Буковинець
Іван Гешко у своїх 37 років «зробив собі ім'я» у спорті. І хоч нині перестав займатися
ним професійно, але дотримується надзвичайно активного способу життя і бере участь
у престижних змаганнях, як він сам каже, задля власного задоволення.
Заслужений майстер спорту України,
чемпіон світу та Європи з бігу на півторакілометрову дистанцію, він нині є віце-президентом
Федерації легкої атлетики України, працює тренером у Чернівецькій обласній школі
вищої спортивної майстерності (ШВСМ), на громадських засадах очолює Чернівецьке
обласне відділення НОК України, обраний депутатом обласної ради і керує спортклубом
«Гешко», де вчить азів своєї професії молодих бігунів-початківців.
- Ваші прихильники були подивовані
тим, що ви нещодавно в команді українських бігунів взяли участь в естафеті віденського
марафону, який входить до золотої найпрестижнішої серії світових забігів. Та ще
й свою частину дистанції пройшли з прекрасним результатом і допомогли молодим бігунам
здобути «золото».
- Я вже два роки не виступав
на змаганнях. У мене був пошкоджений меніск, і торік я мав операцію на коліні. Але
реабілітація пройшла на «відмінно», почав потроху себе навантажувати, і ось - повернувся...
Мені продовжують надходити запрошення від організаторів забігів приїхати до них
і позмагатися. Погодився на пропозицію взяти участь у віденському марафоні й не
шкодую, - отримав велике задоволення.
- Як розподілили між собою дистанцію?
- Марафон поділявся на чотири
дистанції - 16, 11, 9 та 6 кілометрів. Я біг у третьому етапі на 9-кілометровій
дистанції. Окрім мене, до команди входили Андрій Оністрат з Києва і брати Олександр
та Іван Барбарики з Дніпра. Загалом, на старт вийшли майже 42 тисячі учасників,
дві тисячі естафетних команд. У своїй естафеті ми посіли перше місце.
- Це свідчить про вашу хорошу
фізичну форму. Як готувалися до змагань? Чи дотримуєтеся, приміром, якоїсь своєрідної
методики, дієти?
- Цьому передували три місяці
підготовки. Так, щоби тримати хорошу форму, тренуюся за спеціальною методикою щодня
і 7-ї ранку. Пробігаю по 15-20 кілометрів. А дієтами не захоплююся. Просто дотримуюся
здорового способу життя і намагаюся не їсти смаженого і жирного.
Перед віденським
марафоном вирішив у Києві пробігти напівмарафон, тобто, 21 кілометр. Біг для себе
і... виграв. Також на чемпіонаті України 9 квітня вийшов на 8-е місце з результатом
1 год. 12 хвилин. Тепер тут переміг. Трохи інша специфіка, адже я все життя
1500 метрів бігав. Проте, нічого, перелаштовуюсь. Біг - це як наркотик, кинути його
важко.
- Як вдається поєднувати такий
напружений спортивний графік з роботою, громадськими справами?
- Справді,
нудьгувати мені не доводиться. Маю чимало обов'язків як віце-президент Федерації
легкої атлетики України, а ще - громадську роботу, зокрема, в обласному відділенні
НОК. Окрім того, як депутат обласної ради очолюю постійну комісію з питань освіти,
науки, молоді та спорту, займаюся з молодими бігунами. Займаюся тренерською роботою.
Для всього доводиться знаходити час.
- Як вважаєте, які риси характеру
насамперед сприяють вам в успіхах?
- Можу лише сказати, що жодні
не заважають. Мені не доводилося «ламати» себе, позбуватися якихось особливих недоліків.
А ще хочу підкреслити, що своїми успіхами насамперед завдячую моєму тренерові з
рідного Кіцманя (районне містечко Чернівецької області, - авт.) Георгієві Георгійовичу
Миронюку.
- А коли таки випадає вільна
хвилина, що любите робити?
- З дитинства люблю риболовлю.
Причому, в будь-яку погоду, зокрема в погану, є навіть свої переваги. Рибалити люблю
на рідній Кіцманщині. Причому, компанію у цьому випадку не люблю.
- А ваша родина має якийсь стосунок
до спорту?
- Жодного. Моя мама, їй зараз
60 років, працювала все життя у сільському господарстві (батька вже давно немає
на цьому світі), але завжди підтримувала мої заняття спортом. Як і дві сестри. Ну
і, звичайно, в усьому мене підтримують і вболівають за мене дружина і троє синів
- старшому з них 10, найменшому - три роки.
- Мабуть, вам не бракувало пропозицій
переїхати в інше місто, але все-таки - Чернівці...
- Пропозиції були, є, і думаю,
будуть. Але я люблю це місто. Ось і все пояснення.
- Що побажали би своїм шанувальникам,
нашим читачам?
- Займатися бігом. Для себе.
Для власного здоров'я. Це - найдешевший, найекономніший вид спорту. Для нього не
потрібно великих залів, якихось особливих затрат. А результат дивовижний.
- І насамкінець - чи робите
підрахунки, скільки кілометрів загалом ви пробігли за свою кар'єру?
- Аякже, у мене є щоденник,
який веду вже дуже багато років. Тут усе занотовано - всі тренування, події. Колись,
із часом, як дійде до мемуарів (посміхається, - авт.), я ці всі записи розшифрую
і виведу загальну цифру. Але якщо казати приблизно, то, принаймні, тричі я вже оббіг
Землю по екватору.
Автор:
Наталія Команяк
Джерело:
«Укрінформ»