У грудні 2016-го на фронті загинули 22 військових

Протягом грудня 2016 року у зоні проведення АТО загинули 22 українських військовослужбовці.
Про це заявив президент України Петро Порошенко під час спільної прес-конференції зі своїм фінським колегою Саулі Нійністьо у рамках офіційного візиту до Гельсінкі, повідомляє прес-служба голови держави.
«У грудні Україна втратила 22 солдатів, і за весь час російської агресії загинуло понад 2,5 тисячі вояків та понад 7,5 тисячі мирного населення. І єдиний ефективний інструмент для того, щоб мотивувати президента Росії і досягти виконання Мінських угод – це санкції», – сказав Порошенко.
Президент ще раз подякував світовій спільноті, країнам Євросоюзу, Сполученим Штатам за солідарність і підтримку України.
«Ми пишаємося єдністю з ЄС і солідарністю. Ми сподіваємося також на підтримку у майбутньому», – наголосив він.
Раніше, 18 січня, повідомлялося, що Служба безпеки України вважає загиблими в зоні антитерористичної операції 3,8 тисячі осіб і зниклими безвісти – 490.

 Ярош змусив СБУ зайнятися «семантико-

текстуальною експертизою» слів Пінчука

про відмову від Криму

Служба безпеки України перевіряє висловлювання бізнесмена і мецената Віктора Пінчука про болючі компроміси, на які повинна піти Україна, закривши тему окупованого Росією Криму та заморозивши конфлікт на Донбасі.
Про це свідчить відповідь голови СБУ Василя Грицака на звернення депутата Дмитра Яроша, який він опублікував у Facebook.
«Щодо висловлювань громадянина України Пінчука призначено відповідну семантико-текстуальну експертизу», – йдеться в документі.
Зазначається, що це відбувається в рамках розслідування кримінального провадження за статтями «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», «Створення терористичної групи чи терористичної організації» та «Фінансування тероризму».
«Питання будемо добивати. Геть олігархів з України!» – прокоментував Ярош.
Як повідомлялося раніше, напередодні Нового року Віктор Пінчук опублікував у Wall Street Journal статтю, де заявив, що Україна для врегулювання конфлікту на сході країни повинна пожертвувати анексованим РФ Кримом і погодитися на заморожування конфлікту на Донбасі. За його словами, це болючі, але необхідні компроміси. Така позиція бізнесмена викликала різку реакцію українських політиків.

ЗМІ: під час обшуку в Кузьміна знайшли

золоту лопату

Українські правоохоронні органи в рамках однієї з кримінальних справ, порушеної проти колишнього заступника генерального прокурора Рената Кузьміна, провели обшук у його будинку. Факт обшуків він підтвердив нещодавно одному з українських видань, передає LB.ua.
Разом з тим, за інформацією одного зі соратників Кузьміна, який нині осів у Росії, крім цінностей, документів, а також матеріалів, що безпосередньо цікавили слідство, в екс-заступника генпрокурора знайшли цікавий «сувенір» – золоту лопату. Виріб виконано в розмірах, аналогічних до тих, в яких виготовляють звичайні городні лопати, проте, із золота.
У зв’язку з тим, що офіційних повідомлень від силових органів про результати обшуків у Кузьміна не було, LB.ua вже надсилає відповідні тематичні запити.
Нагадаємо, Генеральна прокуратура підозрює колишнього першого заступника генерального прокурора Кузьміна в скоєнні низки тяжких злочинів. Зокрема, проти нього розслідують кримінальні провадження за ч. 3 ст. 371 Кримінального кодексу (незаконне затримання, привід, домашній арешт або утримання під вартою), що передбачає позбавлення волі на термін від 5 до 10 років.
Окрім того, розслідування проводять за підозрою Кузьміна в організації 2010 року незаконного затримання колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка; також – за звинуваченням у підбурюванні судді Печерського суду Києва до обрання Луценкові запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.
Кузьмін перебуває в державному розшуку.
Нагадаємо, що найціннішим артефактом режиму колишнього президента Віктора Януковича раніше вважався «золотий батон», який виявили в «Межигір’ї» в 2014 році.

ГПУ озвучила зарплати Луценка і Холодницького

Заробітна плата заступника генерального прокурора – спеціалізованого антикорупційного прокурора Назара Холодницького за грудень склала 250 979 гривень.
Про це йдеться у відповіді Генпрокуратури на запит «Українських новин».
Оклад прокурора становив 57600 гривень.
Після утримання податків і зборів Холодницький отримав 202038 гривень.
У листопаді зарплата Холодницького становила 174,4 тис. гривень.
У той же час заробітна плата генерального прокурора Юрія Луценка за грудень становила 55180 гривень.
Після вирахування податків та зборів Луценко отримав 44421 гривню.
У листопаді зарплата Луценка становила 63,6 тис. гривень.
Нагадаємо, до держбюджету закладають високі зарплати для працівників антикорупційних органів, щоб гарантувати їхню незалежність й усунути корупційні ризики.

Через крадіжки кабелів на Дніпропетровщині

– проблеми з телефонним зв’язком

Компанія «Укртелеком» заявила про проблеми зі зв’язком через масову крадіжку кабелів на Дніпропетровщині. Як йдеться у повідомленні прес-служби компанії, крадіжка сталася 6 січня, її було відзнято перехожим на відео. Свідок звернувся до поліції, тому фігурантів відео затримали.
«Насамперед, просимо вибачення у наших абонентів за відсутність зв’язку, але ситуація з крадіжками досягла критичної точки, й Укртелеком фізично не встигає відновлювати пошкодження. Ми звертаємося зі закликом до правоохоронних органів вжити дієвих заходів для того, щоб зупинити розгул злочинності», – каже Михайло Шуранов, директор з корпоративних комунікацій ПАТ «Укртелеком».
Нагадаємо, у 2016 році зафіксовано 19 тисяч випадків крадіжок, із них майже 9 тисяч – у Дніпропетровській області. Торік від вирізів кабелю постраждали понад 1 млн. абонентів, а компанія відновила 712 тисяч ліній.

Садовий попросив владу Любліна забрати

сміття зі Львова

Мер Львова Андрій Садовий звернувся до міської адміністрації польського міста Люблін із проханням забрати львівське сміття, бо накопичення великої кількості твердих відходів може спровокувати епідемію, повідомляє ресурс Wyborcza.pl.
Садовий мотивував прохання тим, що Львову ніде зберігати сміття, і шукати допомоги він змушений, «щоб запобігти екологічній катастрофі у Східній Європі».
Садовий написав, що причиною проблем стала пожежа на звалищі у Великих Грибовичах, через що використання сміттєзвалища заборонено.
«Міські звалища відходів в інших містах України відмовляються приймати відходи зі Львова. Ця ситуація дуже тривожна, бо накопичення великої кількості твердих відходів у місті може призвести до епідемії інфекційних захворювань і призводить до забруднення стічних вод», – написав Садовий.
Видання зазначає, що влада Любліна не може ухвалювати таких рішень без попередньої консультації з Головною інспекцією з охорони довкілля (GIOS).
«Лист був скерований у Департамент охорони навколишнього середовища, який вивчатиме ситуацію. Місто Люблін не може робити будь-що в цьому питанні. Згоду на такі дії має дати головний інспектор охорони довкілля, який також повинен визначити можливості та умови для можливого прийому відходів, кількість і місце, куди можна було б відходи транспортувати й утилізувати», – повідомила прес-секретар адміністрації міста Люблін Ольга Мазурек-Подлєсна.
Вивезення сміття зі Львова в Польщу теж не є в компетенції Головної інспекції з охорони довкілля РП. Воно можливе за умови, якщо GIOS і Міністерство екології та природних ресурсів України дадуть згоду на це. На сьогодні Польща не отримувала жодних офіційних запитів від українського міністерства.

Премію Рильського здобув автор перекладу

грецької поеми

Премію Кабінету міністрів України імені Максима Рильського за 2016 рік здобув Василь Степаненко за переклад з грецької поеми Віцендзоса Корнароса «Еротокрит», що вийшла торік у видавництві «Веселка».
Про це повідомив за результатами таємного голосування на засіданні Комітету з присудження премії член комітету, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, голос якого був вирішальним, передали в прес-службі Держкомтелерадіо.
«Голосування показало, що переможцем став Василь Степаненко за переклад з грецької мови поеми «Еротокрит», видавництво «Веселка», – сказав Червак.
При цьому зазначалося, що три голоси були письмові – очільника комітету з присудження премії, голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка і членів комітету Миколи Жулинського та Бориса Олійника, які разом з головою Національної спілки письменників Михайлом Сидоржевським та директором Фонду Максима Рильського «Троянди й виноград» Максимом Рильським підтримали кандидатуру Степаненка.
Претендентом на премію був також Лео Бутнару – за переклад з української румунською антології «Український авангард» (поезія, маніфести, есе, живопис), що вийшла у видавництві «Tipo Moldova» 2015 року і представила твори 40 українських поетів.
Як зазначив по завершенні голосування член комітету, відомий перекладач, заступник міністра освіти і науки Максим Стріха, він надавав перевагу Лео Бутнару, тому що переклад Василя Степаненка – це «не дуже добрі з погляду Рильського вірші».
«Але це вимога дуже вже нетипового читача. Насправді я думаю, що для юного читача, може, це й не має такого великого значення. Але те, що вперше українською перекладено текст, який є основоположним для грецької літератури – це дуже важливо, це є подією знаковою. Хоча, виступаючи (на обговоренні), я мотивував свою позицію тим, що дуже важливо підтримувати і переклади з української іншими мовами, насамперед, мовами Європейського Союзу. І в цьому сенсі Лео Бутнару зробив дуже велику роботу, яка була б гідна відзначення. Але ж премія – це завжди голосування і зрозуміло, що є прихильники тієї й тієї позиції. Прихильників тієї було багато, і я теж їх розумію, бо для мене вузький список складався саме з цих двох книжок. Хоча й решта три, які не потрапили до цього вузького списку, теж були цілком гідні претенденти з добрим доробком», – зазначив Стріха.
Загалом, на здобуття премії подано 8 художніх творів від 5 авторів. Премія імені Максима Рильського присуджується в розмірі 10 тис. грн. до дня народження Максима Рильського – 19 березня – за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Держкомтелерадіо.

У січневі морози зламалися

10 швидкісних потягів

Публічна акціонерна компанія «Укрзалізниця» повідомила про затримки в дорозі низки пасажирських поїздів, зокрема, 10 швидкісних поїздів, через поломки внаслідок дії низьких температур і рясних снігопадів на початку січня. Про це сказано у відповіді «Укрзалізниці» на запит УНІАН.
Зокрема, у період рясних снігопадів з 6 до 8 січня по Україні затрималися від 20 хвилин до кількох годин такі поїзди: № 743 Дарниця – Трускавець, № 744 Трускавець – Дарниця, № 705 Київ – Перемишль, № 747 Дарниця – Львів, № 732 Київ – Запоріжжя, № 720 Вінниця – Харків, № 722 Київ – Харків, № 764 Одеса – Дарниця, № 739 Кривий Ріг – Київ, № 712 Київ – Костянтинівка.
При цьому, в компанії підкреслюють, що, на відміну від інших видів транспорту та роботи дорожніх служб, «Укрзалізниця» не скасувала жодного поїзда й, незважаючи на негоду, привезла всіх пасажирів до кінцевих станцій.
Серед основних причин затримок швидкісних поїздів у компанії назвали обрив контактної мережі та пошкодження струмоприймачів поїзда; налипання снігу й обмерзання, що призвело до збоїв у роботі обладнання управління рухом (систем сигналізації та автоматичного блокування); а також налипання снігу та обмерзання фільтрів повітрозбірників систем охолодження обладнання й на підвагонному обладнанні, що призводило до необхідності зупинок задля їх очищення або курсування зі зменшеною швидкістю.
Крім того, в «Укрзалізниці» повідомили про надходження 21 скарги пасажирів на адресу перевізника через недотримання температурного режиму в поїздах, що курсували в період із 29 грудня 2016 року до 10 січня 2017 року.

 Підготувала Зоряна ФРАНКО
За матеріалами інформагенств