З початку Нового 2017 року всі, кому цікаві питання медицини, стали свідками, учасниками, коментаторами резонансного скандалу.

Його можна сформулювати так: «Борис Тодуров проти МОЗ».
Борис Тодуров – дуже відомий в Україні лікар-кардіолог, кардіохірург, доктор, професор, лауреат, директор Київського міського Центру серця.
МОЗ – міністерство охорони здоров’я України. Сьогодні його уособлюють в. о. міністра Уляна Надія Супрун, Олександр Лінчевський, інші заступники.
Про Уляну Супрун та її призначення в. о. міністра охорони здоров’я України я вже писав.
Ця американська українка разом з чоловіком переїхала до України, стала тут відомою волонтеркою, а разом з тим і директором гуманітарних ініціатив Світового Конгресу Українців, директором Школи реабілітаційної медицини при Українському католицькому університеті, консультантом Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я тощо.
Уляну Супрун на посаду в. о. міністра МОЗ за пропозицією глави уряду В. Гройсмана підтримав президент П. Порошенко.
Особливо підкреслювалася в ЗМІ її безкорислива волонтерська діяльність, патріотична позиція та досвід освіти і роботи в американській медицині.
Так що репутація та імідж Уляни Супрун на момент призначення були достатньо позитивними.
О. Лінчевського та інших заступників пані Уляна вибирала сама, і вони не були широко відомі громадськості.
1 січня, коли більшість українців ще приходили до тями після новорічної ночі, Борис Тодуров опублікував на своїй офіційній сторінці в соцмережах гнівний пост: «1 січня, 17:18. Тільки що мене і ще кількох колег Уляна Супрун записала в «чорний список» за критику роботи МОЗ. Мудре рішення. Наводжу текст мого поста під фотографією, за який мене заблокували: Посміявся б разом з вами, пані Уляно, якби не було так сумно. Ви є членом уряду сорокамільйонної європейської країни – України. Безвідповідальність заяв, непродуманість рішень, авантюризм в стратегії розвитку – ось, що ми бачимо в останні місяці роботи МОЗ. Програма з лікування серцево-судинних захворювань передбачала закупівлю на 364 млн. грн. допоміжних витратних матеріалів, які могли врятувати десятки тисяч життів. Ви не провели цю закупівлю. Я абсолютно відповідально заявляю (і можу це повторити в суді): ваша недбалість забрала більше життів українців, ніж війна за останні роки. Ви розумієте свою відповідальність (зокрема, і кримінальну) за халатне ставлення до своїх обов’язків?..
Ви, здається, вирішили лікувати онкологію профілактикою? Ваш заступник – Лінчевський – заблокував роботу Інституту серця. Не підписав жодного офіційного документа за останні 4 місяці. Вже четвертий місяць він відмовляє нам у відкритті філій у Донецькій і Луганській областях, де населення і військові взагалі залишилися без кардіохірургічної допомоги. Це просто знущання над людьми. Ви особисто відмовили нам у програмі «штучне серце» (представлено в ролику привітання президента як найкраще досягнення України у 2016 році) навіть після звернення до вас кількох народних депутатів. Ви, члени уряду, яких ми найняли на роботу, відгородилися від фахівців новою охороною і просто фізично не пускаєте нас у будівлю МОЗ! При всьому цьому поводите себе як аніматори в дешевому турецькому готелі!!! І Вам смішно? Після стількох смертей з вашої вини? Тікайте, поки я не подав на вас до суду».
Позицію Б. Тодурова підтримала низка депутатів різних політичних позицій. Можливо, хтось хотів би надати цьому конфлікту політичне забарвлення. Зокрема, писали, що Б. Тодуров дружить з нинішнім главою Криму Аксьоновим. На це Б. Тодуров відповів, що «7 березня 2014 року, коли Аксьонов ще був легітимним прем’єр-міністром Криму», оперував його 70-річну матір.
(Нагадаємо, 27 лютого 2014 року, після дострокового усунення президента України Віктора Януковича, у захопленій озброєними невідомими особами будівлі Верховної Ради АР Крим, з піднятим над будинком прапором Росії, Аксьонова було незаконно проголошено новим прем’єр-міністром республіки. А вже 1 березня 2014 року Сергій Аксьонов звернувся до Путіна з проханням посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму – ред.)
Після операції той потиснув руку хірургу, і саме цю світлину нині виставляють у провину Б. Тодурову. На що хірург відповів: «За 30 років роботи я прооперував більше, ніж 9 тисяч чиїхось матерів і батьків, і не питав про їхні політичні погляди. Моє завдання – рятувати людські життя».
Нардеп з ВО «Батьківщина» Олександра Кужель заявила: «Хочу додати про Бориса Тодурова. Він щомісяця добровільно їздить в АТО, везе зі собою ліки, рентген, плівку і проводить там операції. І ніколи про це не кричав і не вимагав пільг. Він вимагає виконання державних обов’язків від МОЗ!!! Я стаю поряд з вами, Борисе, в цій боротьбі з непрофесіоналами в міністерстві. Дістало!»
Висловилися – і то дуже емоційно – також багато користувачів у соцмережах. Керівників МОЗ називали командою «пінгвінів» і гнівно таврували. Стверджували, що ніхто не бачив медичного диплома Уляни Супрун. Б. Тодурова у десятки вуст хвалили (траплялися навіть неймовірні порівняння – «Моцарт медицини» тощо).
Реакція МОЗ забарилася. Але, все-таки, прозвучала.
Особисто Уляна Супрун Б.Тодурову не відповідала. Проте, на сайті МОЗ розмістили стриману відповідь міністерства з підкреслено коректними безособовими формулюваннями, згідно з якими громадськість мала зрозуміти, що МОЗ все робить правильно  і звинувачення на його адресу безпідставні.
Зате в соцмережах не стримувалися. Противники Б. Тодурова наперебій розповідали про високу плату за операції та інші побори, які, нібито, існують в Інституті серця Тодурова.
Стверджували, що Б. Тодуров та інші схвилювалися тому, що, нібито, команда У. Супрун перекрила їм якісь схеми корупційного характеру.
Але ми живемо в епоху інформаційних війн, і ніхто з представників широкої громадськості сьогодні не може достеменно сказати – чи то в одному та іншому випадку є щирі висловлювання, чи проплачені. Чи то видатний кардіохірург Б. Тодуров є жертвою бездушних чиновників МОЗ, чи то кращий кардіохірург України (цього не оспорюють навіть противники Тодурова) все-таки виборює собі та своєму інститутові якісь матеріальні бонуси.
Так само – чи є Уляна Супрун безкомпромісним борцем з корупцією, яка проводить радикальні реформи в МОЗ і бореться з фармацевтично-медичною мафією, чи то вона та її заступники є дилетантами, безсердечними невігласами, які гублять життя українців та нищать вітчизняну медицину? Дійшло до того, що відповідальний секретар ради – керівник Київського міського ВП НМП України Сергій Кравченко – заявив, що У. Супрун створила та очолює «міністерство смерті», бо її злочинні дії чи злочинна бездіяльність вбивають більше, ніж на фронті.
Звинувачення у моральній «серцевій недостатності» чи заклики на кшталт «Лінчувати Лінчевського!» – це тільки мала частина того тайфуну критики, звинувачень і навіть ненависті щодо керівництва МОЗ, який вирує у соцмережах.
І навпаки: звинувачення в операціях з оплатою «під столом», у смертях тих хворих, які не могли заплатити і тому поверталися додому вмирати – це з іншого критичного тайфуну, спрямованого уже проти Б. Тодурова та його клініки.
Громадськості України, передусім, тій, яка не втаємничена у стан справ, проаналізувати цю ситуацію надзвичайно важко.
Всім би хотілося бути впевненим, що МОЗ очолює реформатор У.Супрун, яка проводить таку політику в галузі, що генії медицини, подібні Б. Тодурову, можуть розправити крила, вчасно отримувати належне фінансування і рятувати здоров’я та життя українців.
І нікому не хочеться думати, що «авантюристка» У. Супрун бореться з «корупціонером» Б. Тодуровим за якісь матеріальні вигоди чи щось подібне.
Але хто чітко й об’єктивно пояснить громадськості, що насправді відбувається? Хто тут є на боці правди чи неправди?
За останні роки ми з гіркотою пересвідчилися, що в нашій медицині все робиться за гроші – від уколу до операції. Переконалися ми і в тому, що далеко не кожен іноземний претендент на українське керівне крісло може впоратися з посадою і роботою.
Он вже їх скільки було, і де вони тепер?
Сьогодні поки що ніхто не бере на себе сміливість дати остаточне судження – хто в цьому конфлікті правий, а хто ні.
Сам я думаю, що в обох сторін є своя правота і свої приховані моменти, про які офіційно поки що ніхто не говорить.
Але ж скажуть – якщо перед цим не досягнуть компромісу. Зокрема, закулісного. Зокрема, за участі керівництва уряду і держави.
Фактом поки що є те, що У. Супрун та її заступники на даний момент уже нелегітимні, оскільки, згідно зі законом, на посаді в. о. можна бути 3 місяці, а вони вже – 9 місяців. Причина тому проста – попередній зондаж показує, що не можуть знайти голосів у Верховній Раді України ні за Супрун, ні за іншу якусь кандидатуру на посаду міністра МОЗ.
Що і свідчить про політичну кризу в коаліції та вітчизняному політикумі.
Але медицина – дуже чутлива сфера, що стосується життя і смерті людей. Тому і хочеться, щоб порядок тут було наведено якнайскоріше і по справедливості.