20 квітня 2017 року у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск призначив Преосвященного Кир Венедикта, єпископа-помічника Львівської Архієпархії правлячим єпископом єпархії святого Миколая УГКЦ з осідком у Чикаго (США), перенісши його з титулярного осідку Германіціяни.

Відповідне рішення було прийнято під час Синоду Єпископів УГКЦ у вересні минулого року. Проте, оскільки територія єпархії поза Україною, Папа мусів підтвердити це рішення.

З цієї нагоди відбувся брифінг владики Венедикта з журналістами у Митрополичих палатах (м. Львів, пл. св. Юра, 5).

«Звісно, ми радіємо, що владика Венедикт призначений до Чикаго, але ми також і будемо сумувати за ним. Він, як добрий душпастир, натхненно трудився і вкладав усі свої сили в цю працю. Ми бажаємо владиці Божого благословення. Він вирушає в інший далекий край, це призначення для нього - нові виклики. Проте, завжди залишається одна актуальна мета - провадити людей до Бога. Завдання кожного єпископа - зі своїми священиками і вірними добре співслужити та співпрацювати. Бажаємо владиці успіхів на американському континенті, щоб він зумів заохочувати священиків успішно служити людям, провадити їх для освячення та спасіння. А ми завжди будемо для нього підтримкою у своїх щирих молитвах», - зазначив Високопреосвященний владика Ігор, Архієпископ і Митрополит Львівський УГКЦ.

Чиказька єпархія святого Миколая УГКЦ з осідком у Чикаго є частиною Філадельфійської митрополії УГКЦ. Її створено буллою Римського Архієрея Івана XXIII 14 липня 1961 року, виокремлюючи її зі західної частини Філадельфійської архієпархії. Згідно з даними за минулий рік, ця єпархія нараховує 50 парафій, 10 тис. вірних. Є вакантною зі 16 серпня 2016 року, після того, коли відійшов у вічність владика Річард (Семінак). Преосвященний владика Венедикт буде п'ятим архієреєм, який очолить цю єпархію. Інтронізація відбудеться, згідно з кодексом Католицьких Церков і діючим правом, протягом 3-х місяців. Про точну дату невдовзі повідомлять.

Під час брифінгу владика Венедикт подякував за особливий дар, який отримав у Львові, зокрема, за довіру, яку проявив до нього митрополит Ігор, а також висловив щиру подяку священнослужителям Львівської Архієпархії УГКЦ, Курії, вірянам та журналістам, - усім, хто з ним співпрацював: «Довіра та розуміння, які проявили до мене владика Ігор та владика Володимир, будувала і приголомшувала мене як особистість. У Львові є величезний обсяг роботи. Тут билось і б'ється серце нашої Церкви через довгі сторіччя. В своєму житті я завжди намагався шукати Божу волю, це ніколи не було легко і просто: в особливий спосіб вона пізнається через молитву, а в опосередкований - через обставини.

Свого часу я відчув поклик до священичого життя, вступив до семінарії, відслужив священиком, потім відчув поклик до монашого життя. Тоді Господь покликав мене до служіння в Білорусі. Далі - служив у Канаді. Невдовзі Господь повернув мене до України. Будь-яке служіння ніколи не буває легким. Коли я потрапив до Львова, то поволі входив у цю дійсність, але завжди почувався тут добре і комфортно. А тепер - Чикаго, де я був один раз і лише один день. Я також хочу приймати це як поклик Божий, адже в житті нема випадковостей, на все Господня воля, і Він провадить мене до Чикаго. Вірю, що Господь хоче мене там освячувати і спасати, аби я допомагав освячуватись і спасатись іншим. Мій підхід у житті завжди складався з трьох речей - побачити, зрозуміти, що діється, - і далі діяти. Я часто повторюю, що не вірю в харизматичних лідерів, але я люблю співпрацювати у взаємодоповнюючій команді. Надіюсь на велику співпрацю зі священиками та мирянами в Чикаго. Перефразовуючи слова Іоана Золотоустого, - слава Богові за все, що діється у моєму житті».

Відповідаючи на запитання журналістів про те, наскільки призначення до Чикаго є особисто викликом для нього (зважаючи на відмінність соціальних, економічних та й буденних умов життя українців, зокрема, молоді у США) та чи буде комунікація з мирянами, яку він проводитиме на іншому континенті, відрізнятись від тої, яку була в Україні, владика Венедикт відповів: «Я залишусь таким, яким був. Мені завжди було приємно спілкуватись з мирянами. Я можу багато почерпнути від них і навчитись. І хочу продовжувати це у Чиказькій єпархії. Мій досвід життя, служіння і подорожей показує - Бог всюди є той самий, і люди глибинно ті самі, незважаючи на ментальні та культурні нашарування. Ми всі є люди, і я певний, що в Чикаго є той самий Бог, який є в Україні, і який усіх нас любить».

Біографічна довідка

Преосвященний Кир Венедикт (в миру - Алексійчук) народився 16 січня 1968 року в селі Борщівка, Костопільського району, Рівненської області. З 1975 до 1983 рр. навчався в Борщівській восьмирічній школі. У 1983 році розпочав своє навчання в Рівненському медичному училищі, яке закінчив у 1987 році за спеціальністю «фельдшер». Опісля працював на станції швидкої медичної допомоги. З травня 1987 до травня 1989 рр. служив у війську. Опісля рік працював як фельдшер у санаторії в місті Трускавець.

У 1990-1993 роках навчався у Духовній семінарії в місті Дрогобич. Був висвячений на священика 29 березня 1992 року. Тоді ж був призначений на парафію села Бистриця, Дрогобицького деканату. Крім того, душпастирював при церкві Святої Трійці у м. Дрогобич. З 1992 до 1994 рр., працюючи в Патріаршій катехитичній комісії, відповідав за організацію місійної діяльності на східній Україні.

13 травня 1993 року був прийнятий до Свято-Успенської Унівської Лаври монахів Студійського уставу. Отримав монаший постриг 13 жовтня цього ж року. 31 грудня 1995 року отримав Малу схиму.

З липня 1994 року душпастирював у новоствореному монастирі свв. Бориса і Гліба у Полоцьку (Білорусія). Одночасно працював на парафіях у Вітебську, Могильові, Гомелі, Бресті. Був духівником у молодіжній християнській організації в Мінську.

У 1996 році закінчив Люблінський католицький університет з написанням магістерської роботи на тему: «Християнська духовність за св. Іваном з Кронштадту».

Із грудня 1996 року перебував у місті Сан-Кетерінс (Канада) з метою заснування у цьому місті нового монастиря. Звідти повернувся в квітні 1999 року, оскільки був обраний ігуменом Свято-Успенської Унівської Лаври У травні 2000 року повторно був обраний ігуменом, а в травні 2005 року - переобраний на наступну каденцію.

Із 2004 року - член Патріаршої комісії у справах монашества.

З жовтня 2004 року розпочав докторантське навчання в Люблінському католицькому університеті. У 2006 році закінчив лецінціат у згаданому університеті з теології духовності.

У 2006 році був адміністратором парафії святого Миколая в м. Перемишляни. У лютому 2006 року призначений головою секретаріату Собору монашества УГКЦ. У травні 2007 року очолив Літургічну раду. У серпні 2007 року був обраний головою Ради вищих настоятелів чоловічих інститутів богопосвяченого життя УГКЦ.

18 квітня 2008 року в Люблінському католицькому університеті захистив докторську роботу на тему: «Настоятель як духовний отець. Дослідження в світлі творів преподобного Теодора Студита».

3і серпня 2010 року призначений єпископом-помічником Львівської архієпархії. Йому призначено титулярний престол Джерманічана.

5 вересня 2010 року в Архікатедральному соборі святого Юра у Львові здійснено єпископську хіротонію. Чин архієрейської хіротонії у присутності Блаженнішого Любомира, за участі членів Синоду Єпископів УГКЦ, здійснив владика Ігор (Возьняк). Співсвятителями були владика Юліан (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький, та владика Павло (Хомницький), Єпарх Стемфордський (США).

Українська Греко-Католицька Єпархія святого Миколая в Чикаго входить до Філадельфійської Митрополії та є її найбільшою частиною з огляду на територію, охоплюючи території північних, центральних та західних штатів країни. Вона була заснована 1961 року та, згідно з даними «Annuario Pontificio 2017», станом на минулий рік нараховувала приблизно 50 парафій, надаючи духовну опіку понад 10 тисячам вірних. Цей осідок став вакантним 16 серпня 2016 року після відходу у вічність четвертого Єпарха Чиказького владики Річарда Семінака.

Підготувала Лідія Батіг

Джерело: «Духовна велич Львова»