Світовий банк дає українським безробітним 20 мільйонів гривень

Світовий банк виділив 20 млн. грн. на реалізацію в Україні в 2017 році пілотного проекту «Рука допомоги», спрямованого на допомогу безробітним.

Цю цифру назвав на прес-конференції в Харкові, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, міністр соціальної політики України Андрій Рева.

«На реалізацію в Україні низки соціальних проектів Світовий банк виділив 300 млн. доларів, зокрема, 20 млн. грн. на реалізацію у 2017 році пілотного проекту «Рука допомоги». Його суть - створення механізмів повернення на ринок праці безробітних, які живуть на допомогу, задовольняючись роллю споживача. З урахуванням світового досвіду, в рамках проекту всі бажаючі зі середовища безробітних отримають підтримку у працевлаштуванні, включаючи громадські роботи, а також, в обмін на бізнес-плани, складені за консультативної допомоги фахівців, безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 65 тис. грн. у вигляді обладнання та матеріалів для започаткування власної справи», - зазначив міністр.

За його словами, проект «Рука допомоги» розрахований на два роки.

«Проект, що стартував наприкінці 2016 року, нині реалізується в Харківській, Полтавській та Львівській областях, при цьому, Харківщина демонструє кращу динаміку зниження рівня безробіття, незважаючи на кількість переселенців (200 тис. людей - ред.)», - додав міністр.

За словами заступника голови Харківської ОДА Михайла Черняка, в проекті беруть участь 285 мешканців області: малозабезпечені особи і переселенці.

«На допомогу як бізнесмени розраховують понад півсотні людей. Розглянуто і затверджено перших п'ять бізнес-планів на загальну суму 275 тис. грн., зокрема, у сфері виробництва харчових продуктів та торгівлі», - пояснив Черняк.

Як уточнили в ОДА, на Харківщині бюджетну допомогу отримують 16,5 тисячі малозабезпечених сімей. У 2016 році ця допомога становила 423,4 млн. грн., за 5 місяців цього року - 203,6 млн. грн. Більше, ніж 2 тис. осіб з малозабезпечених сімей стоять на обліку в обласному центрі зайнятості, з них 1 тис. людей мають статус безробітного від 6 місяців до 2 років. З 2014 року послугами служби зайнятості скористалися майже 6,7 тис. переселенців, з них 2,6 тис. працевлаштовані, 800 пройшли профнавчання. Станом на 22 червня в службі зайнятості зареєстровано 535 переселенців.

 

Горбулін: Питання приєднання України до НАТО стоїть гостро, як ніколи раніше

Питання приєднання України до системи колективної безпеки наразі стоїть як ніколи гостро, тому що виключно партнерські відносини з НАТО не вирішують проблеми протистояння новітнім загрозам.

Про це заявив директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін, виступаючи на урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Останні події доводять, що виключно партнерські відносини з НАТО принципово не вирішують для України проблеми ефективного протистояння новітнім загрозам. Тому сьогодні і для української влади, і для українського суспільства питання приєднання України до системи колективної безпеки стоїть гостро, як ніколи раніше», - сказав Горбулін.

Він додав, що саме в такому контексті слід розглядати ухвалення Верховною Радою змін до двох законів, які визначають вступ України в НАТО стратегічною метою держави.

Горбулін наголосив, що відтепер поглиблення співпраці України з НАТО з метою отримання членства в організації, а не просто досягнення необхідних для цього критеріїв стає для нас одним із засадничих державних завдань.

Водночас, зауважив він, ми чудово усвідомлюємо, що це рішення парламенту про визначення вступу до Альянсу стратегічної метою держави не означає набуття Україною членства в НАТО вже завтра.

«Приєднання до Альянсу - це довгий шлях, і кожний крок потребуватиме від нас величезного напруження. Це стосується не просто реформ і не просто дипломатичних зусиль. Головну роботу над помилками має зробити українське суспільство та його керівництво. Але частину аналогічної роботи мають виконати і деякі окремі держави-члени НАТО», - переконаний Горбулін.

 

Україна експортувала рекордний обсяг зернових

За попередніми оцінками, у 2016/2017 маркетинговому році, який завершився 30 червня, Україна експортувала 43,8 млн. тонн зернових, що є рекордним показником для країни.

Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

«Рекордний врожай попереднього року в 66 млн. тонн сформував ресурс для експорту на рівні 43,8 млн. тонн, що є історичним максимумом для України», - зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

За його словами, стимулювання внутрішньої переробки дасть змогу не лише збільшити обсяг валютного виторгу, а й нівелювати ризики, притаманні сировинному експорту, зокрема, залежність від коливань світових цін на сільгосппродукцію.

«Позитивна динаміка проявилася і у рекордному експорті борошна у 369,4 тис. тонн, що свідчить про поступову переорієнтацію експортерів на постачання продукції з вищою доданою вартістю», - наголосив він.

Нагадаємо, за підсумками попереднього МР Україна експортувала 344 тисяч тонн борошна і 39,4 тисячі тонн зернових.

 

НКРЕКП взялася за впорядкування тарифів на переробку побутових відходів

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розробляє порядок формування тарифу на послугу з перероблення побутових відходів.

Про це повідомляє прес-служба НКРЕКП за підсумками засідання робочої групи з опрацювання проблемних питань у сфері перероблення та захоронення побутових відходів.

Під час засідання робочої групи було обговорено бачення НКРЕКП розвитку сфери перероблення та захоронення побутових відходів.

Зокрема, обговорювалися ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перероблення та/або захоронення побутових відходів; стан відповідності суб'єктів господарювання у сфері захоронення побутових відходів (ліцензіатів НКРЕКП) до вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності із захоронення побутових відходів; проблемні питання тарифоутворення у сфері перероблення та захоронення побутових відходів.

Учасники робочої групи мають до 6 липня надати свої пропозиції до проектів постанов НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування та встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів» та «Про затвердження Порядку формування, схвалення інвестиційних програм та/або інвестиційних планів суб'єктів господарювання у сфері перероблення побутових відходів».

 

Росія знову вкрала кримські експонати

Міністерство культури України обурене виставкою «Пантикапей и Фанагория. Две столицы Боспорского царства» у Московському музеї образотворчого мистецтва імені А. С. Пушкіна.

Виставка демонструє 450 експонатів з історії Боспорського царства від VII ст. до н. е. до І ст. н. е, пише «Українська правда. Життя». Тут є археологічні предмети з фондів Східно-Кримського історико-культурного музею-заповідника (м. Керч).

Окремою групою виокремлені «знахідки останніх років».

Міністерство зазначає, що за статтею 3 Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини, кожна держава-член зобов'язується запровадити процедуру видання попереднього спеціального дозволу на розкопки та інші види археологічної діяльності.

На сьогодні ніхто жодних дозволів у Мінкульту щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополь не просив і не передавав до державної частини Музейного фонду України жодних предметів, виявлених під час археологічних досліджень на території Криму.

Тому «проведення будь-яких археологічних досліджень на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь становить порушення норм міжнародного та національного законодавства України», додає міністерство.

І нагадує, що стаття 32 «Рекомендацій, що визначають принципи міжнародної регламентації археологічних розкопок» від 05.12.1956 зазначає, що у випадку збройного конфлікту держави-члени ЮНЕСКО, що окупували територію тієї чи іншої держави, повинні утримуватися від проведення археологічних розкопок на окупованій ними території.

Також Мінкульт вважає, що ця виставка - «цинічне порушення не лише суверенних прав нашої держави, а й положень таких міжнародних актів, як Конвенції про закони і звичаї суходільної війни від 18.10.1907 р., Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 р., Конвенції про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передання права власності на культурні цінності від 14.11.1970 р. та Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972 р. і Резолюції Ради безпеки ООН 2347».

Тому Міністерство культури України закликає Росію негайно припинити міжнародні правопорушення, а також вкотре звертається до міжнародних організацій із проханням вжити заходів до країни-порушника, сказано в заяві.

 

На Чернігівщині смерч підняв і вдарив об землю двох дітей

Під час буревію, який у вихідні пролетів Чернігівщиною, смерч у селищі Березна, Менського району, підняв і вдарив об землю двох дітей 2004 і 2008 років народження.

Цей факт кореспондентові Укрінформу підтвердила Березнянський селищний голова Ольга Романченко.

«Це відбулося на околиці селища. Сильний вітер чи смерч підняв над землею двох дітей 2004 і 2008 року народження і кинув на землю. Їм надали медичну допомогу (у дітей забої), і зараз вони вже вдома», - розповіла Романченко.

Крім того, сильний вітер у Березні позривав дахи багатьох житлових і господарчих приміщень, а град розміром з горох дуже побив городину.

За інформацією прес-служби управління ДСНС у Чернігівській області, від поривів сильного вітру, дощу та граду постраждали населені пункти Ічнянського, Менського, Носівського, Корюківського, Сосницького, Талалаївського, Чернігівського районів. Там позривало дахи, повалило дерева, обірвало дроти електромереж та зв'язку, понищило градом городину. До невідкладних робіт з ліквідації наслідків негоди залучалося 17 осіб особового складу та 5 одиниць техніки.