Я довго думав, перш ніж наважитися запропонувати до обговорення цю тему. Тему сімейної кооперації. При всій її об’єктивній фінансовій вигідності та доцільності, є безліч перепон для її реалізації, пов’язаних із взаєминами в родині, які не завжди ідеальні. І все ж, я вирішив порушити це питання, зважаючи на його очевидну користь для всіх учасників.

Не таємниця, що однією з основ стабільності бюджету американця у другому, третьому і більше поколіннях є успадковані кошти. Їхній потенціал дозволяє американцям більш агресивно оперувати наявними і позиковими коштами. Ми – новачки в Америці. І ми позбавлені цього рятувального кола. Частково цю проблему вирішує Аварійний фонд. Однак, при розв’язанні локальних завдань, таких, як купівля будинку і машини, відкриття бізнесу або фонду на навчання, оформлення пенсії і тому подібних, ми намагаємося не чіпати засоби Аварійного фонду, оскільки цим може бути порушена наша фінансова захищеність на непередбачений випадок.
Стандартне рішення – це позика на стороні. Ця однозначна відповідь, на жаль, не завжди може вирішити проблему, адже це не тільки може зробити цей проект дуже дорогим або нездійсненним. Наприклад, брак грошей при купівлі нерухомості для інвестмента або розмір платежу перевищить необхідні межі доходу клієнта. На перший погляд ситуація – безвихідна, але, зазвичай, це – не так, оскільки є можливість залучити кошти членів сім’ї (?).
Я не даремно поставив знак «?». Я не сумніваюся, що сім’я завжди прийде на допомогу, якщо щось трапляється, але коли мова заходить про якісь звичайні ситуації, то відповідь «ТАК» – зовсім не гарантована. І це зрозуміло, оскільки цілком можливо, що в них самих є плани на використання отриманих коштів. І це – зовсім не приклад того, що: «Дружба дружбою, а тютюн – нарізно». Скажу більше, мало хто захоче скористатися цими коштами, якщо це призведе до проблем у того, хто вас виручає.
І все ж, на питання «Чи можна унеможливити подібні ситуації?» – відповідь «Можна». І криється вона у бюджеті членів сім’ї. Зазвичай, якщо ми розглянемо не горизонталь сім’ї: брати-сестри, а вертикаль: батьки-діти, очевидно, при тому, що плани батьків і дітей дуже схожі по суті, вони дуже різні в деталях. Головна відмінність, яка нам цікава – це дати і терміни інвестиційних кроків. Швидше за все, родичі в різний час купують машини, в різний час купують будинки, в різний час вкладають кошти в бізнес, в різний час починають формувати пенсійні та інші фонди. У цьому розкиді у датах і криється фінансовий потенціал використання об’єднаного бюджету сім’ї, в якому ми не бачимо вигоди, а тому і рідко використовуємо.
По суті, мета цієї статті полягає в тому, аби нагадати, що при скоординованому підході використання коштів сім’ї є можливість зменшити витрати, зекономити час при реалізації різноманітних проектів, що потребують початкових вкладень.
Такий вид взаємодопомоги стосується не тільки готівки, але й інших кондицій членів сім’ї – таких, як дохід і кредитна історія. Тому я ставлю питання і про членів сім’ї теж. Аналіз даних показує всі сильні і слабкі сторони кожного, з чого і формулюють пропозицію, яка використовує сильні сторони одних і приховує слабкі сторони інших членів сім’ї. Це і є кооперація.