Кожне місто намагається якнайкраще показати свої різдвяно-новорічні традиції. Не забарилося у цьому і славне писанкове місто Коломия, Івано-Франківської області. Минулого, 2016, року у місті почали відроджувати давню українську традицію випічки святкових медяників. Виявляється, колись в Україні не лише варили кутю та вареники, але й пекли медяники.

Ініціатором відродження традиції стала талановита майстриня, коломиянка, засновниця майстерні «Солодкий дарунок» Руслана Боднарук. Щоб додати цій традиції шарму, вона вирішила не лише сама випікати це святкове печиво, але й навчати цьому всіх бажаючих. Її ідею сприйняли на-ура, і з 2016 року в Музеї писанкового розпису і кафе-піцерії «Даніель» щотижня проводяться майстер-класи з випікання та декорування святкових медяників. Такий витвір кондитерського мистецтва – один з найкращих подарунків на свято Миколая чи Різдва, який наповнює духом цих гарних свят, а для дітей – це безмежна радість і розвиток фантазії.
Пані Руслана не є фаховим художником. За освітою вона – банкір, але з дитинства була залюблена у мистецтво.

«У дитинстві я дуже любила малювати, але не відвідувала ні відповідний гурток, ні школу, – каже пані Руслана. – Зате все компенсувала на своїх дітях. Старалася віддати їх всюди, куди лиш можна було – і на бісероплетіння, і на ткацтво, і на малювання, і на співи. Я була впевнена: якщо прищеплювати дитині любов до мистецтва, то дитина стає добрішою. У японців є така традиція, що вони своїх дітей змалечку віддають у різні мистецькі школи, щоб дитина змогла відчути, чим саме хоче займатися, до чого тягнеться душа, а тоді батьки вже бачать, у чому краще дитина може себе проявити».

Руслана Боднарук пропрацювала у банківській сфері 20 років, але потім відчула, що мистецтво для неї ближче і покинула роботу в банку. Про своє тверде рішення не пожаліла, бо віднайшла себе у різних видах мистецтва.

Займатися випічкою і декоруванням медяників почала у травні 2016 року. В неї це почало добре виходити і подобатися не лише їй, а й людям. Роботи пані Руслани відрізняються від інших і мають свій почерк. Згодом почали з’являтися замовлення.

«Якщо людина вкладає свою душу в якусь роботу, то пізніше ця робота проявляє себе, – запевняє пані Руслана. Люди тягнуться до тієї роботи і до тих людей, бо дійсно відчувають, що там вкладена душа».

Майстриня вважає, що зайнятися цим видом мистецтва спонукав її молодший син Станіслав. Він перейшов вчитися зі школи в гімназію і захотів на своє день народження здивувати дітей чимось оригінальним.

«Тоді я вперше спробувала спекти пряники, – ділиться враженнями пані Руслана. До того ж, день народження сина співпадає з Днем банкіра. Спробувала, і мені це дуже сподобалося. Відтоді почала вивчати історію медяників і вдосконалювати своє вміння в цьому виді кондитерського мистецтва. Навіть спеціально поїхала у Київ на майстер-клас з виготовлення пряника до професійної і знаної майстрині Тетяни Свирко. На цьому майстер-класі навчилася багато оригінального, цікавого і нового».

Майстер-класи з розпису пряників майстриня почала проводити за два місяці перед новим роком. Це була її власна ініціатива, яку радо підхопили. Результат був неочікуваний. Щосуботи і щонеділі на майстер-класи почали записуватися багато дітей як з Коломиї, так і з навколишніх сіл. Спочатку розмальовували медяники до свята Миколая, потім – до Нового року і Різдва. Крім дітей, на майстер-класи ходять художники, які прагнуть урізноманітнити свою творчість.

Святкове печиво, в рецепт якого входили прянощі та мед, у нас з давніх-давен називали не пряниками, а медяниками, пояснює майстриня. Тому свою домашню майстерню я назвала майстернею медяників «Солодкий дарунок».

Люди хочуть бути особливими та оригінальними, тому пані Руслана займається виготовленням саме ексклюзивних медяників у вигляді листівки або картини, які не купиш ніде в іншому місці, тому такий солодкий дарунок має свою цінність. Минулого року пані Руслана виготовляла медяники з новим логотипом міста до 775-річчя м. Коломия, які можна було придбати на ярмарку. На виготовлення нестандартних, індивідуальних медяників іде три дні. Отримавши такий подарунок, люди приємно вражені від несподіванки, бо не одразу зрозумієш, що то медяник .Для декорування майстриня використовує цукрову пудру, білки, лимонний сік, а також тільки якісні харчові барвники американського виробництва. В тісто додає букет прянощів, які не тільки створюють чудовий смак, але й зміцнюють імунну систему. Завдяки природнім консервантам медяники довго зберігаються.

Майстриня має намір на цьому не зупинятися. Вона створює неповторні смачні шедеври до різних свят, до різних урочистих подій і просто медяники як український ексклюзивний сувенір. Вперше в Коломиї провела майстер-клас під назвою «Живопис на пряниках». Ця ідея виникла у неї після перегляду малюнків своїх дітей, які зберігає дотепер. І вирішила, що робити такі подарунки може навчитись будь-хто, адже це так прекрасно – отримати від близьких людей солодкий дарунок, виготовлений власноруч та ще й з малюнком, який передасть настрій та найкращі побажання без слів. А ще пані Руслана мріє виготовити такий пряник, який ще ніхто не створював – не за величиною, а за художньою цінністю, але поки що це таємниця.

У майстрині є ще багато інших цікавих ідей та задумів. А надихає її на творчість її рідне місто.

«Я з діда-прадіда коломиянка, – з гордістю розповідає пані Руслана. Жила ще в хаті предків, збудованій за Австро-Угорщини. І хоч зараз на її місці новий будинок, зате залишилися старовинні речі, які для мене є великим родинним скарбом. У мене є багато старовинних фото, давніх вітальних листівок і документів, які я бережу як реліквію. Коли відкриваю валізу з тим скарбом, то у мене тремтять руки, настільки сильна енергетика. Малюнки з тих листівок переношу на медяники».

Знаючи захоплення Руслани Боднарук до колекціонування вирізок з газет та журналів з різними цікавими рецептами, ще в дитинстві бабця подарувала їй на свято Миколая книжку рецептів Ольги Франко, і в ній, між іншими, були рецепти медяників. Цікаво, що перший примірник цієї книжки було видано саме у Коломиї в 1929 році. Тепер майстриня чітко зрозуміла, що нічого просто так не буває, і мріє про те, щоб традиція випічки різдвяних медяників відродилася. Тому наполегливо працює в цьому напрямку і прищеплює дітям любов до наших традицій.

Крім випічки і декорування святкових медяників, Руслана Боднарук активно займається творчістю 18-річної доньки Віри, яка дуже гарно співає. Нещодавно за її участю випустили кліп про рідне місто «Це –Коломия», який став візитівкою писанкового краю. Кажуть, що такої візитівки немає в жодному місті. Пісні (і слова, і музику) для дівчинки пише пані Руслана, хоча не має музичної освіти і не володіє нотною грамотою. Тому записує мелодію на диктофон, а тоді з нею працює аранжувальник. Пісні Руслани Боднарук стали популярними, і навіть багато виконавців співають їх на весіллях. Зараз донька навчається у Київському інституті музики імені Р. М. Глієра та самостійно починає писати пісні. Першими її спробами були пісні «За тобою я сумую, рідний краю» та «На Різдво». Також виступає в музичному театрі Володимира Назарова.

У сім’ї Боднаруків так заведено, щоб кожен мав свою мрію, прагнення щось досягати в цьому світі, до чогось тягнутися.

«Я переконана, що мрії обов’язково збуваються, головне в це вірити і щодня щось робити для цього, – радить пані Руслана. – Я дуже задоволена, що моя праця приносить задоволення, гарний настрій та позитивні емоції і дітям, і дорослим. Це мені додає натхнення і хочеться зробити значно більше для людей. Я відчуваю, що приношу добро, гарні емоції, незабутні враження, а це і є змістом мого життя».