У Луганському бойовики зі стрілецької зброї поранили жінку

У Донецькій області, в селищі Луганське, бойовиками зі стрілецької зброї поранено місцеву мешканку. Про це у вівторок повідомили у Бахмутському відділі поліції Донецької області.
«Жінка перебувала на власному городі, коли бойовики відкрили вогонь зі стрілецької зброї по прифронтовому населеному пункту. Постраждала, 1954 року народження, отримала уламкові вогнепальні поранення», – сказано в повідомленні.
У поліції уточнили, що в кол-центр «102» надійшло повідомлення від медиків про те, що в місцеву лікарню привезли жінку з пораненнями стегна і травматичним шоком 2 ступеня.
За попередньою інформацією, жінка мешкає по вул. Степовій – це одна з крайніх вулиць, розташована на лінії розмежування.
Зараз постраждала перебуває у реанімації, де їй надається медична допомога. Поліція з’ясовує обставини події.
Попередня правова кваліфікація – ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України.

Справа про збитий Іл-76: Міноборони просить суд відмовити сім’ям жертв у моральній компенсації

У Павлоградському міськрайонному суді, де розглядається справа про катастрофу літака Іл-76, на засіданні 14 березня представник Міноборони Олексій Камінецький попросив відмовити у задоволенні 42 цивільних позовів щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим.
Про це стало відомо під час засідання Павлоградського міськрайонного суду, повідомляє Укрінформ.
«Позови, заявлені Міністерству оборони, є безпідставні, а посилання в позовах на статті законів є неналежним доказом», – зазначив Камінецький.
Він зауважив, що Міністерство оборони України, відповідно до законодавства, виплатило постраждалим внаслідок катастрофи літака Іл-76 належну при загибелі військовослужбовця компенсацію – одноразову виплату у сумі 609 тис. грн. Моральну ж шкоду, на його думку, має сплачувати «та сторона, яка її завдала».
Суд оголосив завершення з’ясування всіх обставин та про закінчення судового розгляду й приступив до судових дебатів, на яких прокурор засвідчив, що вважає за потрібне надати покарання генерал-майору Вікторові Назарову терміном 8 років позбавлення волі. Крім того, адвокат потерпілих Віталій Погосян наголосив на необхідності позбавити генерала Назарова військового звання.
В останньому слові генерал Назаров апелював до «людського чинника», стверджував, що йому особисто ніхто не доповідав про загрозу збиття літака, наразі не доведено, з якої саме зброї літак було збито: з ПЗРК, про ймовірність якого згадували у перехопленому радіоефірі бойовики, чи зенітної установки, про розташування якої генерал не міг знати.
Суд пішов до дорадчої кімнати. Про наступне засідання буде повідомлено окремо. На час перебування в дорадчій кімнаті обов’язки голови суду покладено на іншого суддю.
Як раніше повідомлялося, у Павлограді, на Дніпропетровщині, вже майже півроку триває суд у справі про загибель у збитому озброєними сепаратистами літака Іл-76 українських військових. На лаві підсудних – одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачують у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків).
Під час попереднього засідання прокурор звернувся до суду з проханням позбавити Назарова волі на 8 років та стягнути з нього штраф у сумі понад 28 млн. грн.
Потерпілі подали 42 цивільні позови про стягнення з Міністерства оборони України моральної шкоди в розмірі по 500 тис. грн.
14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу був збитий літак Іл-76МД. Він загорівся і впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади і 9 членів екіпажу. Всі загинули.

Місію ОБСЄ хочуть змусити працювати на Донбасі цілодобово і без вихідних

Спеціальна моніторингова місія Організації з безпеки і співробітництва у Європі повинна працювати на Донбасі цілодобово і без вихідних.
Про це заявила представник України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко під час круглого столу у ВР на тему вдосконалення роботи контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) на Донбасі, повідомляє Укрінформ.
«Україна захищає позицію та наполягає на всіх міжнародних переговорах, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ має працювати не тільки у денну пору доби, а і вночі... ОБСЄ має працювати як моніторингова місія 24 години на добу 7 днів на тиждень», – сказала Геращенко.
Вона додала, що ключовими точками для Місії ОБСЄ насамперед мають бути КПВВ, «які потребують особливого моніторингу й особливої уваги в питаннях безпеки».

Україна і Туреччина підписали угоду про поїздки за ID-картками

Міжурядову угоду про взаємні поїздки громадян за ID-картками підписали Україна і Туреччина.
Документ підписано під час офіційного візиту прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана до Туреччини, повідомляє Урядовий портал
«Положеннями зазначеної угоди передбачається, що громадяни України та громадяни Турецької Республіки, які користуються паспортами у формі картки (ID), що містять безконтактний електронний носій, матимуть змогу в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на території Туреччини та України відповідно терміном до 90 днів протягом 180 днів», – йдеться у повідомленні.
Реалізація положень угоди сприятиме розвитку двосторонніх відносин між двома країнами, інтенсифікації контактів у соціально-економічній, культурно-гуманітарній та інших сферах.
Того ж дня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та голова Ради вищої освіти Турецької Республіки Єкта Сарач підписали меморандум про співробітництво у сфері вищої освіти.
Документ закріплює домовленості, досягнуті під час офіційного візиту президента України Петра Порошенка до Турецької Республіки 9-10 березня 2016 року та візиту голови Ради вищої освіти Турецької Республіки Єкта Сарача до України 23 травня 2016 року.
Положеннями меморандуму передбачено створення спільних бакалаврських, магістерських та аспірантських програм у стратегічно важливих для обох країн сферах атомної енергетики, ядерної безпеки, авіаційних і космічних технологій, підтримка вивчення і викладання української та турецької мов, здійснення програм академічного обміну тощо.

У САП вважають, що у слідства вистачає доказів провини Насірова

Слідство має достатньо доказів провини колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.
Про це керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив у програмі «Лівий берег зі Сонею Кошкіною».
«Аналізуючи перед оголошенням підозри наявну доказову базу, я вважаю, що доказів достатньо. Інше питання – як це може трактуватися у ЗМІ, у Фейсбуці. Але ми не можемо оперувати ні Фейсбуком, ні джерелами ЗМІ. Ми оперуємо лише тими доказами, які є в наявності», – сказав Холодницький.
Нагадаємо: Насірова підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Йому закидають неправомірне відтермінування податкових боргів підприємствам нардепа Олександра Онищенка, що завдало державі збитків на 2 млрд. гривень.
З 3 березня чиновник відсторонений від посади голови ДФС.

В Україні торік випустили 35 фільмів і профінансували майже сотню

Минулого року в Україні за підтримки Державного агентства України з питань кіно вийшло 35 фільмів.
Про це повідомив голова Держкіно Пилип Іллєнко, який оприлюднив результати діяльності агентства в 2016 році.
«Було завершено виробництво 35 фільмів, з яких 5 – повнометражних. Один з них – анімаційний повнометражний 3D – і це, взагалі, перший в історії України 3D анімаційний фільм – «Микита Кожум’яка». Він успішно був у прокаті. В українському прокаті зібрав більше, ніж 11 млн. гривень. Поки що це третій за бокс-офісом проект, створений за підтримки Держкіно. Більше зібрали тільки «Поводир» і «Незламна», – сказав Іллєнко.
Він наголосив при цьому, що, на відміну від названих проектів, «Микита Кожум’яка» зараз успішно подорожує світом. Вже вийшов у прокаті в Польщі, Туреччині та Казахстані.
«Минулого тижня він стартував у Латвії, де посів друге місце по бокс-офісу за перший вікенд, більше від нього зібрав тільки «Логан». І це тільки початок подорожі цього фільму по міжнародних ринках, ще дуже багато буде новин», – зазначив Іллєнко.
Він уточнив: інші 4 повнометражні ігрові фільми, які були завершені минулого року, це – «Моя бабуся Фані Каплан» Олени Демьяненко, «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка, які обидва були в прокаті, а також «Окупація» Марка Хаммонда і «Січень – березень» Юрія Речинського – прем’єра «Окупації» можлива на якомусь міжнародному фестивалі, а світова прем’єра стрічки «Січень – березень» відбулася на фестивалі у Роттердамі. Решта фільмів, що вийшли, – це короткі метри або документальні повнометражні.
За його словами, загалом, сума фінансування минулого року була суттєвою, що дозволило казати про розвиток, про запуск великої кількості нових проектів. Було витрачено понад 242,763 млн. грн. на виробництво фільмів. Фінансування протягом року отримали 98 стрічок, більша частина яких є на етапі виробництва. Багато було запущено наприкінці року.
«План на цей рік на виробництво фільмів – 494,4 млн. гривень. І це свідчить про те, що цього року буде найбільша сума фінансування виробництва українських фільмів за всю історію української незалежності», – підкреслив голова Держкіно.