«За цією компанією стоїть Адамовський, який є бізнес-партнером Грановського – головного «смотрящего» за СБУ, за прокуратурою і за судами в Україні», – заявив днями народний депутат від БПП Сергій Лещенко в ефірі каналу «112».

Мова йде ТОВ «Трейд коммодіті», яке минулого тижня виграло аукціони «Укрзалізниці» на постачання дизпалива на 2,91 млрд. грн. і наразі очікує остаточного підписання

Олександр Грановський і Андрій Адамовський є безпосередніми партнерами по історії з віджимом торгового центру Skymall (Київ) у естонського бізнесмена Хілара Тедера. Також Адамовський мав бізнес з Ігорем Філіпенком (одним із впливових партнерів Юри Єнакіївського), Миколою Присяжнюком та Василем Джарти (міністрами АПК та екології за часів президентства Януковича). З Філіпенком Адамовський були співвласниками мережі АЗС «Вік-оіл», а її директором був Микола Гавриленко, якого у 2015 році призначили директором державної «Укртранснафти»

угоди. Цей куш стане найжирнішим, але логічним у тендерній історії фірми, яка налічує вже 7,11 млрд. грн. менше, ніж за два роки.
До того ж, «Трейд коммодіті» у перший же рік свого тендерного життя вдалось проникнути на найсмачніші паливні підряди країни – у Міністерства оборони і «Укрзалізниці», де постачання менші, ніж 100 мільйонів гривень вважаються ледь не роздрібними.
У нашій країні це означає лише одне: державні тендерники бачили над фірмою крила янгола-охоронця. Яким, за словами Лещенка, і є Грановський.
Сам Грановський на сторінці FB оприлюднив несерйозний коментар з цього приводу. Мовляв, він має до «Трейд коммодіті» такий самий стосунок, як і Лещенко, а значить, вони володіють рівними 50-відсотковими частками у фірмі.
Звісно, де-юре до цієї фірми немає жодних ниточок ні від Адамовського, ні Грановського, ні від Кононенка з Порошенком.
ТОВ «Трейд коммодіті» зі статутним капіталом 7 400 гривень записано на Вадима Майка з Кам’янского (раніше Дніпродзержинськ), Дніпропетровської області. Компанія мала приблизно однаковий для українських імпортерів бек-граунд – кілька кримінальних проваджень за ухиляння від сплати акцизу та формування податкового кредиту через фірми-«фіктарі».
Однак, все змінилось на початку 2015 року, через кілька місяців по тому, коли Олександр Грановський отримав мандат нардепа від Блоку Петра Порошенка і почав обростати демонічною славою найкрутішого юриста-«рєшали» у групі Ігоря Кононенка, який, своєю чергою, уособив провідника бізнес-інтересів президента Порошенка. Особливо вплив «першої кінної» проявився в енергосекторі і знайшов своє відображення у переліку замовників, у яких вигравало тендери «Трейд коммодіті».
Фірма з тим самим засновником і тим самим мізерним «статутником» почала вигравати тендери спочатку на десятки мільйонів, потім – на сотні, а тепер і на мільярди гривень. І в дуже непростих замовників. Наприклад, «Трейд коммодіті» взимку 2015/16 років почало постачати паливо на десятки мільйонів енергокомпаніям Ахметова. Саме тоді в надрах «рошенівської» НКРЕКП розроблявся проект формули «Роттердам+», а ICU скуповувало для когось дешеві євробонди ДТЕКу.
ТОВ «Трейд коммодіті» знаходило паливо, де тільки могло. Імпортувало (навіть з боснійського заводу росіян), збирало з вітчизняних мініНПЗ (навіть тих, що діють на межі законності).
На тендерах використовувало звичайні для України методи. Наприклад, півроку тому на тендері залізниці оскаржила в АМКУ заявку «Сокару» через те, що азербайджанці в «Прозорро» наклали цифровий підпис на всю свою пропозицію, а не на кожен файл окремо. Такої бюрократичної дрібниці вистачило, аби винести з тендера дилера азербайджанської державної компанії. А «Трейд коммодіті», вигравши торги, у подальшому скористалось традиційною лазівкою нашого тендерного закону, який дозволяє підвищувати закупівельну ціну на 10%, якщо коливається ринкова ціна. І хоч «Трейд коммодіті» підвищувало ціну не так хвацько, як «ВОГівці», але загальна схема очевидна – виграти торги з будь-якою ціною, а потім вже тет-а-тет домовлятись зі замовником про більш підходящі грошові потоки. Наприклад, за даними директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, Міністерство оборони торік замовило цій фірмі палива на 1,24 млрд. грн., а потім саме завдяки оцим 10-відсотковим добавкам переплатило зайвих 100 млн. грн.
Звісно, що такі агресивні методи проникнення на ринок не могли робитись абсолютно чистими руками у сферичному вакуумі. За словами Лещенка, паливо у «Трейд коммодіті» виявилось не найкращим.

Цей скандал розгоряється у Держрезерві. «Трейд коммодіті» цілилось у підрядники агентства давно через той самий АМКУ. «ВОГу» вдавалось через суди тримати новачка на «крихітних» підрядах десятках мільйонів, забираючи собі сотні мільйонів. І ось, нібито, виявилось, що «Трейд коммодіті» постачав у Держрезерв неякісне паливо за ціною якісного дорогого. Сподіваємось, що керівник Держрезерву Вадим Мосійчук (раніше працював у міжнародних банках) найближчим часом розповість про цю історію та роль янголів-охоронців фірми. А доки продовжимо рахувати мільярди і чекатимемо на нову інформацію.