rss
04/27/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Новини \ Міжнародний огляд \ Росія перекинула війська до Єгипту. У Шойгу стверджують, що «іх там нєт»

Росія перекинула війська до Єгипту. У Шойгу стверджують, що «іх там нєт»

Росія розмістила свій спецпідрозділ на військовій базі в Єгипті, поблизу кордону з Лівією.

Про це з посиланням на джерела у США та Єгипті пише Reuters.
«Джерела в американському уряді на умовах анонімності повідомили, що США виявили те, що схоже на підрозділ сил спеціальних операцій РФ, а також російські безпілотні літальні апарати на базі Сіді Барані на відстані 100 км від єгипетського кордону з Лівією», – йдеться у матеріалі.
При цьому, джерела у спецслужбах Єгипту підтвердили цю інформацію, уточнивши, що йдеться про 22 російських військовослужбовців. За словами співрозмовників агентства, Росія на початку лютого також використовувала єгипетську базу Марса Матроух, розташовану східніше.
Водночас, у Збройних силах Єгипту цю інформацію спростували.
«Жодних іноземних військовослужбовців на єгипетській землі немає. Це – питання суверенітету», – сказав речник армії Єгипту Тамер аль-Ріфай.
На думку опитаних Reuters дипломатів, відрядження Росією військ до регіону необхідна Кремлю для підтримки лівійського військового командира Халіфа Хафтара, який нещодавно зазнав поразки при нападі на контрольовані його силами морські порти.
Офіційний представник Міноборони Росії Ігор Конашенков заявив російському пропагандистському агентству ТАСС, що російських спецпризначенців у Єгипті немає.
Так він прокоментував повідомлення ЗМІ про розміщення російських військових у Єгипті на кордоні з Лівією.
«Жодних російських підрозділів спеціального призначення у Сіді-Баррані (Арабська Республіка Єгипет) немає», – заявив Конашенков.

В Австралії дітям без щеплень можуть заборонити ходити до дитсадків

Австралійський уряд ініціює заборонити доступ невакцинованих дітей до центрів з догляду за дітьми дошкільного віку.
Про це повідомляє News.Com.
«Це не якась теоретична вправа – це питання життя і смерті. Якщо батьки кажуть: я не вакцинуватиму мою дитину, – вони не просто наражають на небезпеку здоров’я своєї дитини, вони також створюють загрозу для здоров’я чужих дітей. Шляхом вакцинації ми захищаємо всіх австралійських дітей. Однак, суспільна підтримка вакцинації настільки сильна, що я впевнений – ми вирішимо цю проблему на загальнонаціональному рівні», – заявив прем’єр-міністр Малкольм Тернбулл.
Згідно з пропозицією уряду, будь-якій дитині, котра не пройшла вакцинацію – за винятком тих, хто має медичне звільнення – не буде дозволено відвідувати дошкільні установи.
У деяких австралійських штатах уже працюють схожі норми, однак зараз ідеться про загальнонаціональну заборону.

Прокуратура Сеула викличе Пак Кин Хе на допит

Прокуратура Південної Кореї викличе відстороненого від посади президента Пак Кин Хе на допит як підозрювану в справі про корупцію, яка і призвела до її імпічменту.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на представника прокуратури.
Негайних коментарів від екс-глави Південної Кореї або її представників не надходило.
Як повідомлялося, 10 березня Конституційний суд прийняв рішення про імпічмент президента Пак Кин Хе у зв’язку з корупційним скандалом, який розгорівся після повідомлень про те, що наближена президента Чхве Сун Сіль, яка не обіймала офіційних посад, мала доступ до секретних документів, а також втручалася в кадрові призначення і брала участь у політиці країни.
Дострокові вибори нового південнокорейського президента, відповідно до закону, відбудуться впродовж наступних 60 днів після затвердження імпічменту його попередника. Найбільш імовірним кандидатом є колишній лідер Демократичної партії Мун Чже Ин.

Туреччина вирішила призупинити дипломатичні відносини з Нідерландами

Туреччина припиняє дипломатичні відносини з Нідерландами на тлі дипломатичної кризи.
Про це заявив турецький віце-прем’єр Нуман Куртулмуш, повідомляє Бі-Бі-Сі.
«Ми робимо те ж саме, що роблять і вони стосовно нас. Ми не дозволимо рейсам з дипломатами з Нідерландів приземлятися в Туреччині або використовувати наш повітряний простір. Ті, хто створив цю кризу, несуть відповідальність за її врегулювання», – сказав Куртулмуш.
Він також заявив про можливість перегляду угоди з Євросоюзом щодо міграції.
Нагадаємо, в суботу нідерландська влада не дозволила двом міністрам – спочатку главі МЗС Мевлюту Чавуш­оглу, а пізніше міністру у справах сім’ї та соціальної політики Фатімі Бетюль Саям Кайе – зустрітися з проживаючими в Роттердамі співгромадянами.
Політики мали намір переконати турків, які проживають у Нідерландах, підтримати зміни до конституції Туреччини, що значно розширюють повноваження президента Ердогана. Референдум призначено на 16 квітня.
Раніше влада Австрії, Німеччини та Швейцарії також заборонила виступи турецьких офіційних осіб перед турецькими громадянами, які проживають у цих країнах. У відповідь Ердоган звинуватив європейські країни у використанні «нацистських» методів.

Швеція збільшує видатки на оборону на $55,7 мільйона

Уряд Швеції і частина політичної опозиції домовились у понеділок про збільшення цьогорічних видатків на оборону на 500 мільйонів крон ($55,7 млн.) для зміцнення військового потенціалу.
Про це повідомляє Reuters.
«Ми тривалий час спостерігаємо погіршення ситуації у сфері безпеки, тому важливо реагувати на це різними заходами, і цей крок є частиною стратегії», – заявив журналістам міністр оборони Швеції Петер Хультквіст.
Зазначається, що Росія, яка дедалі більше посилюється, і напруженість через конфлікт в Україні спонукали шведських політиків ініціювати підсилення військових можливостей.
Сторони також зазначили, що подальші додаткові витрати на найближчі роки будуть розглядатися в контексті бюджету.
Раніше верховний головнокомандувач шведської армії генерал Мікаель Біден заявляв, що збройним силам бракує, принаймні, 6,5 млрд. крон, щоб повністю фінансувати заплановані на найближчі три роки операції.
«Зараз ми будемо аналізувати і продовжувати дискусії і повернемося до вирішення цього питання», – підкреслив Хультквіст, маючи на увазі бюджет на 2018 рік, який повинні прийняти пізніше цього року.
Швеція, яка не є членом НАТО, безперервно скорочувала військові витрати за роки після Холодної війни. За даними Міжнародного інституту досліджень проблем миру в Стокгольмі (SIPRI), у 2015 році шведський уряд і частина опозиції домовилися збільшити оборонний бюджет на 10,2 мільярда крон на 2016-2020 роки. Кошти, про які було оголошено днями, будуть виділені додатково.

Президентом Угорщини знову обрали Яноша Адера

Угорський парламент, де більшість належить прихильникам прем’єр-міністра Віктора Орбана, як і очікувалося, переобрав президента Яноша Адера на другий п’ятирічний термін.
Про це повідомляє DW.
«Парламент Угорщини в понеділок, 13 березня, обрав Яноша Адера президентом країни на другий п’ятирічний термін. Для цього довелося провести два тури голосування: в першому турі Адеру до необхідної більшості в дві третини (133 голоси) не вистачило двох голосів. У другому турі достатньо було простої більшості, й Адер був обраний, отримавши той самий 131 голос», – йдеться в повідомленні.
Угорський парламент контролюють прихильники прем’єр-міністра Віктора Орбана. Домінуючою силою зі 117 мандатами в ньому є «ФІДЕС – Угорський громадянський союз», де Орбан є головою. Партнером ФІДЕС з коаліції є Християнська демократична народна партія, в якої у парламенті 16 депутатів.
57-річний Адер – прихильник правоконсервативних поглядів. Президент Угорщини виконує, здебільшого, протокольні функції, проте має право розпуску законодавчого органу. На нього покладений також обов’язок головнокомандувача збройних сил країни.
ЗМІ зазначають, що Адер за п’ять років президентства не раз демонстрував незалежність. Зокрема, він відмовився підписати близько 30 законопроектів правлячої коаліції, скерувавши їх на доопрацювання. Але, головним чином, Орбан і Адер дотримуються схожих поглядів, зокрема, і вкрай насторожено ставляться до біженців.

Польща викликає Туска на допит

Окружна прокуратура Варшави викликає чинного президента Євроради Дональда Туска на допит як свідка у справі колишніх керівників польських спецслужб.
Про це повідомив речник цієї прокуратури Міхал Дзеканський, інформує Укрінформ.
«Дональд Туск викликається як свідок у слідстві проти колишніх керівників служби військової контррозвідки (SKW), які звинувачуються у співпраці з розвідслужбами іншої країни без згоди прем’єр-міністра», – заявив Дзеканський.
У грудні 2016 року прокуратура повідомила про висунення звинувачень проти колишніх керівників SKW Януша Носека і Пьотра Пителя за «перевищення повноважень державного службовця у зв’язку зі співпрацею зі спецслужбою іншої країни без згоди голови Ради міністрів, що передбачає закон про SKW і SWW (Служба військової розвідки – ред.)».
Одразу після Смоленської катастрофи, у квітні 2010 року, SKW і ФСБ підписали угоду про співпрацю сторін «проти загроз, які стосуються якоїсь зі сторін». Як інформували польські ЗМІ, угода передбачала співпрацю, необхідну для виведення польського військового контингенту з Афганістану, що здійснювалося через територію РФ.
Політики польської опозиційної партії «Громадянська платформа» (РО), лідером якої раніше був Туск, назвали це рішення прокуратури невипадковим і здійсненим одразу після обрання екс-прем’єра Польщі керівником Євроради на наступні 2,5 року.
«Це виглядає так, ніби PiS (польська правляча партія – ред.) не може погодитися з фактом, що Дональд Туск головує на зустрічах світових і європейських прем’єрів», – наголосив депутат РО Цезарій Томчик.
Польща була єдиною з 28-ми країн ЄС, яка голосувала проти обрання Туска президентом Євроради. Спротив Варшави не зашкодив чинному президентові цієї європейської інституції, якого було переобрано на цю посаду.

Королева Британії схвалить початок Brexit найближчими днями

Королева Великої Британії Єлизавета ІІ в найближчі дні підпише закон, який дозволяє запустити процедуру виходу країні зі складу Євросоюзу.
Про це заявила прем’єр-міністр країни Тереза Мей, інформує The Independent.
«Це буде визначальним моментом для всієї нашої країни, коли ми починаємо налагоджувати нові відносини з Європою і нову роль для себе в світі», – наголосила Мей.
Під час виступу в Палаті громад прем’єр пообіцяла, що до кінця березня повідомить депутатів про те, що вона формально запустить статтю 50 Лісабонського договору щодо виходу з ЄС.
Мей також попередила шотландську правлячу партію SNP про те, що «зараз не час, щоб грати в політику чи створювати непевність» після того, коли перший міністр Шотландії Нікола Стерджен заявила про плани щодо нового референдуму про незалежність.
Раніше повідомлялося, що британський парламент схвалив законопроект, який дозволяє уряду Британії розпочати процедуру Brexit.

Фійона звинувачують у фіктивному працевлаштуванні дружини і дітей

Проти Туска ініційовано слідство у справі про Смоленську катастрофу

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers