Отримання безвізового режиму Україною
вплине на настрої на ринку праці, хоча його прийняття на даному етапі не забезпечує
можливість роботи за кордоном без отримання робочої візи. Міжнародний кадровий портал
hh.ua у своєму новому матеріалі розглянув питання трудової міграції в контексті
запровадження безвізового режиму.
Міграційні настрої серед українців залишаються досить високими.
Так, десь кожен шостий-сьомий українець замислюєтеся про трудову міграцію за кордон.
Разом з тим, ринок праці, як і будь-який інший ринок, діє за
певними правилами і змінюється у відповідь на те, що відбувається в країні в цілому.
Всім гравцям ринку доводиться адаптуватися, шукати механізми та інструменти, які
можуть допомогти виконувати завдання, що стоять перед ними у поточний момент.
Кількість пропозицій про роботу від іноземних компаній
2016 року зросло у 1,5 разу порівняно з 2015 роком, і у 2017 році триває ця тенденція.
Багато вакансій для українців сьогодні розміщують роботодавці Польщі, Чехії, Швеції,
Німеччини, Ізраїлю, Італії та ін.
Якщо розглядати питання з погляду географії, то є велика ймовірність
того, що у зв'язку з прийняттям безвізового режиму може статися перескерування потоків
трудової міграції. Представники робітничих професій, а також фахівці середньої ланки,
які до цього виїжджали працювати у країни СНД, тепер можуть вибрати європейський
вектор.
При цьому, можна подивитися на питання через призму сегментації
ринку праці. Зокрема, мова йде про те, що «білих комірців» працевлаштовують в Україні,
як правило, офіційно. Вони отримують високі зарплати і гарантії (повні соц. пакети
і т. д.). Відповідно, велика ймовірність, що у них не буде підстав для виїзду за
кордон з метою працевлаштування.
А ось збільшення відтоку представників робітничих спеціальностей,
лінійних фахівців цілком можливе, оскільки рівень зарплат у країні для них не є
конкурентним європейським. Крім того, збільшиться потік сезонних робітників. Уже
сьогодні представники українського агробізнесу кажуть про те, що їм доводиться докладати
чимало зусиль для залучення співробітників. Тим більше, що сезонність і в Україні,
і в Європі в агросекторі фактично ідентична.
Можна припустити, що у зв'язку з відпливом працівників за кордон,
українським роботодавцям доведеться шукати додаткові аргументи для мотивації співробітників
залишитися на підприємстві, а відтак, і в країні. І це може бути як збільшення рівня
оплати праці, так і нематеріальна мотивація: комфортний клімат у колективі, спільні
цінності людини і компанії, прогресивна корпоративна культура тощо.
Багато українців у пошуках цікавої і високооплачуваної роботи
готові міняти місце проживання. Трудова міграція - характерне явище ринку праці
і залежить від багатьох чинників. Насамперед, від наявності роботи в конкретному
регіоні.
Джерело:
http://www.hh.ua