Якось старий учитель пішов зі своїм учнем на прогулянку до лісу. Раптом учитель зупинився, зацікавившись чотирма рослинами. Перша з них тільки-но почала прорізатися крізь землю, друга вже мала розвинену кореневу систему і пустила молоді листочки, третя була сформована у малий кущ, а четверта була уже зрілим деревом.

Учитель звернувся до свого молодого учня:

- Вирви першу рослину.

Хлопчик без усякого зусилля, лише пальцями, витягнув її.

- А тепер вирви другу.

Учень послухав, але це вже далося йому дещо важче.

- А тепер - третю.

Хлопець напружив усі свої сили і лише тоді зумів витягнути із землі кущ.

- Ну, а тепер, - запитав учитель, - чи впораєшся з четвертою рослиною?

Коли хлопець міцно схопив двома руками стовбур дерева і спробував вирвати його зі землі, то лише ледь затріпотіли листочки.

- Ось так, сину, буває і з нашими поганими звичками. Коли вони ще молоді, не вкорінені, ми з Божою допомогою дуже легко можемо їх позбутися, але коли вони вже пущені в землю, глибоко вкорінені, то їх уже важко позбутися, незважаючи на наші щирі молитви і старання.

 Таємниця твоєї душі. Вибрані християнські оповідання й притчі для сім'ї та школи. 2009 рік