Барвисте
мереживо ниток, кольорові клаптики тканини, зосереджені погляди та приємні розмови...
Саме так 17 червня пройшов майстер-клас від львівської умілиці Олени Мазурок, організований
Дитячим клубом «Плавунці&Розумці». Подія відбулась у «Happy Family Club».
Майстриня познайомила гостей
з популярною українською традицією - лялькою-мотанкою. Кожен мав можливість змайструвати
собі власну згадку про цікавий захід. А от що таке лялька-мотанка, і для чого її
роблять - розповіла Олена Мазурок.
| |
| Розповідає
і показує Олена Мазурок |
- Розкажіть, будь ласка, про
свій шлях майстрині.
- Не знаю, чи маю право називати
себе майстринею, бо, напевно, для цього треба мати спеціальну освіту. А я ж, радше,
- якісний аматор. Почала цікавитись ляльками-мотанками ще коли мені було 17 років.
Тоді саме відбувався фестиваль «Шешори», і мені пощастило потрапити на майстер-клас
з виготовлення ляльки. Я зробила просто жахливу мотанку зі сіна, але мені вона видалась
тоді просто ідеальною. І це заняття настільки мене захопило, що я почала самостійно
шукати додаткові знання та набиратися майстерності. Я багато читала, цікавилась
роботами відомих майстрів, надихалась ними, згодом почала фантазувати і додавати
щось своє. І ось через деякий вже почала проводити власні майстер-класи.
- Чи популярна лялька-мотанка
у наш час?
- Так, разом з вишиванками мода
повернулась і на ляльку-мотанку. Вона - вже не зовсім традиційна, майстри часто
додають нові власні рішення, підлаштовують виріб під сучасність. І це - нормально,
бо з часом міняється все - така закономірність. Якби ми робили все, як колись, то
й милися б, напевно, у річці. Головне, що люди цікавляться традиціями і хочуть зробити
ляльку-мотанку, а не барбі. До речі, психологи дослідили, що такі іграшки значно
краще розвивають дитячий інтелект, ніж ті, що продаються у магазинах. Тому що лялька-мотанка
не має обличчя, звичного нам. І дитина сама уявляє, якою вона може бути: чи то з
карими очима, чи то з блакитними. Це - наче книга і мультфільм. У першому випадку
ми розвиваємо власну уяву, а в другому - підлаштовуємось під бачення художників.
- Лялька-мотанка - це іграшка
чи оберіг?
- Я б сказала, що це - і те,
й інше. Так, ми звикли, що оберіг - це щось таке, що висить на стіні, і його не
можна чіпати пальцями, але тут все навпаки. Ляльки-мотанки були популярними ще з
часів скіфів. Так, історія їхня - дуже давня. Само собою, іграшок тоді не було,
а дітям робили забавки зі сіна, а згодом - із клаптиків тканини, які залишались
після шиття. Але мали вони й сакральне значення. Ляльки-мотанки використовували
під час найрізноманітніших ритуалів, обрядів. Ними навіть вимолювали хороший урожай,
їх виготовляли на кожне свято. Також предки вірили, що лялька-мотанка може перейняти
на себе хвороби. Коли дитина почувалась погано, для неї робили ляльку і клали поруч.
Після того, коли хвороба відступала, ляльку спалювали.
- Хто зазвичай робив ляльки-мотанки?
- Найчастіше ляльки робили бабусі
для своїх онуків. Молоді батьки були заклопотані на роботах, а старенькі, залишаючись
на господарстві, знаходили час, аби потішити дітлахів новими забавками. Але ляльки
роблять не лише для малечі, а й у подарунок. До прикладу, модно дарувати ляльку-мотанку
на весілля. Навіть є спеціальний різновид таких подарунків - «нерозлучники». Це
дві ляльки, в яких спільна одна рука. Вони наче зчеплені нею, і ніколи не можуть
розлучитися. Хіба не символічний подарунок молодій сім'ї?
- Що потрібно, аби зробити ляльку-мотанку?
- Спочатку я робила ляльки зі
соломи, але це не дуже зручно. По-перше, в місті її важко роздобути, а по-друге,
якщо ти живеш на квартирі, то напевно, твоїм співмешканцям не надто сподобається
така «майстерня». Вузлова лялька прийшла до мене як рішення. І справді, тканину
легше роздобути, з нею значно комфортніше працювати. Те саме - і з нитками. У традиційному
варіанті використовують шерстяні, але вони - недовговічні, тому я замінюю їх на
муліне.
Загалом, щоб зробити ляльку-мотанку,
цілком вистачить того, що є вдома у кожного: клаптики старої тканини, непотрібні
хустки, плаття, які можна порізати. Якщо добре пошукати, вам не доведеться нічого
купувати.
- А які
кольори варто підбирати для своєї ляльки?
- Тут немає якихось обмежень.
Дехто вважає, що кольори повинні бути яскравими, бо, до прикладу, чорний - то журба.
Але наші предки вважали, що чорний колір символізує землю. А вона - це родючість,
життя. То що тут поганого? Я думаю, не варто думати про те, що означає той чи інший
колір, а підбирати те, що вам до душі.
Я часто спостерігаю тенденцію:
дорослі намагаються вибрати відтінки, які б пасували один до одного, утворювали
щось на кшталт омбре чи просто гармонійно поєднувались. А діти просто хапають ті
нитки, до яких потягнулась рука.
Фото Ольги
Опальчук
Автор:
Ярина Пришляк
Джерело: «Креденс»