У Львові, де стрімко розвивається житлове будівництво, за останніх 10 років не збудовано не лише сміттєпереробного заводу, а й жодної школи. Міська влада ставить у свої заслуги лише один новозбудований корпус комунального дитячого садка.

Це – з офіційної відповіді міського управління освіти. Небайдужі львів’яни наголошують: катастрофа лише починається. Якщо і далі будувати велику кількість будинків без садочків, шкіл, закладів дозвілля та розвитку дітей – місто скотиться у прірву. За 20 років у Львові будуть цілі мікрорайони наркоманів та пияків.
Тисячі квадратних метрів житла і один корпус дитсадка
За офіційними даними статистики, у 2014 році в обласному центрі (зокрема, м. Винники, селища Брюховичі та Рудно) прийнято в експлуатацію 368 нових житлових будинків на 4356 квартир. Кількість нових квадратних метрів у 1,7 разу перевищила дані попереднього року.
Упродовж 2015 року у Львові прийнято в експлуатацію 433 нові житлові будинки на 7059 квартир. Кількість квадратних метрів зросла на 35,1% до попереднього року.
У 2016 році у місті прийняли в експлуатацію 315 нових житлових будинків на 6265 квартир. Тисячі нових квадратних метрів не підкріплені об’єктами соціальної інфраструктури, бракує місць у школах та дитсадках.
Як повідомили в управлінні освіти Львівської міськради, відповідаючи на інформаційний запит ZIK, за 10 років у Львові було збудовано другий корпус на 40 місць дошкільного навчального закладу № 14 на вул. Новознесенській і – жодної школи.
Офіційно: станом на 1 червня цього року у дошкільних навчальних закладах Львова бракує 3800 місць для дошкільнят. Тобто, кілька тисяч дітей не можуть піти у дитсадок через дефіцит приміщень. Найбільш перевантаженими серед дошкільних навчальних закладів в управлінні освіти називають садочки у Залізничному районі: ДНЗ №№ 180,160, 2, З0, 6; у Сихівському районі: ДНЗ №№ 130, 40, 176, 175, 78; у Шевченківському районі: ДНЗ №№ 187, 133, 147, «Лісова казка», м. Винники ДНЗ № 156. Середня наповнюваність дошкільних навчальних закладів становить 29 дітей у групі.
Не менш плачевна ситуація з перевантаженістю у школах – кількість дітей у класах часто сягає 35 осіб. Хоча в управлінні освіти вважають: «велика кількість дітей у загальноосвітніх навчальних закладах Львова пов’язана не з перевантаженням, а зі створенням належних умов і використанням новітніх методик навчання учнів». У мерії втішають: у 2018 році запланована здача першої черги будівництва школи у Брюховичах.
Активістка: Армагеддон у Львові лише почався
При введенні в експлуатацію величезної кількості житла та видачі забудовникам нових містобудівних умов та обмежень навантаження падає в основному на діючу соціальну інфраструктуру. Як наголошує громадська активістка, львів’янка Олеся Дацко, «армагеддон лише почався».
«У Шевченківському районі Львова на 30 тис. населення має бути один будинок школяра. Натомість, єдиний будинок школяра виселяють на вулицю і забирають під садочок, бо немає садочків. Більше ніде не передбачають будувати, – каже Дацко. – СШ № 99 у цьому районі набрала шість перших класів при нормі три. Немає куди дітей давати, а вони не мають права не взяти дітей до школи. У моєї дитини в сусідній школі у класі – 35 дітей. А будуть класи по 50 дітей».
Те, що робить міська рада, переконана О. Дацко, є порушенням Конституції: «Міська влада не має права погодити жодного квадратного метра, якщо він не забезпечений соціальною інфраструктурою. І не мають права ввести це в експлуатацію. А вони все надають і вводять в експлуатацію. І ДАБІ, і міська рада «гріють руки».
Це стосується не лише садочків і шкіл, а й паркінгів та зелених територій, каже активістка. «Є норми озеленення, мусить бути площа парків і скверів на певній території. Мають бути публічні стадіони, а у нас їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Зі стоянками – просто катастрофа. Планується забудова мікрорайону Збоїща на 322 га. Там на 40 тис. населення – мінімум садочків і шкіл», – додає львів’янка.
Окрім того, зауважує О. Дацко, у погоні за новими ділянками під забудову, у Львові починається масове рейдерство прибудинкових територій, які були закріплені у минулі роки відповідно до норм. «Де велика прибудинкова територія, там зразу зникають документи на землю і її продають як вільну земельну ділянку», – каже львів’янка.
Вона вказує, що Львів – одне з найбільш щільно населених міст України. Фактично, тут щільність населення перевищує середньоєвропейську у 10 разів. Водночас, міська влада не оприлюднює соціально-економічного обґрунтування суттєвого збільшення житлових площ. «Фактично потім будуть стояти будинки незаселені, які будуть падати на голови», – прогнозує О. Дацко.
Головний архітектор Львова: у планах 18 дитсадків і дві школи
Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський запевняє: у містобудівній документації передбачили будівництво нових дитсадків та шкіл.
«Згідно з новими детальними планами територій, які розробляли протягом двох останніх років, є «посаджено» 18 нових об’єктів дитячих садків та дві повністю нові школи. Це – те, що передбачено містобудівною документацією для покриття у майбутньому потреб цих новозбудованих мікрорайонів, – інформує Ю. Чаплінський. З його слів, забудовники великих житлових комплексів мають спорудити дитсадки на вул. Пасічній, вул. Чорновола-Хімічній, вул. Миколайчука.
«Згідно із законодавством, ми маємо право вимагати резервування ділянок при розробленні зонінгу та детальних планів територій на землях містах, а також на землях, які в оренді чи навіть у приватній власності забудовника, – каже Ю. Чаплінський. – Це дало нам можливість при розробці детальних планів територій у районі вул. Луганської-Угорської, Пасічної-Хуторівки-Проектованої передбачати об’єкти соціальної інфраструктури, а саме садочки і школи. Також у мікрорайоні Підголоско внесли у детальний план школу, стадіон і садочки».
Зі слів головного архітектора Львова, держава не зобов’язує забудовників будувати соціальні об’єкти своїм коштом. «Це робиться за різними сценаріями – за кошти інвестиційних внесків, за приватні гроші інвестора, коли об’єкт залишається у приватній власності тощо», – каже він.
Втім, наразі це – декларації і плани. А поки львів’яни спостерігають, як у місті, мов гриби після дощу, ростуть багатоповерхівки та торговельні центри, та з надією займають черги у дитсадки відразу після народження дитини. А далі – невідомо, на який бік випаде монета: пощастить чи не пощастить. Віддати дитину у приватний дошкільний заклад можуть далеко не усі.
Автор: Наталія Шутка
Джерело: IA ZIK