Підписано протокол про вступ Чорногорії до НАТО

Президент США підписав протокол про приєднання Чорногорії до Північноатлантичного альянсу, що стало завершальною процедурою в процесі ратифікації цього рішення Сполученими Штатами.

Про це офіційно повідомив у вівторок у Twitter речник Білого дому Шон Спайсер.

«Білий дім поінформував Сенат, що президент Сполучених Штатів затвердив приєднання Чорногорії до НАТО», - зазначив офіційний представник американського президента.

Сенат США проголосував за це рішення ще наприкінці березня, підтримавши надання членства Чорногорії у військово-політичному блоці переважною більшістю голосів. Тоді лише два законодавці висловилися проти - республіканці Ренд Пол і Майк Лі. При цьому, у верхній палаті Конгресу підкреслили, що схвальне рішення більшості є також потужним сигналом для Росії, яка чинить агресію проти своїх сусідів.

Тепер Чорногорії залишилось завершити процедуру ратифікації щодо членства в Альянсі в Нідерландах та Іспанії. Очікується, що остаточне рішення про приєднання нового члена буде оголошено на саміті НАТО в Брюсселі наступного місяця.

 

У Туреччині підтвердили застосування зарину в сирійському Ідлібі

Підтверджено, що в сирійському Ідлібі був застосований отруйний газ зарин.

Про це заявив міністр охорони здоров'я Туреччини Реджеп Акдаг, повідомляє Anadolu.

За його словами, в аналізах крові і сечі сирійців - жертв хіматаки в Ідлібі - виявлений ізопропіловий ефір фтор ангідриду метилфософонової кислоти, метаболіт газу зарин.

Нагадаємо, в результаті застосування режимом Асада хімічної зброї в містечку Хан Шейхун у провінції Ідліб 4 квітня загинуло понад 100 мирних мешканців, постраждали ще 500 осіб, здебільшого, діти.

 

Справа Литвиненка: британських слідчих у Росії хотіли отруїти

Британські слідчі, які вели справу про отруєння екс-агента ФСБ Олександра Литвиненка, заявили, що їх намагалися отруїти у Росії, аби завадити розслідуванню.

Про це повідомляє видання Daily Mail.

Як зазначається, британські офіцери, розшукуючи підозрюваних у вбивстві Литвиненка, були відряджені на два дні до Москви. Тепер один з детективів розповів, що він та його колега стали жертвами отруєння, симптоми якого були схожі на гастроентерит.

«Я пам'ятаю, як одного разу ввечері мій офіцер (колега, який подорожував з ним) скаржився на спазми у шлунку і погане самопочуття», - повідомив детектив Брайан Тарпі.

За його словами, наступного дня обидва офіцери були у Генеральній прокуратурі РФ, після чого у нього теж виникли проблеми зі шлунком.

Детективи розповіли, що за ними проводилося стеження, а їхні готельні номери таємно обшукали. Також зник важливий доказ - запис інтерв'ю з одним із підозрюваних.

Британські детективи зазначали, що їхньою головною метою була зустріч з підозрюваними у вбивстві Литвиненка Андрієм Луговим і Дмитром Ковтуном. Їм дозволили поспілкуватися з Ковтуном, який перебував у лікарні. Однак, чоловік був повністю забинтований, було видно лише його очі, тому, зазначають слідчі, на його місці міг бути хто завгодно.

Як відомо, Олександр Литвиненко загинув 23 листопада 2006 року, в Лондоні, в результаті отруєння радіоактивним полонієм-210.

Експерт з радіації Метью Панчер, який розслідував отруєння агента російських спецслужб Олександра Литвиненка, був знайдений мертвим через п'ять місяців після поїздки до Росії.

 

Лідери Кіпру відновили переговори про об'єднання острова

У вівторок, після двомісячної перерви, лідери Кіпру відновили переговори, спрямовані на возз'єднання етнічно розділеного острова.

Про це повідомляє Associated Press.

«Наразі неясно, чи призведуть переговори до підписання якихось угод», - йдеться у повідомленні.

Так, лідер греків-кіпріотів Нікос Анастасіадес звинувачує лідера турків-кіпріотів Мустафу Акінджі у гальмуванні ключових питань після багатьох місяців значного прогресу.

Своєю чергою, Акінджі каже, що греки-кіпріоти не погоджуються з основною вимогою рівноправного партнерства в управлінні передбачуваною федерацією, насамперед, стосовно проведення головування по черзі.

Раніше повідомлялося, що лідер грецької громади Кіпру Нікос Анастасіадес залишив стіл переговорів щодо Кіпру, заявивши, що «йому більше немає що сказати».

Кіпрський конфлікт є територіальною суперечкою між греко-кіпріотами і турко-кіпріотами. У 1983 році північна громада турецької меншини самопроголосилася «Турецькою Республікою Північного Кіпру».

Водночас, цей акт був засуджений у Резолюції Радбезу ООН і визнаний юридично недійсним. Досі новоутворену державу визнала лише Туреччина.

 

Керувати Скотленд-Ярдом вперше буде жінка

Перша в історії жінка-керівник лондонської поліції Скотленд-Ярд, 56-річна Крессида Дік у понеділок розпочала роботу на новій посаді.

Як повідомляє DW, у зв'язку з цим мер британської столиці Садік Хан заявив про «історичний день для Лондона».

Як наголошується, серед найважливіших завдань Дік на чолі Скотленд-Ярду, що має бюджет у більш, ніж 3 мільярди фунтів на рік, буде зміцнення безпеки в мегаполісі, який нещодавно знову став мішенню терористів. Їй підпорядковуються близько 43 тисяч співробітників.

За словами прем'єр-міністра Великої Британії Терези Мей, «Дік має унікальні здібності, необхідні для того, щоби впоратися зі складними завданнями, що стоять перед керівником лондонської поліції».

У поліції Крессида Дік працює вже понад 30 років. Останнім часом випускниця Оксфордського університету обіймала посаду в міністерстві закордонних справ Великої Британії.

 

Фінляндія відкрила центр протидії кіберзагрозам

Відповідне рішення фінського уряду привітали в Європейському Союзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

«На рівні Євросоюзу ми надаватимемо всіляку підтримку Фінляндії у виведенні цього нового центру з протидії гібридним загрозам на повну оперативну спроможність та у його подальшій роботі з надання стратегічного експертного аналізу в протидії гібридним загрозам, що сприятиме безпеці в Європі», - заявила високий представник ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Федеріка Могеріні.

Вона наголосила, що центр у Гельсінкі також зміцнить співробітництво ЄС і НАТО у протистоянні головним світовим загрозам.

Центр протидії гібридним загрозам є ініціативою уряду Фінляндії, метою діяльності якого визначені сприяння стратегічному діалогу між ЄС, НАТО та іншими учасниками; проведення досліджень та аналізу з протидії гібридним загрозам; проведення тренувань та навчань, підвищення рівня оперативної сумісності між сторонами; координація взаємодії між урядовими і неурядовими організаціями.

 

У справі про «договірні тендери» в Молдові вже затримані 19 осіб

Офіцери Національного центру боротьби з корупцією і співробітники Антикорупційної прокуратури затримали 19 осіб: вони підозрюються в махінаціях під час проведення тендерів на реалізацію проектів енергетичної ефективності.

Серед затриманих - керівники місцевих адміністрацій, голови комерційних структур, директори і бухгалтери кількох навчальних закладів, повідомляє Укрінформ.

Як повідомили у прес-службі Національного центру боротьби з корупцією, загальна вартість проектів з енергетичної ефективності становить, згідно з попередніми даними, близько півтора мільйона доларів.

Згідно з матеріалами слідства, затримані використовували попередньо погоджену схему проведення так званих «договірних публічних тендерів». У створенні такої схеми активну участь брали і співробітники національного Фонду енергетичної ефективності.

Якщо вину затриманих буде доведено, їм загрожує ув'язнення терміном до 15 років з позбавленням права обіймати публічні посади протягом наступних п'яти років після закінчення терміну покарання.

Слідчі заходи тривають.

 

Австралія вкладає мільярди у модернізацію системи ППО

Міністр оборонної промисловості Австралії Крістофер Пайн оголосив про виділення 2 млрд. австрал. дол. ($1,5 мільярда) на модернізацію системи протиповітряної оборони малої дальності.

Про це повідомляє прес-служба Міноборони Австралії.

«Сучасна інтегрована наземна система ППО необхідна для захисту наших розгорнутих сил від більш складних загроз з повітря як у глобальному, так і у регіональному масштабі», - наголосив міністр.

Проект є першим кроком у рамках комплексної програми модернізації протиповітряної і протиракетної оборони австралійських збройних сил, оголошеної у 2016 році у «Білій книзі» оборони. Загальна вартість контракту, який Міністерство оборони Австралії готове укласти, становить два мільярди австралійських доларів ($1,5 мільярда).

Нова система повинна замінити систему ППО, що експлуатується Силами оборони країни впродовж останніх тридцяти років та підлягає списанню на початку наступного десятиріччя. Остаточні цифри будуть надані на затвердження уряду у 2019 році.

Головним підрядником проекту стане американське підприємство Raytheon. За словами керуючого директора Raytheon Australia Майкла Ворда, для оновлення австралійської системи компанія поєднуватиме американські та норвезькі технології.

Очікується, що оновлена система перебуватиме на озброєнні 16 авіаційного полку і, здебільшого, використовуватиметься для захисту персоналу австралійських баз у зонах військових дій або на півночі Австралії. Завершення проекту очікується до 2020 року.

У минулому році уряд Австралії, країни, яка є одним з основних союзників США, пообіцяв у найближчі десять років збільшити витрати на оборону держави на тридцять мільярдів австралійських доларів.

 

У Китаї відкрили «полювання» на шпигунів

Муніципальне бюро державної безпеки Пекіна оголосило про запуск «гарячої лінії», на яку можна звернутися і розповісти про діяльність іноземних шпигунів.

Інформатори можуть розраховувати на грошові премії в розмірі до 72 тисяч доларів залежно від важливості переданої інформації, повідомляє Бі-Бі-Сі.

«Пекін - основна мета для проведення іноземними розвідслужбами та іншими ворожими силами операцій, пов'язаних із впровадженням агентів, підривною діяльністю, провокацією конфліктів і крадіжкою інформації», - йдеться в повідомленні бюро.

Влада зазначила, що не каратимуть інформаторів за помилки, проте боротимуться з неправдивими доносами.

Минулого року чиновники запустили кампанію, що закликає до пильності у зв'язку з роботою іноземних розвідслужб. Вона включала попередження про ризик вступити у романтичні відносини з іноземним шпигуном, який спробує вивідати секретну інформацію.

Два роки тому була створена національна «гаряча лінія» для повідомлень про шпигунську діяльність.