Травневе
сонце освітило небо, маленькі сонечка-кульбабки золотіли у траві, а в школі українознавства
«Барвінок» були і своє Сонечко, і свої Кульбабки, і навіть своя Весна.
13 травня
тут святкували День матері. Заквітчану залу прикрашав образ головної Матері - Пресвятої
Богородиці. Урочисто розпочав свято о. Василь Сендега з Української Православної
Церкви св. Петра та Павла у Пайлoс Парк, вітаючи всіх матерів і дякуючи за їхню
безмежну любов і важку щоденну працю. Також о. Василь наголосив, що в цей день учні
мали бажання привітати не лише матусь, а й татусів, таким чином об'єднавши два свята
в один чудовий День батьків.
Ведучі свята
закликали весну і тепло. «Лиш тому, хто вірить у казку, ліс дарує ніжну ласку» -
і довкола оживав чарівний весняний ліс. У ньому на допомогу Хлопчикам, які шукають
подарунки на мамине свято, приходили Зайчик і Синичка. А після веселої української
заклички «Вийди, вийди, Сонечко» прилетіло і саме Сонечко. І, нарешті, у танку з'явилася
справжня Весна з подарунками для всіх.
Тепло Сонечка,
радість Весни і щире виконання пісеньки «Моїй матусі» пробуджують зі сну Підсніжників
і Кульбабок. Маленькі Квіточки просять Хлопчиків не зривати їх у букет: «Ні, не
рви нас, ми живі, хоч і квіточки малі! Хочемо жити! Не губи!» І тоді Весна дарує
друзям фарби й олівці і наголошує, щоб пам'ятали, що «навесні усе живе». То ж друзі
вирішують намалювати мамам весняні квіти в подарунок, бо ж коли весну стрічали,
вони «дещо помічали, чи це здалося мені, може, що на весну мами схожі!»
На святі
лунали пісня для тата «В понеділок рано», веснянка «Вийди, вийди, Іванку». Зі сльозами
вдячності на очах слухали матусі ліричну пісню «Мамо». І, мабуть, кожному в душі
хотілося сказати своїй матері: «Мамо, ти одна, найдорожча, єдина. Мамо, я для тебе
завжди дитина...»
У дарунок
батькам малята читали поезії «Мій малюнок», «Подарунок мамі», «Мамині руки», «Батько
й мати», «Ненька». Також тішили глядачів майстерним виконанням творів «Чорнобривці»,
«Лебеді на озері», «На День матері» і «Святкування» на фортепіано та «Колискової»
на сопілці.
Наприкінці
свята матусі отримали від дітей виготовлені і підписані власноруч листівки та квіти.
Учні запрошували матерів до танцю. Виступ закінчився молитвою та святковим частуванням.
А в повітрі
і досі лунає:
«Хай почують поля,
хай почують ліси, мамо,
Що ти в мене одна,
найрідніша моя, мамо...»
Фото Павла Ярiша