Боротьба

Одна з найбільш титулованих українських борчинь Юлія Ткач, незважаючи на невдачу на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро, знову продовжує боротися і вже пішла на четвертий для себе олімпійський цикл. На Київському турнірі зі спортивної боротьби вона була однією з кращих, заслужено виграла золоту медаль у своїй категорії.

Після перемоги Юлія Ткач розповіла, що її надихає на продовження кар’єри і які цілі перед собою вона ставить.

– Юлю, наскільки важко вам далася перемога на Київському турнірі?

– У моїй категорії склад був не найсильніший, але відчувалася напруга через те, що виступаєш вдома, відповідальність тиснула трохи, було присутнє хвилювання. Важко не було, оскільки я є лідером у своїй категорії. Рада, що перемогла, що є результат. Це добре, коли ти викладаєшся на тренуваннях, і потім це винагороджується золотою медаллю.

– Наскільки приємно виступати перед рідними трибунами?

– Це завжди дуже приємно. Коли мені піднімали руку, я бачила, скільки людей аплодували, і мені хотілося кожного розцілувати. Це дуже приємно, коли за тебе так вболівають, тебе підтримують. Я щаслива і рада, що перемогла.

– Після Олімпійських ігор багато спортсменів беруть паузу, а ви зараз показуєте таку форму, ніби й не відпочивали весь цей час...

– Після Олімпіади було важко, позаяк вірила, що медаль у мене точно буде. Я була готова на «відмінно», але… не знаю. Напевно, на все воля Божа. Інакше не можу пояснити, чому так сталося. Можливо, це моя доля, моя карма.
У мене була невелика відпустка, десь місяць, а потім вирішили, що я в настільки хорошій формі, що якось шкода запускати її, тому майже одразу почали їздити на змагання, боротися, тому що саме змагання дають найкращу підготовку. Це краще, ніж на тренуваннях боротися в спарингах з десятком суперників. На змаганнях ти розкриваєшся, ти бачиш свої помилки.

– Які найближчі плани?

– Для мене кожні змагання – важливі. Зараз – це чемпіонат Європи, потім, у серпні, важливим буде чемпіонат світу. І так щороку.
У нас зараз дуже великі амбіції, ми налаштовуємося на чемпіонат Європи. Я є в складі команди. Це вже остаточно, тому дуже хочеться поїхати і перемогти, показавши вкотре всім, що я є найсильнішою в категорії.
А, взагалі, ми будуємо плани на весь олімпійський цикл, плануємо роботу на чотири роки. Це вже мій четвертий олімпійський цикл, і хочеться, щоб він, нарешті, увінчався олімпійською медаллю.
Так вийшло, що на трьох Олімпійських іграх мені не вдалося виграти олімпійську медаль. Важко це пережили, доводиться докладати великих зусиль, щоб знову зарядитися і відновити тренування, але, напевно, бажання виграти таки цю медаль бере верх.

– Звідки ви берете натхнення?

– Напевно, це бажання розкритися на повну, здобути медаль, про яку мрієш. Цього дуже хочеться, щоб бути повністю реалізованою спортсменкою в боротьбі. Це – найголовніший поштовх до продовження кар’єри.