Кілька днів тому в приміщенні львівського ресторану імпровізацій «Грушевський cinema jazz» (пр. Шевченка, 28) закінчилася унікальна і дуже незвична виставка гральних карт України і світу львівського колекціонера Юрія Рисса.

	Львів 1940 року
	Карти карикатур на політиків
	Карти, різні за формою
	Карти-шахи
	Карти, в яких використана козацька тематика
	Старовинні карти, виготовлені в Польщі, Росії, Угорщині (приблизно 1940-50 роки)

Колекціонер Юрій Рисс з донькою Івоною
Афіша виставки
Найбільші і найменші за розміром карти з колекції Ю. Рисса
Бойові карти УПА
Карти, різні за формою
Карти для гри тарок

У світі є багато колекціонерів, які збирають поштові марки, монети, листівки, а колекціонування карт – явище рідкісне. Тим більше, що багато людей в Україні ставляться до гральних карт негативно і навіть засуджують людей, котрі грають в карти. Однак, у пана Юрія таке захоплення не випадкове. Він – запеклий професійний гравець. Пан Юрій фахово грає у складні ігри, зокрема, преферанс і бридж. А його батько Захар Людикович зі своїм братом В’ячеславом брали участь у чемпіонатах із бриджу, які проходили у Львівському будинку офіцерів. А ще Захар Людикович віртуозно грав у тарок. Це – одна з найдавніших і найскладніших картярських ігор. Дехто з представників старшого покоління львів’ян ще вміє грати в цю гру.
Пан Юрій, здебільшого, проводив час за картами вдома з родиною, а саме, з батьком і дядьком В’ячеславом. Вони зустрічалися в суботу і сідали за улюблену гру – преферанс. Процес гри триває 4-5 годин. Саме з цієї гри проводяться міжнародні чемпіонати, а щоб навчитися професійно у неї грати, потрібен не один рік. У преферансі треба все прораховувати, як у шахматах. Треба мати добру пам’ять.
Колекціонуванням колод карт Юрій Рисс почав займатися 15 років тому. Підштовхнула до колекціонування старша донька Івона зі зятем Антоном. Після кожної поїздки за кордон пан Юрій отримував у подарунок колоду карт. Коли назбиралося кілька цікавих колод з різних країн світу, колекціонер почав їх уважно переглядати і вивчати. Знайомитись з містами та пам’ятками історії і культури, літературними героями, оглядати карикатури на політиків і багато іншого. Згодом до таких оригінальних подарунків долучилася молодша донька Мар’яна, а також друзі і співробітники пана Юрія. Так з’явилися в колекції рідкісні і дуже цікаві екземпляри, різні за розміром, формою, дизайном і видом гри. Деякі з них дуже рідкісні і виготовляються на замовлення. Їх спеціально малюють художники, немов картини. Такими у колекції є карти «чорне по чорному», «біле по білому». Зараз у зібранні колекціонера понад 120 колод з усього світу, починаючу від України, закінчуючи Америкою та Австралією. Унікальність колекції полягає в її різноманітті: в ній присутня історична, мистецька, військова, політична тематика.
Деякі колоди карт залишилися від батька Захара Людиковича. У колекції Юрія Рисса є карти, різні за конфігурацією: круглі, трикутні, гігантські і карти-ліліпути, вдвічі менші за сірникову коробку. Є карти, присвячені малярству «Український живопис ХІХ-ХХ сторіччя», «Світовий живопис», «Живопис І. К. Айвазовського», «Живопис Т. Шевченка». Цікавими є карти «Козацька рада» – рік заснування першої січі в 1492 р., створені Владиславом Єрком. Надзвичайно цікавий розділ про Україну: замки міста, геральдика всіх обласних центрів, а також історичні пам’ятки Криму.
Найбільшою колекцією є, мабуть, карти, які стосуються рідного міста. Пан Юрій за цим стежить особливо. Має у колекції цікаві карти 19-го – початку 20-го сторіччя, за період 1960-1990 років.
Заслуговують на увагу карти, на яких зображені літературні герої М. В. Гоголя, а також герої Ільфа і Петрова з роману «12 стільців». Є карти, на яких зображені герої мультфільмів «Тачки», «Губка Боб» та інші.
Також заслуговує на увагу колода карт із портретами героїв ОУН-УПА. У тій же колоді одночасно показані кадебісти та вбивці наших національних героїв, наприклад, вбивця Степана Бандери Б. Сташинський  позначений на карті 6 («шістка»). Велике захоплення викликають бойові карти УПА, які були надруковані підпільною друкарнею «Нестора Кучерявого» в Одесі.
Цікаво розглядати карти з різних міст світу, венеціанські маски, музеї та пам’ятки Барселони, прекрасні краєвиди Нідерландів та інших міст світу з 50-ти країн.
Колекціонування карт – вкрай рідкісне захоплення.
«Колись була виставка гральних карт у Луцьку, – розповідає донька Юрія Рисса – Івона. Ми намагалися відшукати тих людей, але ніде не можемо знайти жодної інформації. Коли почалася виставка, то деякі люди почали приносити і дарувати батькові старовинні колоди карт, які ми мали вдома».
Зараз існують картярські каталоги, за допомогою яких пан Юрій відстежує всі колоди світу. Нещодавно, переглядаючи каталог, колекціонер знайшов колоду для гри у бридж з дуже гарним і дорогим серцю орнаментом. Пригадав, що саме такі карти мав у дитинстві. І хоч ті карти не несли жодної інформації, проте дитячі спогади були, мов бальзам на душу.
Каталоги виготовляє відома австрійська фірма Piatnik. Вона ж виготовляє карти і вважається світовим монополістом, оскільки це єдина фірма, яка виготовляє карти для бриджу на спеціальному папері.
Зібрані колоди карт у пана Юрія гарно розкладені на спеціальних полицях. Він дуже любить у вільний час розглядати їх. Коли приходять гості, то радо усім показує і дозволяє брати в руки. Люблять розглядати карти внуки пана Юрія. Пам’ятають кожну колоду, одну менше люблять, іншу – більше.
Пан Юрій стверджує, що за допомогою гральних карт можна вивчати географію та інші науки у непримусовій формі. Насамперед, це стосується дітей, які радо роздивляються колоди карт.
В Україні нема організації, яка б об’єднувала колекціонерів карт. Однак, пан Юрій не покидає надії, що незабаром з’явиться український центр чи асоціація колекціонерів. Це було б дуже гарно, бо можна було б обмінюватися картами та інформацією. Вірить, що його виставка буде стимулом.
Всі карти світу є стандартними, тобто, король, дама, валет, туз і цифри, але нестандартним є оформлення малюнків. Дуже відрізняються малюнками карти для гри в тароко: там є два валети, які по-різному одягнені. Різняться між собою на одній карті малюнки. Наприклад, зверху хтось набирає воду, а внизу хтось цілується. Малюнки мають різне значення. Ці карти можна розглядати годинами. Цифри на цих картах римські.
Вся родина пана Юрія поставилася до його захоплення позитивно і навіть долучилася до цієї справи. А дружина колекціонера, пані Марія, є найголовнішим експертом колекціонування. Вона дає кожній колоді певну оцінку.
Існує безліч прикладів, коли карти використовувалися з негативною метою, зокрема, ворожіння, або коли через гру в карти люди втрачали майно. Проте серед справжніх картярів, до яких і належить Юрій Рисс, існує багато неписаних законів, яких вони обов’язково дотримуються. Сильний картяр не має права сісти грати в карти з надто слабким. Донька Івона не пам’ятає, щоб гра в карти в її сім’ї була спрямована у негативне русло.
«Вдома я ніколи не бачила, щоби в нашій сім’ї картярська гра завдала найменшої шкоди, – каже Івона. – Гра у карти, навпаки, розвиває інтелект, зокрема, гра у преферанс. Пригадую, коли ми зі сестрою були маленькими, то батько навчив нас грати рема-бридж. Ми дуже любили цю гру і часто грали в неї у Карпатах на відпочинку. Батьки були спокійні, що ми не нудимося і не лазимо десь по деревах».
Щоб гра у карти не стала нудною, повинно бути заохочення, і тому потрібно робити маленьку ставку. Коли гравець не має що втрачати, тоді зникає цікавість, а коли є що втрачати, навіть 10 чи 15 копійок, тоді подумаєш, як правильно походити. У пана Юрія дотепер зберігається мішечок, у якому є сто копійок номіналом по одній копійці. Ці монети пан Юрій завжди використовує під час гри. Мудрі люди ставлять собі за мету не заробити гроші, а провести цікаво час із друзями. Вони завжди знають межу, за яку не можна переходити. Палиця, як кажуть, має два кінці. Можна забагато випити кави, що призведе до інфаркту. Все залежить від внутрішньої інтелігентності людини.
В останні роки Юрій Рисс менше грає в карти, тому що більше зайнятий професійною діяльністю. Але час від часу зустрічається з друзями і грає. Колись пан Юрій грав у чемпіонаті світу з преферансу в Інтернеті, де брало участь 200 команд з усього світу. Але коли в Україні почалася війна, львівська команда «Лємберґ» вийшла з чемпіонату через політичні погляди, оскільки в ньому беруть участь також команди з Росії.
Колекціонер цікавиться історією картярських ігор та виготовленням карт. Його мрія – придбати велику хрестоматію гральних карт. Колись у Львові вона коштувала 4000, а зараз – 6500 гривень. У цій хрестоматії описана історія всіх карт світу.
Що ж спонукало доньку Івону влаштувати виставку батькових карт?
«У моєї приятельки був власний ресторан «Джек-Пот», присвячений гральним картам. Весь він був розмальований у картах. Коли я то все побачила на відкритті, була дуже вражена. Тоді ж запропонувала їй зробити виставку батькових карт. Вона погодилася, але невдовзі подруга несподівано виїхала за кордон. Але сама ідея виставки не покидала мене, і я шукала відповідне приміщення. Тоді вибір зупинився на ресторані імпровізацій «Грушевський cinema jazz», який щомісяця представляє різні виставки».
Пропозицію Івони сприйняли позитивно і дали згоду на організацію виставки. Усі вітрини оформлені під кольори стін ресторану. Організатором і дизайнером виставки була донька колекціонера Івона Лобан.
Нещодавно колекція карт Юрія Рисса поповнилася свіжими колодами. Приятелька з Австралії Ірена Мадей прислала австралійські позолочені карти. Сам колекціонер уже під час виставки придбав найбільшу колоду карт формату А1. Один зі студентів пана Юрія, який виїхав до США, прислав 4 унікальні колоди 3D. Вони ілюструють породи собак. З одного боку – дорослий собака, з іншого – щеня. На кожній карті – інша порода. Тиждень тому донька Івона привезла батькові карти з Барселони, на яких зображені всі твори Ґауді і Далі.

Довідка
Рисс Юрій Михайлович, народився 23 березня 1952 р. Практикуючий масажист у міській комунальній поліклініці № 5 м. Львів, викладач курсів з класичного масажу на базі медучилища «Медик», засновник приватної школи інтенсивного навчання з класичного масажу; організовує презентації, використовуючи авторську методику. Проводить практику зі студентами Львівського державного університету фізичної культури на факультеті реабілітації.