Данилюк каже, що гострої необхідності в грошах МВФ уже немає

Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що в даний момент гострої необхідності в грошах Міжнародного валютного фонду немає. Про це він розповів у коментарі «Економічній правді».
«Все пропало» не буде», – сказав міністр, відповідаючи на запитання, які наслідки чекають на Україну, якщо МВФ не виділить транш цього року.
«Транші МВФ йдуть не в бюджет, а в резерви НБУ. Наступний – не виняток. Навіть якщо ми не отримаємо його цього року, у нас не буде необхідності шукати гроші для його заміщення, як, наприклад, у випадку з неотриманням макрофінансової допомоги від ЄС або недоотримання доходів від приватизації», – заявив він.
За словами Данилюка, отримання або неотримання траншу не впливає на виконання зобов’язань у рамках бюджету.
«Транш МВФ – це, насамперед, сигнал про те, що програма триває. Це важливо для зовнішніх інвесторів та інших міжнародних організацій. Як відомо, нещодавно рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довготерміновий рейтинг України до В-, який дозволить державі і національним компаніям запозичувати кошти на зовнішніх ринках за нижчими ставками», – зазначив міністр.
«Це стало можливим, зокрема, завдяки реформам, які ми робимо за підтримки МВФ. Важливо продовжувати реформи і не тільки в рамках програми з МВФ», – підсумував Данилюк.
Данилюк додав, що для отримання наступного траншу Міжнародного валютного фонду до кінця року Україні необхідно схвалити чотири ключові законопроекти.
За його словами, в даний момент є чотири ключові законопроекти, які потрібно прийняти.
«По-перше, пенсійна реформа, яка спрямована на збалансування системи не тільки в даний момент, а й у середньотерміновій і довготерміновій перспективі з урахуванням демографічних змін», – сказав міністр.
Також, за його словами, необхідно прийняти закон про вибір моделі ринку землі, який повинен визначити правила відносин в агросекторі і стимулювати розвиток економіки.
«Крім того, скорочення списку підприємств, які не підлягають приватизації. Цей закон повинен залучити інвестиції і більш ефективне управління в різні сектори економіки, що, своєю чергою, призведе до зростання», – зазначив Данилюк.
«А також реформа держбанків, яка, серед іншого, передбачає створення незалежних наглядових рад, що допоможе зробити управління держбанків більше прозорим і ефективним», – підсумував міністр.
Нагадаємо, в заяві Міжнародного валютного фонду за підсумками його роботи в Києві вказувалося, що Україні потрібен додатковий час для виконання поточного етапу програми розширеного фінансування.
14 вересня Міжнародний валютний фонд завершив другий перегляд чотирирічної програми співпраці з нашою країною, схваленої в березні 2015 року, й ухвалив рішення надати Києву третій за ліком кредитний транш обсягом 1 млрд. дол. Таким чином, загальний обсяг уже наданого фінансування становитиме 7,62 млрд. дол. за загального обсягу кредитування 17,5 млрд. дол.
16 вересня Україна отримала кошти третього траншу.
21 вересня Верховна Рада заслухала прем’єра Володимира Гройсмана з представленням державного бюджету на 2017 рік та ухвалила цей проект до розгляду.
Як повідомлялося, раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що МВФ вимагає від України проведення пенсійної реформи для отримання наступного траншу.
Серед вимог: поступова зміна пенсійного віку, встановлення єдиного принципу пенсійного забезпечення без надання пільг для будь-яких професій (крім військових), розширення бази для внесків у систему соціального забезпечення, встановлення справедливого податкового режиму для пенсій.
Водночас, офіційний представник Фонду Джеррі Райс під час прес-брифінгу у Вашингтоні 27 жовтня підтвердив можливість отримання Україною до кінця року четвертого кредитного траншу.
Водночас, голова НБУ Валерія Гонтарева назвала високим ризик неотримання грошей до кінця року у зв`язку з гальмуванням реформ у парламенті. Вона також підкреслила, що відсутність необхідних рішень може поставити під загрозу й ледь досягнуту економічну та фінансову стабільність.

Ярош: президент думає над створенням

«резервної» армії

Президент України Петро Порошенко не відкидає ідею створення «добровольчої» чи «резервної» армії, й обмін думками з приводу відвідного законопроекту відбувається.
Про це заявив народний депутат України, колишній провідник організації «Правий сектор», а нині лідер громадсько-політичного руху «ДІЯ» Дмитро Ярош, передає «Укрінформ».
«Веду переговори з президентом. Він сказав, що подумає щодо законопроекту. Там є питання по фінансуванню, більше тактичні. Але в принципі, я бачу, що вже є певне бажання щось робити», – заявив Ярош, відповідаючи на питання щодо ситуації навколо ідеї створення «добровольчої української армії».
За словами Яроша, відзначення державними нагородами добровольців-учасників АТО, що відбулося 21 листопада, у День Гідності і Свободи, також є свідчення руху в цьому напрямку. «Президент уже слухає, ми вже обмінюємося думками», – додав він.
Нардеп зазначив, що «добровольча» чи «резервна» армія (остаточно назва ще не визначена) має бути «державною структурою на кшталт естонського «Кайстеліту» чи польської територіальної оборони, можливо, за фінською чи швейцарською моделлю, але з українськими реаліями».
Під час урочистостей з нагоди Дня Гідності і Свободи та початку Революції гідності президент Петро Порошенко вручив високі державні нагороди України учасникам антитерористичної операції, які добровольцями пішли захищати країну з Євромайдану навесні 2014 року. За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, орденом Богдана Хмельницького нагороджено учасників антитерористичної операції: Дмитра Яроша, Андрія Гергерта, Віктора Кичу, Владислава Литвина. Орден «За мужність» голова держави вручив учасникам АТО: Володимирові Васяновичу, Сергієві Торбіну, Андрієві Нагірному, сержанту Володимирові Лашку, сержанту Станіславові Парталі.

У полоні бойовиків залишаються

109 заручників

У списку заручників на тимчасово окупованій території Донбасу залишаються 109 заручників.
Про це повідомила представник України в Мінській гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Ірина Геращенко на своїй сторінці у Facebook.
«На сьогодні в списку заручників залишається 109 українців, це цивільні і військові. Деякі військові перебувають у тюрмах понад два роки, ще після Іловайська, Дебальцевого. В Мінську ми не маємо повноважень обговорювати кримські питання, ключовим завданням гуманітарної групи є звільнення заручників з окупованого Донбасу. Дуже хочеться мати позитивні новини в питанні звільнення», – написала політик.
За словами Геращенко, про зусилля зі звільнення заручників йшлося під час зустрічі її і посла Тоні Фріша, координатора ОБСЄ в Мінській гуманітарній підгрупі, з родичами бранців.
«Посол Фріш розповів про свої перші за ці півтора року відвідини тюрем в ОРДЛО, де він мав можливість поспілкуватися з нашими військовими і з підлітками, яких затримали як «диверсантів-терористів». Для мам і дружин заручників було надзвичайно важливо почути з перших уст інформацію про умови утримання бранців. Відверто розмовляли про переговорний процес, про наші зусилля для звільнення заручників», – розповіла Геращенко.

Головний люстратор країни йде з посади

Директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко заявила, що йде з посади.
Про це вона написала у Фейсбук.
«Саме цей день є останнім робочим днем на державній службі – посаді директора департаменту по питанням люстрації Мін’юсту. Для мене символічно піти саме в цей день, щоб дотримати слова і бути гідною і вільною)). Я радію можливості долучитися до громадських ініціатив, які вважаю дуже потужним інструментом змін», – написала вона.
Як повідомлялося, раніше Козаченко заявляла, що в Україні на сьогодні люстрували 938 осіб, серед яких 40 суддів. Загалом, суди розглядають понад 1300 позовів від тих, хто підпадає під дію закону «Про очищення влади».
При цьому, впродовж року, згідно зі законом про очищення влади, в Україні вдалося люструвати лише одного представника судової системи.

Госпсуд Києва відклав на 5 грудня розгляд

позову АМКУ щодо стягнення 172 млрд. грн. із «Газпрому»

Господарський суд Києва у понеділок, 21 листопада 2016 року, відклав розгляд позову Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо стягнення з російського монополіста «Газпром» штрафу й пені на 172 млрд. грн. на 5 грудня 2016 року.
Розгляд позову відкладено для того, аби сторони ознайомилися з додатковими матеріалами, наданими ними по суті позову.
Як повідомлялося, 25 січня АМКУ прийняв рішення оштрафувати ПАТ «Газпром» на 85,966 млрд. грн. (близько 3,3 млрд. доларів) за «порушення економічної конкуренції у вигляді бездіяльності, яке полягало в неприйнятті заходів щодо забезпечення отримання послуги з транзиту природного газу по магістральних трубопроводах територією України на обґрунтованих умовах й було б неможливо за умов існування значної конкуренції на ринку, і призвело до ущемлення інтересів НАК «Нафтогаз України» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з транзиту природного газу по магістральних трубопроводах по території України як покупця».
Як заявили тоді в «Газпромі», в АМКУ, нібито, відсутні повноваження в питанні регулювання транзиту газу через Україну, але в останній можливий для подання позову день – 12 квітня – зареєстрували позов до Господарського суду Києва про визнання недійсним цього рішення Комітету.
Госпсуд Києва постановою від 13 квітня повернув без розгляду позовну заяву «Газпрому» про оскарження штрафу АМКУ. Підставою для повернення стало неналежне оформлення позовної заяви, а саме, ненадання доказів повноважень особи, яка підписала позов.
«Газпром» подав апеляційну скаргу в Київський апеляційний господарський суд, який рішенням від 18 травня залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Окрім того, «Газпром» 7 червня подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, який 13 липня відмовив в задоволенні скарги «Газпрому», залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції і постанову апеляційної інстанції.
За словами голови АМКУ Юрія Терентьєва, очолюваний ним Комітет звернеться до суду для стягнення накладеного на російський «Газпром» штрафу в розмірі 86 млрд. грн. після того, коли «Газпром» вичерпає всі можливості для оскарження рішення АМКУ в українських судах.
Ухвалою від 13 вересня колегія суддів Судової палати в господарських справах ВСУ відмовилася прийняти до провадження позов «Газпрому» про перегляд ухвали Вищого госпсуду щодо спору російського газового монополіста з АМКУ.
5 жовтня АМКУ вже вніс позов щодо примусового стягнення з російського монополіста 86-мільярдного штрафу.
АМКУ, крім штрафу, вимагає з «Газпрому» сумарно 172 млрд. грн., включно зі штрафом і пенею за його несвоєчасну сплату.

Верховний комісар ООН у справах біженців відвідує

звільнені міста Донбасу

Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді вирушив на Донбас. Про це він заявив під час зустрічі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом в понеділок, 21 листопада 2016 року, передає «РБК-Україна».
«Ми хочемо запевнити Україну в тому, що ми готові підтримувати вас у складній гуманітарної ситуації, яка склалася з внутрішньо переміщеним населенням. Я переконаний, що разом ми зможемо знайти рішення для існуючої ситуації... Це насправді головна мета моєї поїздки до України, адже сьогодні я маю вирушити на Схід й побачити на власні очі стан справ на Сході», – заявив Гранді.
Зауважимо, що офіційний візит Верховного комісара з прав біженців в Україну триває до 24 листопада. За цей час Гранді повинен відвідати Слов’янськ, Святі Гори, Майорське і інші звільнені від російсько-терористичних військ населені пункти, які постраждали внаслідок збройного вторгнення РФ на український Донбас.
У жовтні Україна звернулася до ООН із проханням забезпечити розмінування Донбасу.
Окрім того, Київ виступає за введення в ОРДЛО миротворчого контингенту ООН (без представників російського агресора). При цьому, у відповідь на відповідний прямий запит Радбез ООН не вжив жодних дій, чим викликав звинувачення в бездіяльності.