити коефіцієнт корисної дії сонцезахисних засобів

• Сонцезахисний засіб необхідно наносити на чисту шкіру за 30-40 хвилин до виходу на сонце. Не очищуйте тіло перед засмагою милом, не тріть лосьйонами, одеколонами, туалетною водою. Це руйнує захисне покриття шкіри і робить її значно чутливішою до ультрафіолетових променів. Як наслідок – можуть утворитися пігментні плями.
• Необхідно повторно наносити сонцезахисний засіб після кожного купання, оскільки вода і рушник знищують захисну плівку. Але додаткове нанесення крему не продовжує його дію! Новий шар може лише усунути можливі прогалини в попередньому.
• Перебуваючи на сонці, час від часу проводьте тест: натисніть пальцем на шкіру, бажано у найчутливішій ділянці, наприклад, на передпліччя. Якщо залишився білий відбиток – на сьогодні сонця досить.
• Сонцезахисними засобами необхідно користуватися не лише в сонячну погоду, але й похмурого дня також, оскільки близько 80% сонячних променів потрапляють навіть крізь хмари. Одяг також не завжди є достатнім захистом: суха бавовна пропускає близько 10% променів групи В, а мокра – ще більше.

Це – важливо! Найбільш небезпечним для людини Сонце є впродовж перших 20 років життя.

Ольга Оніпко, Київ.
Спеціально для «Час і Події»