2017 рік Україна зустрічала по-різному. Хто – під бабахкання феєрверків. Хто – в холодному

	Так виглядає головна ялинка України…
	Карикатура Георгія Ключника

аеропорту, під шум транспорту, котрий віз додому високе начальство. Хто – в окопах. Хто – у подиві та роздумах…

Почнімо з феєрверків.
Однією з перших відгуляла Новий рік президентська фракція БПП.
Партія БПП «Солідарність» святкувала новорічний корпоратив 22 грудня у київському спорт-клубі «5 елемент», який належить президентові Петру Порошенку.
Крім народних депутатів, на святі були присутні всі міністри від фракції БПП, включно з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Також там був присутній генпрокурор Юрій Луценко та міський голова Києва Віталій Кличко.
Ну і сам президент, звісно.
Злі язики кажуть, що на корпоративі панове депутати трохи побилися. Однак охорона заблокувала доступ до місця бійок найбільш балакучим відвідувачам, то було чути тільки звуки стусанів, лайки і урн, на яких невмолимо діяла сила тяжіння.
Про ціну такої вечірки ніц не відомо.
Трохи більше інформації – про корпоративну вечірку Державної фіскальної служби України, що відбувалася 21 грудня.
«Зняли цілий павільйон на ВДНГ. Їдло було від «Міровой карти». Розваги: шоу «Вартові мрій», виступи поп-зірок. Гуляло близько 1 тисячі працівників ДФС. Ще раз: одна тисяча гостей. Прикиньте так собі витрати. Особисто Насіров відкривав свято. Все в кращих ненажерливих традиціях Клименка», – повідомив у своєму ФБ журналіст Дмитро Гнап.
Той же ж таки Гнап намагався трохи славних співробітників ДФС завстидати – але безрезультатно:

«Підсумок року, якось сам знайшовся в розмові з високопоставленою чиновницею:
- Чому ви критикуєте наш новорічний корпоратив? - питає глава ДФС Києва Людмила Демченко.
- Вам не спадало на думку, що він, як мінімум, недоречний? - кажу.
- Ні. А чому? - перепитує.
- По-перше, криза, а тепер ще люди платитимуть вам більше податків. Але це не головне. Під Світлодарськом напередодні загинули наші солдати. Можна було б і скасувати цей корпоратив.
- Ох... знаєте, наша служба так важко працювала весь рік, так багато зробила! Нам треба було якось підтримати командний дух в колективі.
- Як на мене - кажу - ви могли б непогано підтримати командний дух, якби працювали в одному приміщенні зі своїми колегами, а не в цьому розкішному кабінеті, з портретом президента і монітором, на якому камера спостереження показує відвідувачів вашої приймальні. А на Новий рік, замість гулянки з кейтерінгом, можна накупити заморожених качок і проїхатись по вашим районним інспекціям і без попередження заходити в будь-який кабінет. Познайомитись з вашими працівниками особисто, поплескати по плечу, спитати, як сім’я, як діти, які проблеми в роботі. Ну, як варіант, розумієте?
І мені здається... вона не зрозуміла. Нічого. Взагалі. Тільки трохи нудьга була помітна в її очах від того, що тепер от доводиться спілкуватись із журналістами, імітувати відкритість.
Зрештою, всі вони: від звичайного податкового інспектора і до президента, досі так і не збагнуть, що держава має бути сервісом, а статус чиновника ближче до статусу офіціанта, а не божества.»

Зрештою, Гнап теж не демонстрував емпатії. Шановні представники ДФС мали що святкувати.
27 грудня президент України підписав поправки до податкового кодексу, згідно з якими вже з 1 січня 2017 року всі фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) по 704 грн. на місяць, незалежно від рівня прибутків, навіть якщо не отримали ніякого прибутку.
Раніше підприємець, коли в певному періоді мав прибуток, то платив 5% податок і єдиний соціальний внесок. Якщо ж руху коштів не було, то платити не було необхідності.
Раніше для того, щоб закрити державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця, підприємцю необхідно певний час подавати декларацію без прибутку. Тобто тепер доведеться кілька місяців платити по 704 грн? А якщо у вас нема прибутку, доведеться терміново закривати реєстрацію. Знайшли клієнтів – тоді доведеться знову відкривати. Нема клієнтів – знову закривати… Бо для малого бізнесу 700 грн. – чималі гроші…
Таким чином держава демонструє, що за замовчуванням вважає невдах-підприємців шахраями, котрі приховують прибуток. Вже наступного дня після оприлюднення поправок до податкового кодексу до органів держреєстрації вишикувалися черги ФОП…
Таким чином десь віддалік, з-за йолки, до малого бізнесу почала посміхатися розкішна полярна лисиця…
Є що святкувати. Особливо ДФС.
Втім, ближче до Нового року стало відомо, що і БПП теж мали що святкувати.
Народного депутата від БПП Ігоря Кононенка помітили в ресторані у Відні в компанії колишнього міністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського.
Про цю не зовсім романтичну здибанку 25 грудня розповіла у Facebook кореспондент ТСН Ольга Василевська.
А вже 27 грудня стало відомо, що компанія Злочевського скидає газ за заниженими цінами.
«Пояснень демпінгу може бути два - або вони збирають велику суму для вирішення якогось питання, або їхній газ був заарештований і закачувався в підземні сховища, а тепер цю заборону зняли, і вони отримали можливість його реалізувати», - повідомив «Українській Правді» «один із учасників газового ринку».
Він припустив, що зустріч Ігоря Кононенка та Миколи Злочевського напередодні у Відні може бути пов’язана з фактом демпінгового продажу великого обсягу газу.

Хто забув: основний бізнес-актив Злочевського –  газовидобувна компанія Burisma Holdings, заснована у 2002 році, наразі це найбільша приватна видобувна компанія України. У раді директорів компанії — екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський та Роберт Хантер Байден, син віце-президента США Джозефа Байдена.
Сам Злочевський був міністром екології України за президентства Віктора Януковича, обіймав посаду в уряді Миколи Азарова до 2012 року і безпосередньо займався видачею ліцензій на газо- і нафтовидобувну діяльність. ЗМІ називали його близьким до оточення Віктора Медведчука, а також «одним з ключових «гаманців» Януковича».
Восени 2014 року Великобританія порушила кримінальну справу проти Злочевського і заарештувала його активи. ГПУ оголосила в розшук Злочевського в січні 2015 року. А вже у вересні 2016 року суд зобов’язав ГПУ припинити розшук Злочевського.
А перед самим Новим роком ЦЕНЗОР.нет з посиланням на анонімні джерела повідомив, що Злочевський збирається повернутися в Україну – найвища влада не проти.
Більше того, ГПУ у відповідь на запит УП повідомила, що справи проти екс-міністра закриті. Розслідування по епізодах, у яких проходять компанії Злочевського, припинили. За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою Злочевського не встановлено порушень податкового законодавства з питань повноти та своєчасності сплати податків до бюджету.
Є що святкувати…

Тим часом та ж сама найвища влада знову обмовками за Фройдом і «неумисними діями» (мабуть вже за Юнгом) яскраво продемонструвала ставлення до більш простих громадян, до тих, у кого нема в кишені ні «гаманця Януковича», ні газових фірм.
31 грудня мало стати для президента Порошенка вершиною піар-майстерності.
Президент відвідав Широкине і мав нагородити героїв Світлодарської дуги. (Бої на Світлодарській дузі взагалі варті окремої розмови).
Однак вершина піар-майстерості перетворилася на низину…
Спочатку сталася халепа з виступом.
В прямому ефірі в Маріуполі пан президент заявив: «Дорогі наші співвітчизники! Українська окупація – тимчасова. Ми обов’язково об’єд­наємося…»
Дідько за язика смикнув, мабуть.
Але далі той дідько взявся до діла.
Близько ста бійців «масовки на камеру» і 15 героїв привезли з передової – на церемонію нагородження, везли на КРАЗі без опалення, з відкритим кузовом. Муштрували ходити строєм, щоб гарно виглядало в телевізорі. Далі урочистості закінчилися. І виявилося, що і погода скінчилася – відправити бійців гелікоптером назад вже не можна було (хоча «більш важливі люди» полетіли з Маріуполя цілком спокійно). І навіть завести бійців в тепле приміщення – теж не можна було. Спочатку бійці сиділи голодні і стомлені у порожньому аеропорту, потім їх загнали в холодний ангар. Де, власне, і зустріли Новий рік. Вранці їх забрали автобусом і завезли на Бахмут.
Можливо, ніхто б про це і не дізнався, якби про то не оголосила у ФБ журналістка і воїн 54-ї ОМБР Валерія Бурлакова.
Відразу почався крик і ґвалт «хто винен», «ВСП з’ясує», «президент теж розгнівався, коли дізнався», «Полторак обурений»…
Що там вже гніватися-обурюватися… І Фройд, і Юнг, і Семен Глузман, і навіть будь-яка більш-менш совісна циганка би вже сказали – обурюватися пізно, дальня дорога на Ростов уже стелиться…
Але, на жаль, не слухають в АП ні Глузмана, ні циганок, не звертають уваги ні на знаки, ні на відверті обмовки… Вже одні такі були…

Пошановувачам драматичних деталей зацитуємо ще один пост Бурлакової:

«На Світлодарській дузі весело вже четверту добу. Дуже хочеться не те, що спати чи відпочити - видихнути. Знати напевно, що маєш, скажімо, Точно Годину, у яку не треба буде кудись бігти. Вона одна варта була б і десяти годин такого ж затишшя у постійному очікуванні продовження...
Але ж - «...триває бій, все інше буде після».
І - НІ, ми не в оточенні.
...Про побутове. На НП («Новій Пошті» – ред.) штук 10 посилок тільки в мене. З речами, з якими нам жити було б набагато легше - від флісок і курток до батарейок, ліхтариків та вологих серветок, яких в нас зараз не лишилося зовсім (як, наразі, і простої води)))... Дякую. І вибачте :( я не знаю, коли ми зможемо їх нарешті забрати.»

Дата посту – 21 грудня.
Тобто в той же день, коли ДФС помпезно святкувала Новий рік, а у спорт-клубі пана президента до такого святкування готувалися, героям Світлодарської дуги бракувало води.
ВОДИ!
Не кажучи вже про вологі серветки.
В Ростов, бісові діти, в Ростов, самі і пішки, і то бігцем, не змушуйте людей брати гріх на душу… Бо йолка для вас, разом з полярною лисицею, вже вимальовуються на горизонті.
А тим часом, майже перед Різдвом, ще один потенційний мешканець Ростова обізвався.

Зять Леоніда Кучми, олігарх і донедавна філантроп Віктор Пінчук опублікував колонку своїх думок у The Wall Street Journal. Запропонував Україні піти на «компроміси» у відносинах з Росією, відмовитися від ЄС і НАТО, провести вибори на окупованому Донбасі до звільнення його територій, і років на 20 забути про Крим – поки «всі в Криму захочуть жити в Україні».
«Ми підтримуємо наші позиції, що Крим – це Україна і має повернутися. Але Крим не має стати на заваді досягненню угоди, яка закінчить війну на сході на базі справедливості. Пройде 15-20 років, щоб забезпечити достатнє економічне зростання, стабілізувати інфраструктуру, соціальну захищеність і фінансову систему. Тоді всі в Криму захочуть жити в Україні… Конфлікт на сході ініційований з-за кордону і не є боротьбою за автономію або громадянською війною. Не буде умов для чесних виборів, поки Україна не візьме під контроль всю її територію. Але нам, можливо, варто не звертати на це увагу і провести місцеві вибори… І давайте визнаємо, що Україна не приєднається до НАТО ні найближчим часом, ні  в среденьотерміновій перспективі», - зазначив Пінчук.
Дивовижним чином цю думку підхопили чимало видань в Україні – як тих, котрі давно «славилися» прихильністю до  гаманців Віктора Медведчука, так і тих, котрі піймалися на цій прихильності зовсім нещодавно.

Це ж треба було скільки років будувати імідж патріота і філантропа, щоб потім його розвалити однією колонкою. Відразу стало зрозуміло, звідки на телеканалах цього філантропа беруться російські серіали і тому подібний продукт…
Можна починати ставити ставки: чи масовий пішохідний марш-кидок олігархів і філантропів до Ростова відбудеться ще до першого снігу наступної зими, а чи панове таки чекатимуть йолки-2017?...