Чекали на наш Літературний додаток? Готувалися
до сюрпризів? Ми їх для вас підготували!
Однак - почнімо здалеку...
У німців є Ґете-Інститут. У британців - Британська
рада. У французів - Французький інститут.
Всі ці установи за державний кошт пропагують
культуру своєї держави за кордоном, підтримують діаспору, дозволяють кожному охочому
вчити мову своєї держави та читати книги своїх письменників в оригіналі. Для
прикладу, бібліотека Французького інституту у Києві нараховує 11 000
книжок у вільному доступі. У всіх цих країнах уряди добре розуміють значення
«культурної пропаганди» і її цінність у справі захисту національних інтересів у
всьому світі. На підтримку цих організацій виділяються величезні гроші.
В Україні, як відомо, теж є гроші. Однак на
«культурну пропаганду» (в кращому значенні цих слів) ці гроші чомусь не
виділяються - і взагалі потрапляють ці гроші кудись невідомо куди (а іноді й
відомо куди, але що з того?).
Тому надзвичайно
важлива (а під час війни - життєво необхідна!) справа пропагування української
культури за кордоном тримається на плечах ентузіастів.
І ми
можемо без зайвої скромності зарахувати і газету «Час і Події», і наших
рекламодавців, і українську громаду Чикаго до кола саме таких ентузіастів!
А завдяки Міжнародному конкурсу «Коронація
слова» та титанічній праці його засновників - Тетяни та Юрія Логушів - ми маємо
можливість надавати читачам Америки вільний доступ до найкращих і найновіших
творів української літератури!
Цього разу до нас приєдналося і видавництво
«Фабула», якому ми безмежно вдячні - і за наданий текст, і за розуміння
надзвичайної важливості пропагування сучасної української літератури за
кордоном!
| |
DoD photo by Staff Sgt. Adam Mancini, U.S. Army.
| |
Завдяки тісній співпраці з «Коронацією слова»
та «Фабулою» ми маємо можливість запропонувати вам один з найцікавіших романів
сучасної української літератури - твір Володимира Кошелюка «Green Card». Якщо
хто забув - саме цей твір отримав відзнаку «Коронації Слова» від нашої газети «За
висвітлення суті війни, надприродних можливостей та трагічної долі солдата
найсильнішої армії світу».
Це чтиво - не для пошановувачів «солодкої
прози», однак - це і не похмурий «жахливчик». У романі більше питань, ніж
відповідей, і задуматися він вас змусить. Звісно, після того, коли відірветеся
від останньої сторінки! : )
Головний герой - звичайний український «сірий
комірець» з педагогічною освітою, іграшка долі, котру раптом ця примхлива доля
робить майже адиктом військової справи. І раптом виявляється, що тільки така
людина може врятувати батька з пекла війни проти Росії...
Що було би, якби головний герой на тому чи іншому перехресті
зійшов з цієї стежки? Що буде з ним далі?
Що буде з народом, котрий впродовж всієї
історії у ставленні до війни і війська гойдало від стану найкращого війська на
континенті (а іноді - і найманого війська) до позиції «нам війська не треба, ми
мирна держава (а військо можна розпустити або розікрасти)»?
Що буде з державою, в якій досі половина
мешканців вважає, що «нам потрібен мирний план і президент миру», а половина з
жахом починає усвідомлювати, що без людей з певною адикцією до війни країну
просто поховає жадібність сусідських завойовників і місцевих глитаїв?...
Думайте, читайте, думайте...
А ми ще раз уклінно дякуємо Міжнародному
літературному конкурсу «Коронація слова»
та видавництву «Фабула»! (А також бажаємо Володимиру Кошелюку натхнення на твір
з оптимістичним закінченням! : ) )
P. S. Текст роману доступний тільки читачам паперової версії газети. Всіх решта просимо почекати, поки вийде книга! ;)
Сайт видавництва «Фабула»:
http://fabulabook.com