Експресії глядача

«Яра» - мистецька група (режисер Вірляна Ткач) з нью-йоркського експериментального театру «La MaMa» - презентує в ці дні свою нову виставу «1917/2017: Тичина, Жадан і «Собаки». Це її постановка, створена на основі поезій Павла Тичини, відомого сучасного поета Сергія Жадана та пісень рок-гурту з Харкова «Собаки».

 Сергій Жадан виступає і в ролі соліста цієї рок-групи. Ідею започаткувала і втілила в життя Вірляна Ткач. Актори Яри грають англійською, а Жадан і «Собаки» виступають українською. З 9-го до 25-го червня 2017 р. заплановано показати одинадцять вистав. Незважаючи на літню пору, нині там - аншлаги.

	Афіша вистави в Мистецькому центрі Курбаса. Київ, вересень 2016 р.

 

Варто згадати, що в Україні (Київ та Львів) уже здійснено чотири покази вистави за участю українських акторів: Лариси Руснак, Миколи Шкарабана, Роберта Фельдмана, Мальвіни Салійчук та Владислава Онищенка. Вистава отримала високу оцінку і глядача, і преси.

Магія мистецтва

Поділюся своїми першими враженнями виключно як глядач. Хоч постановка заслуговує на глибокий професійний аналіз театрознавців, як на мою думку, це найсильніша і найбільш довершена робота мистецької групи «Яра» за останні роки її 27-річної діяльності. І це, власне, може і бути моїм першим враженням. Гідна, сильна робота за художнім впливом, враховуючи естетику «Яри» як театру експериментального. І хоч не всі зображувальні деталі мені були зрозумілі місцями в шаленому темпоритмі вистави, я опинилася в захоплюючому полоні магії справжнього Мистецтва. І після закінчення вистави ще довго-довго в цьому емоційно-естетичному освіжаючому полоні перебувала. Подяка велика всім учасникам дійства, починаючи від автора ідеї - Вірляни Ткач. А втілення ідей, як відомо всім шанувальникам цього театру, завжди колективне. Режисерка на запитання, хто придумав (сценарій, мізансцену і т. д), завжди відповідає: всі разом. Всією театральною групою. Отака колективна, нібито, безлідерна робота... Де кожен - і ті, хто забезпечує виставу як мистецький «продукт» (музикант, художник, звуко- і світлооператор), і актори МОЖУТЬ проявити тут максимум свого творчого натхнення, вміння, таланту. Пропонує свої ідеї кожен і скільки хоче. Відбір колективний.

Історія України: перегук двох сторіч

Важливо для мене, як глядача, здебільшого, традиційного сюжетного театру, про що ж йдеться? Момент пізнання (відкриття) важливий. І в цьому плані є задоволення. Ну, наприклад, вперше побачила ось таку статистичну характеристику історії України: протягом революції та громадянської війни 1917-1920 рр. у Києві влада мінялася 12 разів! Також вперше дізналася про зміст і долю збірки одного з улюблених мистецької групи «Яра» українських поетів-класиків Павла Тичини. Це його збірка «Замість сонетів та октав», в яку ввійшли 12 його модерних віршів, написаних протягом 1918-1920 років. Збірка присвячена Григорієві Савичу Сковороді.

Вистава «1917-2017: Тичина, Жадан та «Собаки» у театрі «LaMaMa». Нью-Йорк, червень 2017. Фото Вальдемара Клюзка

 

Збірка була видана в 1920 р., але через неї автору дісталося стільки неприємностей, що він намагався її забути, не згадувати. Друге видання з'явилося в Україні під час розпаду Союзу.

Все, що Тичина написав в цій дюжині віршів, - це його експресії на події, що тоді відбувалися в Києві. Власне, про вбивства, розстріли, нищення культури... Мова - економна, образна, метафорична, з багатьма новоствореними поетом словами, зокрема, з музикальної фразеології.

Включений у сюжет вистави вірш Тичини «Війна» та однойменний вірш Сергія Жадана, прочитаний ним, і те, що презентував Сергій Жадан під акомпанемент рок-гурту «Собаки», - все це переконливо демонструє: через сто років історія повторилася. Тоді, на початку ХХ ст., будувати нове життя перешкодив терор. На початку ХХІ ст., принаймні, в Україні - війна, у світі - той же тероризм. Тоді за Тичиною «Стріляють у серце, душу, нічого їм не жаль», тоді «Орел, Тризубець, Серп і Молот і кожен виступає за своє», тоді нищилася культура. І сьогодні - подібне.

Рок-група «Собаки» з Харкова. Сергій Жадан на передньому плані	Олександра Коваль, Шон Іден, Марія Плешкевич, Роб Фельдман, Дарієн Фіоріно та Маріна Селандер у виставі «1917-2017: Тичина, Жадан та «Собаки». Фото Юрія Семенюка

 

На порівнянні побудована вистава. Звернення до історії України сторічної давнини починається з прологу до вистави у фойє театру. До слова, дія у фойє - один з улюблених прийомів мистецької групи «Яра». В час, оголошений початком вистави (8.30 рм), у фойє в імпозантному костюмі при всіх регаліях з'являється театральний цар Микола ІІ (роль виконує автор ідеї, поет Боб Голман), оголошує про своє зречення престолу, зриває еполети та ордени і стає простим оповідачем київських подій: коли тут і яка влада приходила на зміну одна одній. Простим способом: міняючи військові чи цивільні головні убори на голові одного з учасників вистави - залежно від того, хто прийшов до влади. Будьонівка, шапка білогвардійська, німецька, уенерівська, кадетська, гетьманська і т. д. Наприкінці оповідач залишається у червоному капелюсі: перемогли «червоні»! Максимум інформації при мінімумі виражальних засобів. Творці вистави назвали це «живою інсталяцією». На завершення прозвучав вірш Павла Тичини «Війна» (актриса Олександра Коваль) та аналогічний свій авторський вірш прочитав Сергій Жадан. Це - заспів (пролог) до вистави.

Олександра Коваль зі збірником Тичини «Замість сонетів та октав» у ролі україномовного читача.  Фото Юрія Семенюка

 

Усіх запрошують до глядацької зали.

Сюжет вистави складається з 12-ти картин (сцен). Шість акторів у діях художньо декламують тексти віршів Тичини з його збірки «Замість сонетів та октав». Дванадцять разів на прозорих екранах-задниках через світлопроекцію з'являлася назва наступного вірша з відповідними ілюстраціями: «Уже світає», «Осінь», «Терор», «Лю», «Найвища сила», «Ритм», «Евое», «Хто скаже», «Шовіністичне», «Іспит», «Порожнеча», «Кукіль».

На сцені - незмінно автор та виконавець музичного супроводу Юліан Китастий з бандурою.

Сергій Жадан у супроводі рок-групи «Собаки» вступає в дію в картині (вірші) «Найвища сила». Лунають слова Тичини «До речі: соціалізм без музики ніякими гарматами не встановити», відкривається умовна масивна сцена, і вони виконують відомий свій шлягер «Бийся за неї»:

Бийся за неї, вмирай за неї,

За високі мачти, за розхитані реї,

За осінні траси, за її образи,

За гарячі долоні й холодні прикраси.

Тут та ще три їхні вступи в дію, зокрема, у фіналі - найбільш емоційно сильні моменти.

У вірші-картині «Шовіністичне» зі словами Тичини «Беруть хліб, угіль, цукор і так, немов до чарки, приказують: «Ну хай же вам Бог посилає... та щоб ми ще не раз на вашій землі пироги їли» (це в ті буремні 17-і-20-і) знову долучаються «Собаки» з вокалом Сергія і видають «Єрусалим наш» із прямою асоціацією з «Крим наш» та розвінчанням їхньої (сусідів - окупантів) пропаганди: «Веди нас, наша пропагандо, веди. // Пояснимо їм, що ми були тут завжди. // Змиємо кров у священній ріці. // Все інше відмолять капелани й панотці»... з повторами «Єрусалим наш, нам потрібен реванш»...

У наступному вірші «Іспит» згадується Григорій Сковорода, якого представили так: «Поет-візіонер та філософ 18-го сторіччя ходив по цій землі зі села в село 30 років та людей навчав», а нині там «Якісь цибаті чужоземці покурювали крізь пенсне. А навколо злидні - як гудина, як гич! А навколо земля, столочена, руда. Тут ходив Сковорода»(П. Тичина). І творці сценарію додали від себе одну з пісень Сковороди:

«Тя поет вся вселенная // В тем за­коне сотворена: // Что нужность не трудна. // Что трудность не нужна...»

Розстріл у сцені «Терор». Роб Фельдман, Дарієн Фіоріно, Маріна Селандер та Шон Іден. Фото Богдана Гриціва	Дарієн Фіоріно, Роб Фельдман та Шон Іден у сцені «Евое!» Фото Юрія Семенюка

 

Осмислення революції Тичиною в «Евое»: «Творці революції, здебільшого, лірики. Революція єсть трагічна лірика». І як прихильник культурної революції: «І на людину, що не вмітиме пісні, дивитимуться як на справжнього контрреволюціонера».

Шон Іден та Олександра Коваль у сцені «Іспит». Проекція-графіка Нарбута. Фото Вальдемара Клюзка

 

Фінал:

Жадан по черзі зі всіма акторами читають його «Ребе»:

 

Праведний апостол Яків

мав активи в будівництві,

виноробстві, рестораторстві,

дизайні, садівництві.

Не погоджувався з богом,

розмовляв із сатаною.

Говорив, що все завершиться

глобальною війною»...

«...Але він застерігав нас -

смерть зжирає все, що мітить.

Над розтерзаними біженцями

світить жовтий місяць.

 

Марія Плешкевич та Маріна Селандер у сцені «Кукіль». Фото Вальдемара Клюзка

Всі актори читають по черзі Сергієві широко відомі «Біженці« («Візьми лише найважливіше. Візьми листи. Візьми лише те, що зможеш сама нести...») Так, так, це про біженців трирічної війни на Сході країни. Для неї, моєї (нашої) країни, вона стала глобальною, як передбачав апостол Яків.

Десять правил боротьби за правду

І насамкінець - найважливіше від Сергія Жадана у могутньому акомпанементі «Собак»: що робити, як жити в сучасному шаленому-шаленому світі?:

«Як тепер тобі іти і як триматися любові?Як приховувати біль і як заходити у хвилі?»... І чеканить в ритмі року Десять правил. Для нас усіх:

«...Коли наступає тиранія і зв'язує тобі руки.

Коли тебе починають видавлювати з твоєї території.

Коли тобі говорять, що і де ти маєш робити,

пам'ятай про правила, які допоможуть тобі боротися. Що б тобі не говорили -

 

ЗНАЙ СВОЇ ПРАВА!

 

Правило перше - ніколи не здавайся завчасно.

Правило друге - завжди захищай свої інституції.

Правило третє - остерігайся однопартійності.

Правило четверте - не бійся брати на себе відповідальність.

 

ЗНАЙ СВОЇ ПРАВА!

 

Наступні правила ще простіші, зараз сам це побачиш.

Правило п'яте - виступай проти парамілітарних організацій.

Правило шосте - якщо маєш зброю, навчися думати.

І правило сьоме - завжди відрізняйся від інших.

 

ЗНАЙ СВОЇ ПРАВА!

 

Правило восьме, можливо, найважливіше - вір у свою правду.

Правильно дев'яте - завжди дивись в очі.

Правило десяте - роби добрі справи.

І завжди будь відважним, скільки стане тобі духу!

 

ЗНАЙ СВОЇ ПРАВА!»

 

	Сергій Жадан в одній з фінальних сцен. Фото Євгенія Малолетки

Англомовний варіант «Правил» виконував паралельно і так само заклично поет і актор Боб Голман.

Десять правил взяті з «20 заповідей вільної людини», які випливають з досвіду ХХ сторіччя, написані відомим у світі, зокрема, і в Україні, професором історії Єльського університету (США), дослідником історії Східної Європи та тоталітарних режимів Тімоті Снайдером. Ці заповіді з'явилися після останніх (2016) президентських виборів у США: «Як жити в часи тоталітаризму».

****

Боб Голман у пролозі до вистави «Тичина, Жадан та «Собаки» у фойє театру. Фото Вольдемара Клюзка

Отож, друге своє враження можу узагальнити так: це ж треба вміти протягом 60-ти хвилин театрального дійства розповісти про сто років історії! З чого починали (Тичина) і до чого прийшли (Жадан). Творці групи «Яра» зуміли про це розповісти образно, символічно, синтетично (слово, музика, проекції-слайди, світло, звук, сценографія в цілому). Мабуть же, це далося їм нелегко, перелопачено стільки матеріалу! Що вартий лише переклад (Вірляна Ткач та Ванда Фиппс) англійською віршів Тичини, в який і українською треба довгенько вчитуватися, щоб в одному-двох рядках вловити суть багатосторінкових нарисів. А 15-хвилинний вступ у фойє - це одна з родзинок вистави. Вдала, вишукана творча знахідка!

Вершинний крок експериментальної театральної музики Юліана Китастого

Те, що зумів «витягти» зі своєї бандури у цій виставі відомий бандурист Юліан Китастий, - це його вершина саме в галузі театральної музики. Довелося навіть порозмовляти з ним про те, як стався такий прорив. Юліан охоче розповів про свою творчу лабораторію.

Всі останні роки співпраці з театральною групою «Яра» постійно експериментував, виконував різні технічні етюди, шукав нові звучання. Він працює саме з харківською бандурою, створеною знаменитим Хоткевичем. На відміну від житомирсько-київської, вона дає можливість працювати обома руками (як колишні кобзарі на своїх кобзах). «Особливість музики в театрі, - розповідає Юліан, - це обмежена можливість розвивати музикальність. Найбільше - це 30 секунд, інколи і 5... Зате можна використовувати нестандартні способи звукодобування».

Цим він скористався вповні: і стукання барабанною паличкою або руками по деці, шкрябання нігтем по обмотці струн, що схоже на скреготіння... Навіть використовував дерев'яну частину ключа від бандури або дерев'яний гребінець для створення іншого звуку, одночасно граючи правою рукою. Гра акторів у цій виставі складна, швидкі зміни настроїв, які треба було «пов'язати» музикою. Тому використано немало імпровізацій. Думаю, кожен глядач не омине увагою все, що створено творчою фантазією та досвідом бандуриста-експериментатора.

До речі, Юліан зумів своє експериментаторство вповні проявити і у фойє - пролозі. Там стоїть старе розібране фортепіано без клавішів, лише зі струнами. На залишках цього елітного колись інструмента Юліан перфектно акомпанував своїми фантазіями іншому творчому фантазерові - Бобу Голману, який за допомогою капелюхів та шапок демонстрував прихід та відхід нової влади в Києві у 1917-1920-хх рр.

Творчий ансамбль. Жадан і «Собаки»

Робота акторів у складі Боба Голмана, Маріни Селандер, Шона Ідена, Роба Фельдмана, Дарієн Фіоріно, Криса Іґнаціо, Марії Плешкевич, Олександри Коваль заслуговує, безумовно, високої оцінки. Відчувається, що кожен з них залюблений в це магічне лицедійство і віддає йому всю душу. Особливість мистецької групи «Яра», про яку вже згадувалося, в тому, що кожен з акторів є одночасно й учасником колективної постановки. Це, очевидно, позитивно впливає і на рівень їхнього натхнення під час гри.

Сергій Жадан та рок-гурт «Собаки» у фінальній сцені. Фото Богдана Гриціва	Сергій Жадан, гурт «Собаки» та Боб Голман у пісні «Знай свої права». Фото Вальдемара Клюзка

 

Значну роль у даній виставі віддаю Сергієві Жадану разом з гуртом «Собаки».

Саме їхня участь зі своїми текстами, музикою, зробили цю виставу актуальною, внесли велику частку і сенсу, і драйву. Американський читач та глядач, який не раз уже знайомився зі Сергієм Жаданом під час його попередніх гастролей як з автором, який майстерно виконує свої тексти, переконався ще й в неабияких його вокальних можливостях. Суттєвим є його внесок у сценарій вистави. Справді - людина-оркестр.

	Бандурист Юліан Китастий – автор та виконавець музичного оформлення першої частини вистави. Фото Вальдемара Клюзка

Різносторонній талант і великий патріот. Разом з гуртом «Собаки» здійснює благодійні концерти на лінії фронту та по всій Україні, збираючи кошти для сімей наших загиблих воїнів. Чого варта їхня ініціатива проведення концертів зі збором коштів під лозунгам «Подаруй Олександрові Кольченку побачення з мамою». І недарма, володіючи багатьма лауреатськими званнями, цього, 2017, року він став ще й лауреатом премії імені Василя Стуса за особливий внесок в українську культуру та активну громадську позицію.

А в цей приїзд до Америки Жадан і «Собаки», окрім участі в 11-ти виставах на нью-йоркській сцені експериментального театру «LaMaMa», дадуть ще окремі концерти в Нью-Йорку та Філадельфії.

*****

Впродовж багатьох років учасниками створення вистав мистецької групи «Яра» є незамінний Ватоку Уено (сценографія), Джеф Наш (світло), Кеіко Обремскі (костюми), Вальдемар Клюзко (проекції).

Вітаємо всіх учасників вистави «1917/2017: Тичина, Жадан і «Собаки» з безумовно успішною, цікавою презентацією. Подальших творчих вам вершин!