Чекали на наш Літературний додаток? Готувалися до сюрпризів? Ми їх для вас підготували!
Однак - почнімо здалеку...
У німців є Ґете-Інститут. У британців - Британська рада. У французів - Французький інститут.
Всі ці установи за державний кошт пропагують культуру своєї держави за кордоном, підтримують діаспору, дозволяють кожному охочому вчити мову своєї держави та читати книги своїх письменників в оригіналі. Для прикладу, бібліотека Французького інституту у Києві нараховує 11 000 книжок у вільному доступі. У всіх цих країнах уряди добре розуміють значення «культурної пропаганди» і її цінність у справі захисту національних інтересів у всьому світі. На підтримку цих організацій виділяються величезні гроші.
В Україні, як відомо, теж є гроші. Однак на «культурну пропаганду» (в кращому значенні цих слів) ці гроші чомусь не виділяються - і взагалі потрапляють ці гроші кудись невідомо куди (а іноді й відомо куди, але що з того?).
Тому надзвичайно важлива (а під час війни - життєво необхідна!) справа пропагування української культури за кордоном тримається на плечах ентузіастів.
І ми можемо без зайвої скромності зарахувати і газету «Час і Події», і наших рекламодавців, і українську громаду Чикаго до кола саме таких ентузіастів!
А завдяки Міжнародному конкурсу «Коронація слова» та титанічній праці його засновників - Тетяни та Юрія Логушів - ми маємо можливість надавати читачам Америки вільний доступ до найкращих і найновіших творів української літератури!
Цього разу до нас приєдналося і видавництво «Фабула», якому ми безмежно вдячні - і за наданий текст, і за розуміння надзвичайної важливості пропагування сучасної української літератури за кордоном!
|
|
|
DoD photo by Staff Sgt. Adam Mancini, U.S. Army.
|
|
Завдяки тісній співпраці з «Коронацією слова» та «Фабулою» ми маємо можливість запропонувати вам один з найцікавіших романів сучасної української літератури - твір Володимира Кошелюка «Green Card». Якщо хто забув - саме цей твір отримав відзнаку «Коронації Слова» від нашої газети «За висвітлення суті війни, надприродних можливостей та трагічної долі солдата найсильнішої армії світу».
Це чтиво - не для пошановувачів «солодкої прози», однак - це і не похмурий «жахливчик». У романі більше питань, ніж відповідей, і задуматися він вас змусить. Звісно, після того, коли відірветеся від останньої сторінки! : )
Головний герой - звичайний український «сірий комірець» з педагогічною освітою, іграшка долі, котру раптом ця примхлива доля робить майже адиктом військової справи. І раптом виявляється, що тільки така людина може врятувати батька з пекла війни проти Росії...
Що було би, якби головний герой на тому чи іншому перехресті зійшов з цієї стежки? Що буде з ним далі?
Що буде з народом, котрий впродовж всієї історії у ставленні до війни і війська гойдало від стану найкращого війська на континенті (а іноді - і найманого війська) до позиції «нам війська не треба, ми мирна держава (а військо можна розпустити або розікрасти)»?
Що буде з державою, в якій досі половина мешканців вважає, що «нам потрібен мирний план і президент миру», а половина з жахом починає усвідомлювати, що без людей з певною адикцією до війни країну просто поховає жадібність сусідських завойовників і місцевих глитаїв?...
Думайте, читайте, думайте...
А ми ще раз уклінно дякуємо Міжнародному літературному конкурсу «Коронація слова» та видавництву «Фабула»! (А також бажаємо Володимиру Кошелюку натхнення на твір з оптимістичним закінченням! : ) )
P. S. Текст роману доступний тільки читачам паперової версії газети. Всіх решта просимо почекати, поки вийде книга! ;)
Сайт видавництва «Фабула»: http://fabulabook.com