Багато хто вважає, що кар’єра – це процес постійного підвищення на посаді. Від молодшого спеціаліста до старшого, від асистента до топ-менеджера. Але що робити, якщо ви не хочете ніким керувати, брати відповідальність за бюджети й одягати строгі костюми? Насправді є два головні принципи кар’єрного зростання. Кожен тип має свої плюси і мінуси.

Експерти Міжнародного кадрового порталу hh.ua розповідають про вертикальний і горизонтальний типи кар’єри.

Вертикальний тип кар’єри

Це – кар’єра у загальноприйнятому розумінні – від нижчої посади до вищої. Наприклад, ви приходите в компанію працювати кур’єром, а стаєте керівником відділу логістики. Або починаєте молодшим секретарем, а потім очолюєте адміністративно-господарський відділ. Як правило, зростання відбувається всередині однієї компанії або в одній і тій самій галузі. Разом з посадою підвищується обсяг відповідальності співробітника і рівень зарплати.

Плюси вертикального типу кар’єри
– У розумінні більшості така кар’єра – синонім успіху.
– Ви вирішуєте амбітні завдання, на вас лежить велика відповідальність, ви керуєте іншими людьми і приймаєте фінансові рішення.
– Ви – обличчя відділу (або департаменту, або регіонального представництва).
– Це – великі можливості для розвитку і вас як особистості, й бізнесу, яким ви займаєтесь.
– Висока зарплата.
– Вертикальне зростання можливе практично в будь-якій компанії, у будь-якій професійній сфері.

Мінуси вертикального типу кар’єри
– Інколи відповідальність буває надто великою. Через це можлива перевтома або професійне вигорання.
– Вам доведеться жити в напруженому графіку, рано вставати, пізно лягати, відповідати не лише за процеси, але й за людей.
– Чим більше у вас відповідальності, тим складніше дотримуватись балансу між роботою та особистим життям.
– Чим вища ваша посада, тим більше до вас уваги. Чекаєте на офісні плітки й особливу увагу до вашого особистого життя з боку підлеглих.
– Вертикальна кар’єра завжди має «стелю». На наступний посадовий рівень пробитись дедалі складніше й складніше.

Горизонтальний тип кар’єри

Це – розширення відповідальності співробітника в рамках одного відділу. У певному сенсі це природній шлях розвитку професіонала. Ви починаєте як молодий спеціаліст, у процесі роботи «прокачуєте» навички, навчаєтесь новому, концентруєтесь на визначеній темі й стаєте професіоналом з вузькою спеціалізацією.
Такий професіонал може відповідати не лише за свою роботу, але й за роботу інших: делегувати обов’язки, консультувати, приймати або не приймати роботу. У такого співробітника збільшуються обов’язки, зростає зарплата, розширюється функціонал. І все це відбувається, швидше за все, в рамках одного відділу.
Найочевидніші приклади горизонтального типу кар’єри: івент-менеджер – арт-директор, копірайтер – старший редактор, швачка – дизайнер.
До горизонтального росту належить підвищення розрядів, категорій, присвоєння наукового ступеня.

Плюси горизонтального типу кар’єри
– Ви прокачуєте свої навички і стаєте цінним професіоналом у своїй галузі. Чим вужча ваша спеціалізація, тим більшою буде ваша ціна. Думка вузьких висококваліфікованих спеціалістів більше цінується при наданні коментарів в ЗМІ й наукових роботах. Вас будуть запрошувати читати лекції і проводити майстер-класи, щоб ви поділились унікальними знаннями і досвідом роботи в проф. галузі.
– Ви перебуваєте в процесі постійної самоосвіти й глибинно вивчаєте конкретну тему. Вас залучають поділитися своїми знаннями з іншими.
– Услід за вашими знаннями й навичками зростає ваша зарплата.
– Ви займаєтесь, здебільшого, тим, що має стосунок до вашої спеціальності. Або навчаєте інших. Вам не доведеться займатись бюджетом, найманням співробітників та іншими адміністративними питаннями, які традиційно вирішують управлінці.
– Горизонтальна кар’єра передбачає меншу зону відповідальності. Ви відповідаєте лише за наслідки своїх рішень.
– Горизонтальний тип кар’єри не має «стелі». Усе залежить лише від ваших професійних цілей і прагнень.
– Люди, які вибрали горизонтальний тип кар’єри, можуть спокійно підтримувати дружні стосунки з колегами, не беручи участь у боротьбі за посади. Ви конкуруєте за результат, а не за посаду.
– Ви маєте більше свободи дій, ніж людина на керівній посаді. Швидше за все, вам не потрібно буде «виглядати по-представницьки», проводити переговори з топ-менеджерами, «відповідати рівню».

Мінуси горизонтального типу кар’єри
– Ваш авторитет у відділі може рости, але при цьому підвищення посади ви не отримаєте.
– Підвищення заробітної платні може бути не таким суттєвим, як у випадку з переходом на посаду вищого рівня.
– Горизонтальний вектор розвитку більше підходить спеціальностям, де знадобиться багато прикладних навичок. Зокрема, це спеціальності редакторів, дизайнерів, програмістів, журналістів, ілюстраторів.

Вище описані два типи кар’єри в їх чистому вигляді. Насправді все складніше: дуже часто один тип кар’єри не може існувати без іншого. Навряд чи вдасться побудувати вертикальну кар’єру без достатньої професійної бази, накопиченої за роки «горизонтального зростання», – інакше в керівника не буде достатньо досвіду, щоб приймати рішення й відповідати за них. А при успішному формуванні горизонтальної кар’єри неможливо не бути лідером думки, наставником і порадником.
Головне питання – у ваших бажаннях і прагненнях. Адже, якщо займатись справою, яка вам до душі, – результат не примусить на себе довго чекати за будь-якого типу побудови кар’єри.