ВОЛЕЙБОЛ

Ліберо збірної України поділився сподіваннями щодо відбіркового турніру світової першості та розповів, чому його «Барком-Кажани» поступився у фіналі чемпіонату Суперліги «Локомотиву».

Як відомо, молодіжна збірна України (U-21) вже вирушила до Сербії, де зіграє в кваліфікаційному раунді чемпіонату світу. А ось наша національна команда до свого подібного турніру ще продовжує готуватися в Івано-Франківську. Цьогоріч для неї були створені такі умови, що гравці й досі перебувають від них у приємному шоку. Саме з цього моменту і розпочалося наше інтерв'ю з одним із ліберо української збірної Горденом Бровою...

- Гордене, вже неодноразово доводилося чути, що умови для підготовки вам в Івано-Франківську створили настільки шикарні, що дивуються навіть численні легіонери...

- І це справді так! Відверто кажучи, ми дуже вражені. Нам казали, що все має бути на рівні, але щоби настільки! Проживання, харчування, ігровий та тренажерний зали, медичне забезпечення - все за вищими стандартами. А за таких умов і працюється зі значно кращим настроєм. Ну, а хороший настрій значно поліпшує якість роботи. Це бачу я особисто, це бачать й усі інші.

- Однак, на нещодавньому міжнародному турнірі в Івано-Франківську, незважаючи на три перемоги, гра нашої збірної бажала бути значно кращою...

- Згоден з вами, проте, тому є просто пояснення. По-перше, у першому матчі ми зустрічалися з білорусами і, можна сказати, вивчали манеру їхніх дій лише під час протистояння. По-друге, не забувайте про хвилювання: все ж таки, вперше грали у теперішньому складі, та ще й перед заповненими трибунами. Тому й поступилися у стартовому сеті та дещо нервували у наступному. Проте, коли проаналізували що до чого і заспокоїлися - гра одразу ж пішла під нашу диктовку.

Щодо матчу з нашої «молодіжкою», то підопічні Миколи Пасажина дуже хотіли показати себе з найкращого боку. Вони старалися, боролися за кожен м'яч, кожне очко. Проте, у фіналі кожної з партій ми брали гору, можна сказати, на класі. А це теж вагомий чинник.

Нарешті, у завершальному поєдинку з Латвією ми вже знали, що очікувати від суперників, проаналізували їхні дії в попередніх зустрічах. Тому й провели, на мій погляд, найкращу гру на турнірі.

Взагалі ж, турнір був для нас дуже корисним. Ми побачили, які зв'язки та комбінації є найбільш продуктивними, які - не дуже. Зрозуміли, що необхідно виправляти та підтягувати, а що - просто вдосконалювати. Саме над цим тепер і працюємо.

- Наставник Угіс Крастіньш у всіх матчах виставляв різні склади. Тобто, так би мовити, грав трьома різними складами. Невже сьогодні підбір виконавців у команді зібрався настільки сильний, що вони не діляться на основних та резервістів?

- Ну, тут тренеру видніше. Але команда в нас дійсно зібралася - супер!

- То що, нехай на відбірковому турнірі тремтять і хвалені французи, і непоступливі німці, і, тим більше, всі інші?

- А що? Нехай тремтять! Нам це тільки на руку. Своєю чергою, ми всіх суперників поважаємо, але не боїмося. Навіть чинних чемпіонів Європи - французів. Звісно, вони дуже сильні, втім, як і німці, і турки... Тож розуміємо, що легкої прогулянки у відбірковому турнірі в Ліоні не буде ні в нас, ні в когось іншого. Боротьба за вихід до фінального раунду чемпіонату світу буде дуже гострою. Однак, ми віримо у власні сили. І якщо, образно кажучи, зіграємо в Ліоні так, наче востаннє, то Фортуна може повернутися до нас обличчям. Принаймні, повторюю, настрій у наших гравців саме такий.

- Протягом усього сезону у вітчизняній Суперлізі ваша команда «Барком-Кажани» була беззаперечним лідером. Виграла і Суперкубок, і Кубок країни. Проте, в поєдинках за «золото» поступилася «Локомотиву». Чому так сталося?

- Ми справді йшли попереду, проте харків'яни постійно прогресували. Чим ближче до кінця сезону - тим складніше було з ними суперничати. А тут ще й досвідчений Юрій Томин, який залікував травму, їх посилив. І все ж, наші фінальні поєдинки з «Локомотивом», як усі казали, вийшли дуже видовищними. Гостре і непередбачуване протистояння було майже в кожному сеті в усіх матчах. Тут багато що, якщо, взагалі, не все, залежало від морально-вольових рис і від елементарного везіння. І якщо в першому, гадаю, ми суперникам нічим не поступилися, то в другому... Їм щастило трішечки більше. Звідси й підсумковий результат.

Проте, хоч як там було, «Локомотив» став чемпіоном цілком заслужено. І нам все ж було не максимально гірко: розуміли, що поступилися справді класному і сильному суперникові. Тому тішилися і срібними нагородами. Ну, а в наступному сезоні все ж спробуємо виграти, нарешті, і «золото»!

Прес-служба ФВУ